Екс-вінничанин Дмитро Шуров, більш відомий як Pianoбой 20 листопада, завітав до Вінниці: вдень музикант роздавав автографи та робив селфі із шанувальниками, а ввечері виступив із концертом у Вінницькому музично-драматичному театрі імені Садовського.

Вінниця стала одним із 15 українських міст, де гурт виступив із «Take Off»-туром. У альбом «Take Off» увійшли десять пісень, які поєднують теми «відриву від землі». Як зазначено у описі альбому, Take Off – це стан, коли людина, птах чи літак концентрує свої найкращі якості, щоб здолати сили, які тримають на землі.

Вінниця для Дмитра Шурова – рідне місто. Та хлопець став відомим далеко за межами України. Свого часу музикант був клавішником гуртів «Океан Ельзи» та «Esthetic Education», тривалий час співпрацював із Земфірою. Наразі музикант живе і займається творчістю у Києві.

Перед концертом, під час конференції, Дмитро Шуров спілкувався із пресою та шанувальниками, роздавав автографи та робив багато селфі.

Одна із прихильниць творчості гурту попросила музиканта поставити свій підпис на однодоларовій купюрі. «На удачу» – пояснила дівчина.

Vежа розпитала музиканта про його дитинство у Вінниці.

• У мене було дуже класне дитинство незважаючи на те, що воно частково минуло у дев’яності, коли по дорозі від під’їзду до музичної школи можна було двічі отримати по фізіономії. Але спогади про місто дуже приємні і я сьогодні, навіть споглядаючи місто із вікна автівки, задоволений тим, як воно зараз виглядає.

Також музикант розповів про дитячу історію, яка й сьогодні викликає у нього приємні спогади про Вінницю.

• Ми жили колись на Вишеньці, коли її ще там не було, у першому будинку, який там був побудований. І поруч було велике поле вівса, якщо не помиляюсь, і я одного разу вирішив перейти це поле. Та я був дуже маленьким, найменшим у класі, і я у тому полі заблукав, бо був нижчим від тих трав. Півдня там проблукав, вийшов втомлений, із подряпаним обличчям. І вийшов я до чистого джерела: там навіть був стаканчик і всі, хто там проходив, міг скуштувати води. Сидів біля того джерела чи не весь день і потім щасливий повернувся додому. Ця історія, ця «мелодія струмка» стала одним із найяскравіших спогадів дитинства.

На концерті, який розпочався о 19:15 у  театрі імені Садовського, шанувальників творчості гурту була повна зала. Все б нічого, але між музикантами та режисером світла виникла своєрідна «баталія»: через підсвічування сцени, яке вочевидь не відповідало вимогам Pianoбой, Дмитро Шуров неодноразово звертався до працівника театру з відповідним проханням. «Головне, щоб ось ця величезна люстра нам на голову не впала» – сказав музикант.

Зазначимо, що свого часу Шуров, будучи вихованцем Вінницької музичної школи, виступав на сцені театру Садовського – тож це приміщення, як сказав сам музикант, для нього як рідне.

Та загалом, концерт відбувся у душевній атмосфері: публіка радо підспівувала музиканту, а іноді навіть танцювала – хтось з місця, а хтось – поміж рядами та біля сцени.

Сам Дмитро Шуров теж не сидів на місці, а періодично «ганяв» по сцені. А потім музикант навіть вистрибнув на свій головний музичний інструмент – піаніно.

Окрім презентації самого альбому «Take Off», гурт грав й інші композиції, які публіка радо упізнавала. Пісні звучали трьома мовами – українською, російською та англійською, які іноді просто змішувалися між собою. Сестра Шурова, Ольга, грала та співала разом із братом.

Pianoбой також виконав кавер-версію на відомий хіт Джона Ленона про мир в усьому світі – «Imagine» – «Уяви». Українською текст переклала письменниця Ірина Цілик.

Іншою родзинкою стала пісня гурту «Скрябін» «Шампанські очі» – Шуров присвятив її пам’яті Андрія Кузьменка.

Юлія Плахтій

Журналіст

See Full Bio