Команда “Музею Вінниці” підготувала розповідь про каналізаційний люк, виготовлений на заводі “Молот”, який належав Боруху Львовичу. Через призму історії цього “артефакту” з фондів музею історики також розповіли і про історію самого заводу.
Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.
Примітка: Музейники зазначають, що у дописі використані матеріали, надані А. Рогою та О. Козак – студентами історичного факультету ВДПУ імені Михайла Коцюбинського.
Так, у 1880 році на Замості, поруч із залізничним вокзалом з’явилася майстерня з ремонту гужового транспорту. Вона належала підприємцю Конельському. Згодом поруч з майстернею з’явився чавуноливарний цех. На початку наступного століття, в 1903 році, Конельський продав це все Боруху Львовичу (1859-1916), який продовжив розвивати справу.
– Станом на 1914 рік завод отримав назву “Молот”, перебував у колективній оренді підприємців Давида Раунтенштейна, Абрама Матуса та Мойсея Каліхмана і вважався першим на Поділлі чавуноливарним та машинобудівним підприємством. Територія заводу не перевищувала одного гектара, на ній були розміщені заводський корпус, житловий будинок, склад із сировиною та готовою продукцією, контора та вальцьовий млин. На підприємстві виробляли машини для цукрових заводів і сільськогосподарське приладдя, відливали, оброблювали деталі до соломорізок (корморізок), кінних приводів, робили шестерні з отворами, під дерев’яні зубці, ремонтували молотарки і локомобілі, виготовляли дрібні металеві вироби тощо, – розповідають музейники.
Як можна бачити, на “Молоті” також створювали і каналізаційні люки, й деякі з них досі можна знайти на вулицях Вінниці.
– На нашому є написи: “Винницкій городской водопроводъ” та “Молотъ Винница”. Враховуючи, що до назви заводу не додали ім’я його власника (на деяких люках вказувалось, що завод належав Львовичу), припускаємо, що саме цей каналізаційний люк виготовили в проміжку між 1914 та 1918 роками. У 1932 році підприємство стало мотороремонтним заводом. А з 1956 року його називали Вінницьким агрегатним заводом, – кажуть в музеї.
Окрім люків із “Молота”, у Вінниці трапляються й інші вироби з цього заводу. Відтак, на своїй сторінці історики пропонують читачам поділитися своїми спостереженнями щодо таких знахідок.
Фото – Миколи Геркалюка з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.