Команда “Музею Вінниці” опублікувала історію вулиці Діонісія Міклера, що на П’ятничанах, П’ятничанського парку, а також безпосередньо історію самого діяча, чиє ім’я отримала вулиця, що веде від вулиці Івана Богуна до входу до згаданого парку.
Як йдеться на сторінці музею у Facebook, вулиця так названа на честь ландшафтного архітектора та садівника-декоратора з Ірландії Деніса МакКлера. Саме П’ятничанський парк, також відомий як парк Ґрохольських, перепланував та розвинув Міклер-МакКлер майже 200 років тому.
– Деніс МакКлер народився в серпні 1762 року в Ірландії. Після навчання в Дублінському університеті він переїхав до Лондона і почав працювати садівником-декоратором. Одним з перших відомих роботодавців МакКлера став герцог Бедфорд. У 1790 році на запрошення княгині Ізабелли Чарторийської Деніс відправляється до Речі Посполитої, де протягом наступних восьми років облаштовує сади та парки у Варшаві, Дубно, Мізочі, Боремлі, Тучині тощо. За цей час Річ Посполита зникає як держава, поділена між трьома імперіями. Але головні роботодавці МакКлера – польська шляхта – переважно зберегли свої маєтки, тому замовлень йому вистачало. Варто зазначити, що десь в цей час Деніс МакКлер перетворюється на Діонісія Міклера, використовуючи польську версію свого імені. У наш час навіть англомовні джерела здебільшого називають його Міклером, – розповідають історики.
Так, окрім Волині, ландшафтний архітектор Міклер багато працював і на Поділлі. Як розповідають музейники, тут він створював парки і сади в Чернятині, Ободівці, Серебринці, Чорному Острові, Ситківцях. Орієнтовно у 1830-х роках Міклер на запрошення родини Ґрохольських приїхав до П’ятничан, де зайнявся переплануванням і розвитком тутешнього парку. Відомо, що Міклер працював над близько 50 садами, парками та парковими комплексами на теренах українського Правобережжя. За словами істориків, значна частина його робіт не збереглася до наших днів.
– Проте, П’ятничанський парк існує й досі. Незважаючи на те, що наразі він перебуває не в найкращому стані, все ще можна уявити яким це місце було в роки свого розквіту. Спогади про нього залишили Здзіслав Ґрохольський та його сестра Марія Собанська (уроджена Ґрохольська), – розповідають історики.
Фрагмент зі спогадів Здзіслава:
“З протилежного боку від двору до замку прилягав парк площею близько восьми гектарів зі старосвітськими, симетрично насадженими ряд по ряду липами та ставком, з групами листяних дерев і ялинок на травниках, які косили на сіно, а також із кварталами фруктових садів. До парку прилягали парники з двома оранжереями й “ананасарнею”. Парк не з’єднувався з городом. Завідував там “пан садівник”, під наглядом якого робітники, винайняті на рік, із численними сільськими дівчатами, яких наймали поденно, утримували в порядку доріжки для прогулянок та алеї, а також виконували всі городні роботи
“.Фрагмент зі спогадів Марії:
“…варто було б заглибитися в сад, цей наш п’ятничанський сад (ніколи його не називали парком) зі старими, чудовими деревами, що пам’ятали давні покоління, з дубами, посадженими тіткою-кармеліткою, сестрою мого батька; з величезним ясенем із сімома чи вісьмома пагонами, під яким моя бабця сиділа з дітьми; з великими липами, що утворювали квадрат; де також були всі прилади для гімнастики, які ми дуже любили. Мама незмірно багато дбала за сад, прекрасно на тому зналася і значною мірою спричинилася до його поліпшення. Там були ставок, яким ми їздили на ковзанах узимку, і пагорб, що до нього спускався, який навесні вкривався дикими фіалками, фіолетовими й білими…“.
Як зазначають музейники, восени 2022 року вулицю, яка веде до входу в парк, а також розташовані поруч провулок і проїзд назвали на честь Діонісія Міклера. Їхня попередня назва: вулиця та провулок Мічуріна і Мічурінський проїзд.
Нагадаємо, нещодавно в “Музеї Вінниці” розповіли історію вулиці Кропивницького, що в середмісті.
Фото – Марини Сербінович з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.