Протягом понад двох тижнів на території вінницького бару “BÜRO” (вул. Оводова, 62а) функціонує коворкінг на майже два десятки місць. Приміщення забезпечене електрикою та інтернетом, також для гостей передбачено безлімітний чай.
Ми вирішили поцікавитись в організаторів коворкінгу щодо умов роботи в просторі та історією волонтерської діяльності команди “BÜRO” та “Hungry Duck” під час війни загалом.
Про волонтерство з перших днів та виникнення ідеї коворкінгу
Як розповів “Вежі” співвласник бару “BÜRO” та пабу “Hungry Duck” Геннадій Страхарський, з перших днів війни частину території бару було виділено для розміщення бійців тероборони.
– Оскільки години роботи в нас вечірні, і специфіка така, що працюємо ми з четверга по неділю, і гості збираються після 18-ї години, велику кількість часу приміщення вільне. Літом – тим паче, бо ми функціонуємо на літньому майданчику. І воно просто стоїть без діла. Виникали різні ідеї, як ефективно використовувати цей простір для різних заходів. Вирішили з лютого цього року виділити місце для тероборони. Щоб вони могли тут і ночувати, і грітися, і каву робити, і їсти, – розповідає підприємець.
Паралельно, в іншому закладі, “Hungry Duck Pub”, готували та підвозили тероборонівцям та нацгвардії їжу. Наразі захисників та волонтерів пригощають безалкогольними напоями, носять чай до поліції у “Пункт незламності”, також “Hungry Duck” (вул. Пирогова, 2) може бути тимчасовим укриттям в разі “Повітряних тривог”. Крім того, підприємці допомагають донатами військовим і не тільки.
Що ж стосується “BÜRO”, то восени, з настанням холодів, команда закладу знову “переїхала” до приміщення. Бійці ж тероборони територією закладу користуватись перестали, і знову актуальним стало питання, що робити з простором в ті години та дні, коли бар не працює.
– Як почалися ракетні атаки на українську енергосистему, а серед наших гостей та друзів є багато тих, хто працює віддалено: ІТ-шники й не тільки, яким потрібно і доступ до електрики, і до інтернету, – вирішили зробити коворкінг. В нас є можливості для цього – можемо поставити і генератор, і “Starlink”, – каже Геннадій.
“Один з випадків, коли історія починається в барі”: про коворкінг та умови функціонування
За словами Геннадія, ідейним натхненником створення такого робочого простору став Олександр Ігнатенко, який і сам працює в ІТ.
– Це один з тих випадків, коли історія починається в барі. Саша розповідав, що багато є друзів, яким потрібне приміщення, і що він хоче в себе вдома облаштувати таку зону. Ми з ним поспілкувались, і я йому запропонував зробити це в Бюро. Приміщення забезпечене багато чим, лишалось лише придбати генератор та облаштувати постійний інтернет. Так за один тиждень народилась ідея коворкінгу. Багато людей знають це місце, тому легше орієнтуватись. З того все і почалося, – каже співвласник “BÜRO”.
Як згадує Олександр Ігнатенко, ідея коворкінгу виникла кілька тижнів тому, після чергової російської атаки на енергосистему України .
– Тоді пропала мережа, інтернет, електроенергія, вода. І я зрозумів, що опинився ніби в Середньовіччі. І що не я один такий. Виникла думка, як далі взагалі працювати з дому? Є “екофлоу” (зарядна станція – авт.) тощо, але стало зрозуміло, що на довготривалу перспективу це навряд чи допоможе. Треба збільшувати потужності, має бути генератор, “Starlink” для інтернету. І я зрозумів, що це багатьом також буде потрібно. Спочатку я збирався до батьків поїхати на Старе місто, в приватний сектор, і все там облаштувати. Перша думка була подзвонити в свою попередню компанію, запропонувати працювати в мене, адже там є вільний поверх, окремий вхід, санвузол. Однак, в компанії сказали, що офіс вони собі облаштували, купили “Starlink” та генератор, і якось ця ідея стихла. Згодом я під’їхав до Гени, співвласника “Бюро” і “Качки”. І він сказав, мовляв “навіщо це робити в батьків, якщо ти можеш це зробити на “Бюро”, – розповідає чоловік.
За словами організатора коворкінгу, одним з найбільш ресурсно затратних пунктів стало придбання генератора, достатньо потужного, аби “потягнути” всі ноутбуки, а також кондиціонер, який слугує в зимовий час в якості опалення. Як наслідок, придбаний генератор для функціонування потребує 3 літри бензину на годину.
– Зараз дуже дорого купувати генератор. Ціну накручують в півтора-два рази. Найбільше я витратив саме на генератор, але взяв потужний, щоб забезпечити роботу кондиціонерів, зарядок, щоб роутер з модемом працювали. Також я замовив “Starlink” трохи дешевше в Іспанії. Пощастило, що коли я замовив, саме скасували мито. Але я поки до кінця не впевнений, буде мито чи не буде. Бо кажуть, що по-різному буває. В Іспанії його придбати коштувало 390 євро. Згодом, коли він приїде, місячна абонплата складе 75 доларів. Це основні витрати по суті – генератор та “Starlink”, – каже Олександр.
Наразі коворкінг функціонує наступним чином: з понеділка по середу – з 9:00 до 20:00. Четвер-п’ятниця – з 9:00 до 18:00 (після 18-ї відкривається бар).
– В нас година роботи коштує 50 гривень, день (з понеділка по середу, бо до 20-ї працюємо) – 200 гривень, четвер-п’ятниця – 175 гривень. Абонемент на місяць – 3000 гривень. Згодом, по мірі дооблаштування приміщення, коли “Starlink” привезуть, то теж ціни трохи зростуть. У нас в загальному – близько 19 місць. Одна зала на 10 місць, інша – на 9. Плюс, є зона для “мітингів”, оскільки окремої “переговорки” тут немає. Зараз стабільно ходять 6-7 людей, – каже Олександр.
Крім того, в коворкінгу також є опція безлімітного чаю, а нещодавно організатори придбали мікрохвильовку. Відтак, гості можуть замовити доставку або принести їжу з собою. Потім, каже Олександр Ігнатенко, залежно від попиту відвідувачів, можуть з’явитися додаткові “плюшки”.
– До нас заходить компанія, 15 людей, вони хочуть коворкінг арендувати. Як вони зайдуть, думаю, ми будемо якесь соцопитування робити – що можна покращити. Мікрохвильовку то ми поставили, але, може, в п’ятницю на три години раніше бармен приходитиме, спочатку робитиме якісь безалкогольні коктейлі, а там далі – ще щось.
Також в барі і до облаштування коворкінгу був настільний футбол, так що відвідувачі можуть у вільну хвилину за бажання “розіграти партію”.
Як додає Геннадій, якщо буде попит, то до “BÜRO” можуть організувати і доставку їжі з “Hungry Duck”. Наразі ж проєкт такого простору, певною мірою, пробний, і все залежить від попиту. Зрештою, досвіду організації коворкінгу раніше не було ані в Геннадія, ані в Олександра.
– З коворкінгом я ніколи не стикався, навіть свою частину роботи робив просто в барі в себе, хоча обговорювались ідеї зняти якийсь кабінет. Сашко використовував коворкінги, але ніколи не був організатором цієї справи. Ми робили опитування, Саша розпитував своїх друзів, що їм потрібно для роботи. Ми складали списочок і зараз намагаємось поетапно реалізувати ці всі ідеї, – розповідає Геннадій.
Так, одним з перших постало питання оплати, щоб і гостям було комфортно, і організаторам нормально.
– Витрати є, і їх треба якимось чином рахувати. Ми орієнтувались першочергово на людей, які точно знали, що будуть у нас працювати, принаймні, місяць, тому вирішили впроваджувати можливість абонементу. Також далі вже розраховували, як бути з людьми, кому потрібно попрацювати день чи пару годин. За перші тиждень-півтора роботи ми вже більш-менш зорієнтувалися по витратах і можемо сформувати пропозицію для погодинної роботи, для роботи на день і абонемент. Десь таким чином далі і будемо працювати. Можливо, якщо якась компанія захоче орендувати певну кількість місць для своїх працівників, то ми будемо укладати договір, – додає підприємець.
Загалом же, як каже Геннадій, вони намагаються створити максимально гнучкі та комбіновані варіанти роботи.
– Я думаю, це буде не зовсім як класничний коворкінг. Тобто, якщо людина затримається на трохи більше, аніж годину, наприклад, то, можливо, в якості оплати цього часу буде донат на ЗСУ. Це не буде проблема якась. Зрештою, це лише наполовину бізнес-проєкт, а наполовину – допомога для людей. Якби серед наших гостей не було такої кількості тих, хто працює віддалено чи має потребу в місці, де попрацювати, то не знаю, чи народилася б така ідея. Не буде грубо, якщо скажу, що цей проєкт, значною мірою, для нашого кола гостей, – підсумовує співвласник бару.
Фото – Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.