До Міжнародного Дня захисту прав людини у Вінниці вже вдруге відбувається Фестиваль рівних можливостей INFEST, який має підвищити рівень правової та гендерної культури, а також посилити рівень толерантності й взаємоповаги у ставленні один до одного.
Інклюзивіність, інакшість, інтерактивність, інноваційність, інтелектуальність, інтернаціональність — шість різних «iн» об‘єднали сьогодні учасниць та учасників вже другого фестивалю рівних прав та можливостей у Вінниці.
Фестиваль об’єднає всіх, кого турбує захист прав людини, загальнолюдські цінності, посилення безпеки та збереження миру кожного міста та села, кожної сім’ї та кожної людини, – писали організатори у прес-релізі. І схоже, що їм це вдалося.
Ще до початку офіційної частини фестивалю молодь активно спілкується з собою, в зоні біля сцени креативного простору «Артинов» помічаємо декілька хлопців та дівчат, які з допомогою сурдоперекладачки також обговорюють подію. Хтось знімає відео, хтось фотографується, хтось спілкується зі спікерами та спікерками.
Організаторка фестивалю, голова правління громадської організації «Відкрите суспільство» Світлана Ходакова розповіла, що це вже другий фестиваль у Вінниці і кожного року вони запрошують спікерів, котрі можуть розповісти про права людини. Важливо, аби це відбувалося у цікавій формі, адже інструменти подачі також мають значення.
- Якщо інструменти застарілі, то вони не працюють і не впливають на людей. Тому ми обирали в спікери таких персон, які, по-перше показали, що таке людська гідність і що таке права людини конкретно, – розповідає Світлана Ходакова.
Організатори говорять, що забезпечення та дотримання рівних прав та можливостей — це не лише питання, що стосується жінок і чоловіків. Це питання захисту та розвитку різних спільнот — людей з інвалідністю, переселенців, ветеранів АТО, дітей, пенсіонерів, жертв домашнього насилля, негетеронормаваних осіб. Вони проводять подібний фестиваль задля актуалізації проблеми дотримання рівних прав та можливостей, проблеми безперешкодного руху до правової, безпечної для кожного, держави.
Загалом програму фестивалю організатори поділили на декілька блоків. У вступному лекційному блоці першою перед слухачами та слухачками виступила представниця громадської організації «Відкрите суспільство» Ольга Солоненко. Дівчина розповіла про свою поїздку до музею одного із найбільших концтаборів Аушвіц-Біркенау поблизу містечка Освенцим. Демонструючи фотографії, Ольга, не приховуючи емоцій, розповідала про ті умови в яких «жили» ув‘язнені.
- Історія циклічна, тому ми маємо контролювати та відстоювати свої права у будь-яких ситуаціях, – зазначила дівчина.
Після неї на сцену вийшла представниця ГО «Україна без тортур» Валентина Волік. Жінка без зайвих слів продемонструвала жахливі знімки, зроблені місяць тому в одному психоневрологічному закладі України. Вони шокували публіку більше, ніж фотографії з музею в Освеницимі. Люди, у котрих гниють кінцівки, анорексія, ліжка, які більше схожі на ті, що викидають на смітник, відра з випорожненнями прямо в кімнатах, поламані дверні ручки та замки, старі, неробочі розетки, жахливий одяг. А між цими кадрами фото, де кімнати завалені пелюшками для дорослих, новими рушниками та простирадлами.
- Люди, котрі потрапляють у такі місця частіше всього замкнені там і шансів вийти звідти не мають, – говорить спікерка.
Валентина також розповіла про нові механізми, за якими люди, котрі знаходяться у подібних закладах, тепер мають право на юриста. Окрім цього вона закцентувала увагу на дотриманні прав недієздатних людей та порушення їх прав.
Антон Левдик говорив більше про порушення прав людини у бізнесі та закцентував увагу на тому, що багато відомих іноземних корпорацій є соціально відповідальними.
Під час перерви одна із спікерок фестивалю Марічка Величко продемонструвала нам, як оживає реальність з допомогою застосунку Simo AR. Незважаючи на те, що на подібному заході Марічка вперше, вона знає як це може допомогти соціальному сектору.
-
З допомогою цього застосунку можна легко та інтерактивно подавати інформацію. Наприклад, у нас є коротке опитування на папері, а з допомогою цієї програми можна дізнатися більше. Окрім цього, вона може виступати таким собі комунікатором між тими, хто шукає допомогу і тими, хто може її надати, – зазначає дівчина та демонструє нам, яке фото Катерини Шевченка відразу «переводить» на статтю.
Судроперекладачка Алла Титоренко привела на фестиваль своїх студентів та студенток із університету «Україна», аби вони відчували себе частину соціуму та дізналися корисну інформацію для себе.
-
Їм тут дуже цікаво, вони задоволені, що можуть відвідувати подібні заходи. Звичайно, вони розуміють не все, тому мені деякі слова доводиться їм розшифровувати і пояснювати простішими словами. Але тут вони почуваються комфортно, ніхто на них “не тикає пальцями” як це часто буває на вулиці, – говорить Алла та поспішає на одну із лекцій.
Загалом майже всю територію креативного простору «Артинов» поділили на три зали: свободи, рівності та гідності.
Зокрема, у Залі Гідності представники ГО «Інститут креативних інновацій» у форматі світового кафе розповіли учасникам та учасницям про те, як посилити цінність людської гідності в суспільстві. А ввечері в інтерактивній частині фестивалю тут розпочалися публічні дебати.
У Залі Рівності працювали представниця ГО «Вісь» Світлана Дубина, котра проводила інтерактивну станцію «Назви це і почнемо долати» та Марина Діденко з «Точки опори», котра про те, як не дискримінувати та отримати з цього зиск. А в інтерактивній частині координаторка проектів у програмі Erasmus+ Лілія Кіпоренко розповідала про сучасні можливості для молоді.
Зал Свободи слухав лекцію від представниці ГО «Джерело надії» Маргарити Хазіної про протидію торгівлі людьми та як не потрапити у таку пастку. А Валентина Волік надавала юридичну допомогу у будь-яких правових питаннях. Ближче до вечора у цьому ж залі відбулося Світове кафе «Жестова мова».
Загалом фестиваль відвідало близько 100 учасників та учасниць переважно з Вінниці. В перервах вони обмінювалися досвідом, думками та враженнями від самого заходу.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.