Пласт – найбільша молодіжна організація України. В 2012 році ця скаутська організація відзначила сторіччя своєї діяльності. В свою чергу Вінницький Пласт існує відносно нещодавно, але є важливою частиною світового пластового руху.

1 березня 2010 року у Вінниці з’явилась станиця (міський осередок) Пласту – це був перезапуск пластової діяльності на Вінниччині. До того існувала станиця в 90-х роках минулого століття та з 2007 року станиця в місті Бар. Ініціатором заснування був Максим Студілко, який став першим головою нового Вінницького Пласту. В 2014 році до них додалась Калинівська станиця, яку заснувала Євгенія Марчук та, в жовтні цього року, станиця у Вапнярці, засновником якої є Олександр Мандриш. Зараз Вінницька округа Пласту має плани на заснування осередків у Немирові та Жмеринці.

Пласт – одна з найдавніших українських громадських організацій, які діють і зараз. Утворений ще 1911 року (через чотири роки після виникнення скаутського руху у Великобританії), він з короткими перервами активно діє в Україні та світі. За часів радянської влади його забороняли та намагались замінити піонерами, але діяльність в діаспорі продовжувалась.

Станом на сьогодні український Пласт об’єднує майже вісім тисяч членів. Це 118 осередків, які представлені у всіх областях країни. Окрім України Пласт функціонує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх дев’яти країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового пластового руху стоїть Начальний пластун.

На відміну від більшості світових та українських молодіжних організацій, членство у Пласті є пожиттєвим. Воно передбачає поділ на 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). З такого розподілу стає зрозуміло, що вікового обмеження на вступ до Пласту немає. Навіть діти пластунів віком до 6 років мають умовну категорію – пташата. Ті, хто приходить у віці старше 18 років, отримують ступінь пластун-прихильник.

“Для того щоб отримати наступний ступінь потрібно виконувати систему завдань, які зміцнюють людину фізично, духовно та розумово, пройти ряд випробувань. На основі цього вже можуть дати наступний ступінь. Обмежень в часі, коли людина може виконати якесь завдання і отримати ступінь немає.”- розповідає голова Вінницького Пласту, Влад Охов.

У Вінницькій станиці зараз 16 новаків, 54 юнаки, 29 старших пластунів та 6 сеніорів.

Запорукою успішної діяльності пластової організації, як на Вінниччині, так і в усьому світі є добровільність. Це добровільний вступ до Пласту, добровільне складання Пластової присяги, добровільне зобов’язання дотримуватись Пластового закону. Все це, згідно з ідеологією організації, може зобов’язати людину до праці над собою та бажання ставати кращою кожного дня. Такий підхід чітко визначає мету Пласту – сприяння всебічному патріотичному вихованню та самовихованню української молоді.  

Табори – це один за найбільш успішних та відомих пластових проектів. Багато українських організацій (наприклад, “Фундація Регіональних Ініціатив”)  перейняли традиції таборування у Пласту. Щорічно українські скаути організовують близько сотні таборів по всій країні.

За словами Віти Кулінець, колишньої голови Вінницького Пласту, більшість таборів спрямовані на життя в природі. Учасників вчать основам виживання в екстремальних умовах. Всі вони дуже різноманітні: є табори тільки для дівчат чи тільки для хлопців, є спільні; є внутрішні (тільки для пластунів) та зовнішні; є мандрівні (табір-похід Говерля), є стаціонарні; є для різних вікових категорій та за різними інтересами. За спеціалізацією табори бувають спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністські, археологічні, кінні, екологічні тощо.

На одному з таких таборів (табір “Легіон”) Сашко Положинський написав текст пісні “Мій Лицарський хрест”.

За весь час існування “Легіон” пройшли 10 вінницьких пластунів. 7 з них отримали відзнаку – той самий “лицарський хрест”.  

За 8 років на Вінниччині відбулось більше 20 пластових таборів. 12 з них організовувались виключно вінницькими пластунами. Найбільш відомі це “Вперед і Вгору” та “Берег ріки”.

Окрім того пластуни активно долучаються до організації благодійних та освітніх проектів. Зокрема, в 2016 році, разом з Вінницькою ФРІ вони організовували Благодійний аукціон зустрічей, на якому зібрали десять тисяч гривень для дітей з вадами зору.

Щорічно пластуни приймають та передають естафету Вифлеємського вогню миру. Це всесвітня скаутська акція до Різдва з поширення символічного вогню, запаленого в Ізраїлі. Традиційно на українсько-польському митному переході Рава-Руська-Гребенне представники керівництва Союзу Польських Харцерів (ZHP) передають Вогонь керівникам Пласту. Далі він мандрує всією Україною. Пластуни передають Вогонь від міста до міста, заносять до церков, державних установ, шкіл, сиротинців, лікарень, тощо. У Вінниці, під час Революції гідності, пластуни передавали Вогонь журналістам із закликом писати тільки правду та не викривлювати факти.    

Читайте також: “Пласт приніс до Вінниці Вифлеємський вогонь миру”

Події Революції гідності не пройшли повз український Пласт. Сотні пластунів були на Євромайданах в Києві та інших містах з перших днів. Під час трагічних подій лютого 2014 року старший пластун Андрій Жупник втратив ліву руку в Маріїнському парку, а пластун-прихильник Богдан Сольчаник загинув від кулі снайпера.

З початку російсько-української війни близько 100 пластунів брали участь в бойових діях на сході країни. Протягом першого року проведення АТО загинули троє пластунів – Марко (Марк Паславський), Жека (Євгеній Подолянчук) та Гарт (Віктор Гурняк). Серед тих, хто сьогодні перебуває на фронті російсько-української війни, є і пластуни з Вінниці.

Впізнати пластунів на вулиці досить просто. Це молоді люди, які переважно розмовляють українською, часто одягнені в однострій, між собою вітаються лівою рукою і кажуть СКОБ. Традиційне пластове вітання походить від назви породи орла – скоба білохвостого. Ці чотири літери символізують істотні прикмети доброго пластуна і показують яким треба бути:

Сильним розумом та тілом

Красним душею

Обережним у своїх задумах та планах

Бистрим у думках та справах.

За більше, ніж 100 років діяльності Пласт виховав величезну кількість відомих на весь світ особистостей. До них належать: Степан Бандера, Роман Шухевич, Богдан Гаврилишин, Любомир Романків, Петро Франко, Віра Фарміґа, Христя Фріланд, Орест Субтельний, Кетрін Винник та десятки інших. В наш час пластуни – це невід’ємна частина українського громадянського суспільства. Це волонтери, громадські діячі, військові, політики, науковці, лікарі, вчителі та тисячі дітей, які ще тільки готуються стати майбутнім своєї країни.

Приєднатись до Пласту можна, заповнивши анкету на офіційному веб-сайті організації.

Фото: Вінницький Пласт та Пласт – український скаутинг

Микола Геркалюк

See Full Bio