У Вінниці сьогодні, 6 грудня, відбулося відкриття зимової «Файної здибанки». Подія триватиме два дні та вперше проходить одразу на двох майданчиках.
Про це повідомляє «Вежа».
Основна ярмаркова частина розгорнулася в просторі MŌNTAЖ на вулиці Грушевського, 56а.
Попри сіру, холодну, похмуру погоду, вже зранку на ярмаркову частину «Здибанки» прийшло чимало містян разом з дітьми. Тут кожен міг знайти щось для себе й отримати таке бажане тепло – від розмов, або ж від придбаного сувеніра, солодощів чи прикрас.
Обрати справді було з чого.
У залі MŌNTAЖу було чимало речей від різних брендів: відвідувачі могли придбати хенд-мейд іграшки, сувеніри, солодощі, гострі соуси, прикраси, парфуми та багато іншого. Люди купували подарунки, зустрічали друзів у натовпі, фотографувалися біля інсталяції та ділилися враженнями.
Особливо вирізнялися на Здибанці сережки з вишитим орнаментом. Кожна пара сережок мала свій, унікальний, вишитий орнамент, створений відповідно до традиції вишивки різних регіонів України.
Як розповідає пані Дарина з Дніпра, майстриня, яка створює ці сережки, одягаючи ці сережки ти носиш частину Батьківщини з собою. Також вона додала:
– Я займаюсь вишиванням сережок останні пів року. Я досліджую українські вишивки: який орнамент в якій області був поширений і відповідно до того вишиваю це в сережках. Дослідження українських вишивок – це цікаво і захоплююче. Наприклад, щоб дослідити кримськотатарську вишивку, я дивилася відео з килимами кримських татар і відповідно з цього відео перемальовувала орнамент з килимів. Адже як такої вишивки у татар, які є частиною нашої спільності української, немає. Тому я з килимів кримських татар перемальовувала цей орнамент, щоб вийшли такі сережки хрестиком. Також цікава історія є щодо запорізької вишивки. Є така спільнота людей «Гуляйпільські старожитності», і вони зараз рятують культурну спадщину Запоріжжя: вишиванки, стародавні скрині, що можуть бути під загрозою окупації. Вони мені дають орнаменти з вишиванок, а я їх переношу у своє вишивання. Крім того, у мене є книга«Вишивка Східного Поділля», де можна побачити різноманітні орнаменти, вишивки, які притаманні саме для Вінниччини. Звідти я брала орнамент для виробів, присвячених Вінницькій області.
Поруч із ярмарком можна було випити чаю чи кави, поїсти, або просто відпочити. Охочі могли обрати книжку за донат – зібрані кошти традиційно спрямовували на підтримку волонтерських ініціатив.
На другій локації — в «ЕтноЧарах» на Магістратській, 52 — тривали майстерки й тематичні зустрічі. Для участі потрібно було зареєструватись: охочі вчились плести маскувальні сітки, спілкувалися та слухали запрошених спікерів.
В «ЕтноЧарах» панувала інша атмосфера — спокійніша й більш розслаблена. За великими столами люди різного віку сміялися, спілкувалися та ділилися враженнями.
Співорганізаторка «Файної Здибанки», Марія Юзькова, розповіла, що цього року подія вперше відбувається одразу на двох локаціях через відсутність простору, який міг би вмістити всіх бажаючих:
– Ми вперше робимо в двох локаціях одночасно, тому що ми хотіли робити в філармонії – там нам відмовили, ми хотіли робити в експоцентрі – нам теж відмовили. Не знайшлося локації, яка б нас задовільнила і вмістила всіх, кого ми хотіли. Тому ми пішли на такий крок – робити одразу на двох локаціях. Оскільки це не далеко одне від одного і все в центрі, тому тут, в ЕтноЧарах, більш домашній формат, а у залі MŌNTAЖу – масштабніший.
Також Марія поділилась своєю улюбленою роботою, яка була представлена на Здибанці за останні роки:
– Моя улюблена робота – це співпраця з волонтерською спільнотою «Замасковані», які плетуть маскувальні сітки і організовують книжкову барахолку кожного разу. Вони до нас долучились на другій чи на третій «Файній Здибанці». Вони збирають книги, а потім продають їх на барахолці, і всі виручені кошти йдуть на закупівлю маскувальних сіток. Тому це моя улюблена співпраця, тому що вона довготривала і дуже важлива.
Відвідати «Файну Здибанку» можна буде ще завтра, 7 грудня. Захід триватиме з 11:00 до 19:00. Вхід у зал «MŌNTAЖу» – вільний, а для участі в майстерках в Етночарах потрібна реєстрація.
Фото – Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.