Впродовж 10 днів вінничани зможуть побачити на вулицях міста дивних людей, які будуть щось знімати, вишукувати та досліджувати, а у закинутому кінотеатрі «Росії» згодом розповідатимуть та показуватимуть результати своє роботи.

Мистецька резиденція «Над Богом» (походить від Бог — історична назва річки Південний Буг) відбуватиметься у Вінниці вже вдруге. Вперше митці поселилися в закинутому кінотеатрі «Росія» у 2015 році та досліджували, як впливають декомунізаційні процеси на трансформацію міст, а зокрема – публічних просторів. Тоді, як результат, з‘явилася виставка робіт художників, які можна було знайти по всій території кінотеатру, а одна із них — напис «ДЕ» на будівлі кінотеатру, над яким працював художник Олександр Єльцин, залишилась як згадка про резиденцію та філософське питання до всіх, хто проходить біля приміщення. Безліч тематичних дискусій, покази фільмів, вечірки та концерти, а також постійна робота митців над простором кінотеатру та навколо нього на 10 днів відновили життя закинутого кінотеатру та перетворили його на абсолютно відкритий простір.

Як у Вінниці “Росію” зруйнували

Цього ж року проект відбуватиметься з 20 по 30 серпня на тому ж місці, але темою стане «Насильство образу». Це заголовок лекції культурологині Лесі Кульчинської (ознайомитися з лекцією можна за посиланням ТУТ), де вона аналізує природу страху перед художнім образом, і відповідає на питання – чому зображення можуть бути загрозливими. Учасники ДЕ НЕ ДЕ планують осмислити «Насильство образу» у контексті публічного мистецтва та репрезентації історії у міському просторі.

• «Насильство образу» – дуже широке, світоглядне і неоднозначне поняття. Ми спеціально взялися за нього, щоб якомога більше розширити рамки дискурсу ДЕНЕДЕ. До цього ми працювали здебільшого із конкретними темами, які об’єднували учасників для колективного висловлювання. Тепер ми хочемо проекспериментувати із завідомо контраверсивним поняттям, – розповідає кураторка резиденції та мистецтвознавиця Євгенія Моляр.

Формат резиденції передбачає, що учасники працюватимуть разом протягом 10 днів, та розкриватимуть для себе «Насильство образу». Ймовірно, хтось вже працював з цією темою, хтось тільки відкриватиме.

• Ми не прагнемо сконструювати якесь спільне бачення «Насильства образу», ми хочемо дати можливість кожному із учасників попрацювати з цією темою. Ми не маємо на меті досягнення якогось певного результату, це експеримент, ми спостерігатимемо, і робитимемо висновки. Усе, що буде створено під час резиденції, ми публікуватимемо та аналізуватимемо, і тільки по завершенню зможемо говорити про якийсь результат.  Діяльність ДЕ НЕ ДЕ – це спроба уникнути в мистецькій діяльності результатоорієнтованості, – розповідає Євгенія.

Вибір приміщення, незважаючи на те, що організатори поки не знають чи зможуть працювати в холі кінотеатру, як минулого разу, бо наразі там перебуває клуб історичної реконструкції, не є випадковим.

• Ми говоримо про те, що радянська спадщина активно витісняється і навіть стигматизується. Кінотеатр «Росія» – типовий приклад, уособлення культурної інфраструктури радянського періоду – виключений з активного життя міста. Публічний простір, який втратив свою публічність. Відбулося це в першу чергу з економічних причин, і цей об’єкт просто «списали», як непотріб, – пояснює мистецтвознавиця.

Організатори хочуть з одного боку актуалізувати цей простір, як цінний міський ресурс, а з іншого – екстраполювати цей досвід на радянську спадщину загалом. Йдеться про необхідність критичного переосмислення радянського в сучасному суспільстві, а не тотальне засудження.

Серед учасників цьогорічної резиденції Саша Долгий, Аліна Якубенко, АнтіГона, Леонід Марущак, Євгенія Моляр, Ольга Гончар, Дана Брєжнєва, Олександр Єльцин, Катерина Бєрлова, Ларіон Лозовий, Катерина Єрмолаєва, Тарас Камінний, Юрій Єфанов, Наталка Дяченко, Анна Савчинська, Георгій Бабанський, Вова Воротньов, Олександр Вешелені, Маргарита Журунова, Богдан Локатир, Анатсасія Гурська, Валентина Петрова та Жанна Кадирова. Куратори проекту зазначають, що наразі цей список ще не остаточний і буде доповнюватися. До речі, більшість із цих учасників уже працювали у публічному просторі кінотеатру, проте цього разу на них очікують абсолютно нові виклики.

• Позаминулого року, коли ми вперше потрапили до «Росії», значна частина приміщення була занедбана. Кілька днів ми розгрібали величезний хол кінотеатру, який потім став основною локацією резиденції – відкритою майстернею для художників. Тепер це приміщення використовується спільнотою історико-реконструкторів. Тому ми вирішили робочу зону «Над Богом» перенести на вулиці міста. Художники працюватимуть в публічному просторі, в існуючих культурних інституціях Вінниці, а в «Росії» буде представлена документація їх діяльності та відбуватимуться публічні події. Якщо з 20-30 серпня уважно придивлятися до вінницького середмістя, то можна буде “застукати” там наших митців, – розповідає Євгенія.

Але те, що художники не багато часу проводитимуть у приміщенні кінотеатру, зовсім не означає, що там нічого не відбуватиметься. Незважаючи на те, що програма наразі ще остаточно не сформована, але відомі вже декілька тем дискусій та тематичних проектів.

ПУБЛІЧНІ ПОДІЇ

• Панельна дискусія з учасниками резиденції «Насильство образу»
• Дискусія «Музей відкрито на ремонт», ДЕ НЕ ДЕ, співробітники та співробітниці музеїв Вінниці та Вінницької області
• Презентація збірника «(НЕ)задоволення публічними просторами» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
• Лекція «Трава крізь асфальт – практика створення публічного простору», Саша Долгий, художник
• Презентація збірника статей «Живучи в модерному місті», Ольга Мартинюк, історикиня
• Лекція «Мистецтво для міста чи місто для мистецтва», Євгенія Моляр, мистецтвознавиця

СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ

• Кінопрограма «Сходи в Кіно» – куратор Віталій Янковий
• Кінофестиваль треш-фільму – куратори Микола Базаркін, Саша Долгий
• Концерти сучасної електронної музики від лабораторії «ЕХО»
• Arist Talk учасників резиденції.

фото з офіційної сторінки мистецької резиденції «Над Богом» у фб

Марина Однорог

See Full Bio