З самого ранку 24 серпня на вінницькому Майдані Незалежності зібралися велосипедисти, котрі прибули на вже традиційний “Велопарад у вишиванках”. Якщо спочатку група учасників пробігу зібралася нечисельна, то на старті залізних конячок осідлали близько півтори сотні велосипедистів.

Головна умова для участі у параді всього одна: бути одягненим у вишиванку. Хто ж цього атрибуту не мав, брав із собою синьо-жовтий стяг, дівчата одягали віночки та стрічки, аби зробити цю велопрогулянку святковою.

Не змогла пропустити таке дійство вінничанка Владислава Гончар – вона щойно повернулася із чоловіком із “медового місяця”, який разом провели у Карпатах. Там же спеціально до параду пара придбала однакові вишиванки.

• Вишиванка – це традиція, це те, що вирізняє українців. Проте часи змінюються, вишиванки осучаснюються, тому ми придбали пару джинсових вишиванок. А ще я сьогодні покрила голову хусткою – як колись українські жінки робили після заміжжя. Спеціально дивилася, у який саме спосіб треба закручувати хустину, – каже Владислава.

Дівчина зізнається, що першу свою вишиванку придбала у Львові років 6 тому, і коли вийшла у ній на вулицю у Вінниці, то багато людей дивувалися – це було незвичним тоді.

• Зараз же у людей загострилося відчуття патріотизму зокрема через Майдан і війну. Вишиванка стала певним трендом, – каже дівчина.

Перший парад у вишиванках відбувся у Вінниці у 2011 році. Олександр Багрій – один із засновників тепер уже традиційного велопробігу – пригадує, що тоді зібралося 15 учасників.

• Взагалі це тоді ініціював наш товариш Олекса Безмоторний – зараз він працює за кордоном. Ми тоді проїхалися Соборною від кінотеатру до літака на проспекті Космонавтів. Тоді люди чудувалися, плескали в долоні, бо ще ніхто такого не бачив – щоб на велосипедах, у вишиванках і ще й з українськими прапорами. Але тоді пробіг не став традиційним. Відновили традицію у 2014 році – тоді це був просто “вибух” патріотизму. І тепер ми щорічно на День Незалежності на своєму календарі відзначаємо цей день, як велопарад у вишиванках, – говорить Олександр Багрій.

Цього року парад дещо змінив маршрут: рушивши із Майдану Незалежності, велосипедисти проїхалися вулицями Соборною, Пирогова, Келецькою, проспектом Юності, Хмельницьким шосе, Магістратською та фінішували на площі біля колишнього кінотеатру “Росія”.

Але на цьому свято не завершилося – тут учасників пробігу чекав смачний куліш та бограч, приготований вінницьким “Дідом Морозом” Олександром Шеметом та ченцями ордену святого Шимона.

Також усі велосипедисти й не тільки можуть протягом дня долучитися до плетення маскувальних сіток, які будуть відправлені бійцям на передову.

• Ми плетемо сітки і всіх запрошуємо. Також у нас тут діє маленький ярмарок, гроші з якого ми направимо на придбання основи для маскувальної сітки. Це гільзи, художньо розписані дружинами наших бійців, – каже Світлана Мирончак, координаторка руху “Замаскуй армію”. – Тканину – обрізки – ми беремо на фабриках, які шиють військову форму. Якщо порахувати весь час, який наша організація приділила плетенню сіток, то виде 1 тисяча 82 дні. І ми не зупинимося, поки наші хлопці на передовій не почують слова “перемога”.

Фото Андрія Завертаного