17 листопада до приміщення арт-галереї “Інтершик” на вул. Артинова, 12а було складно просто зайти: глядачі та учасники першого вінницького “шведінгу” стояли в проходах і дверях, тож аби дістатися ближче до екрану, де саме мали показувати аматорські ремейки на відомі кінофільми, потрібно було докласти зусиль.
Загалом же в залі зібралося чи не півтори сотні людей – переважно студентів та молоді. Усі вони очікували початку показу 5-хвилинних короткометражок, що їх мали відзняти та змонтувати учасники “шведінгу” лише за 17 днів.
Організатори обійшлися без довгої “розкачки”: коротко представили членів журі (серед яких були навіть народні артисти та телеведучі), і майже відразу перейшли до показів, адже мали встигнути продемонструвати більше десятка фільмів по 5 хвилин кожен.
Дмитро Мира, співорганізатор фестивалю: “Ми розглядали варіант більшої зали – наприклад, “Зорю” – однак подумали, що для першого разу вистачить “Інтершику”, аби вмістити усіх охочих. Зараз бачимо, що наступного разу потрібно брати дійсно велику залу: увага до фестивалю величезна, як і кількість охочих взяти участь”.
Конкурс відкрив рімейк на стрічку “Едвард руки-ножиці”, за тим була надихаюча комедія “1+1” у вінницьких реаліях, легендарні “Бійцівський клуб” та “Хрещений батько”: попри серйозність цих стрічок в оригіналі, у виконанні вінницької молоді усі вони перетворилися на комедії з елементами абсурду та великої кількості іронії.
Юрій Пустовий, член журі, шоумен: “Я приємно вражений побаченим і можу точно сказати, що в цьому випадку перший млинець не вийшов “комом”. Переглянувши деякі роботи, тепер хочеться подивитися ці фільми в оригіналі”.
Без перерв і навіть невеликих пауз глядачі, яких ставало все більше, продовжили дивитися перероблену світову класику: “Вбити Біла” Квентіна Тарантіно (де головну роль чомусь виконав хлопець), “Термінатор” Джеймса Кемерона (в якому прибулець з майбутнього був озброєний величезним мечем), “Карти, гроші, два стволи” Гая Річі” (під оригінальний саундтрек) “Брюс Всемогутній” (із “схвильованим” супом та літаючими тарілками) і атмосферний “Вічне сяйво чистого розуму” Мішеля Гондрі.
До слова, саме останні два ремейки викликали найбільші оплески публіки і не дивно – здобули головні нагороди фестивалю.
Таїсія Славінська, член журі, Народна артистка України, режисер театру ім. Садовського: “Звісно, є багато зауважень до всіх робіт, але це чудово, що молодь здатна таке знімати. Мені хотілося би, аби відродження українського кінематографу розпочалося саме з нашого міста і Вінниця невдовзі стала б Меккою українського кіно”
Поки журі підраховували бали та визначали переможців, глядачі змогли нарешті вийти на свіже повітря та поділитися враженнями від побаченого.
Навряд чи можна сказати, що хтось особливо хвилювався з приводу того, як оцінять саме їхню роботу: на суддівських столах було стільки подарунків, яких вочевидь мало б вистачити кожному з учасників.
Так і сталося: під час нагородження усі команди отримали пам’ятні дипломи, сертифікати від спонсорів, а головне – вінницькі шведінг-“оскари”: за кращу чоловічу і жіночу ролі, за кращий креатив, приз глядацьких симпатій і звісно – за кращий фільм.
Перемогу цього разу здобув рімейк на “Вічне сяйво чистого розуму”: ця робота однозначно вирізнялась з-поміж інших і в плані операторської роботи, різноманітних локацій для зйомок, звукового супроводу та гри акторів.
Вже після нагородження деякі з членів журі повторно брали слово і майже кожен висловлював сподівання, що “шведінг” по-вінницьки зразка 2016-го року – лише початок великої молодіжної кінотрадиції у нашому місті. І вже наступного року молоді режисери та актори-аматори зберуться знову – вже в більшій залі – аби показати нам чергову порцію кумедних та ефектних кіноремейків.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.