Публікація 04 Червня 20:50

У Вінниці розповіли про одну з пам’яток архітектури місцевого значення, розташовану в середмісті. Йдеться про будинок, відомий наразі як “Будинок князів Гедройц”, розташований на теперішній вулиці Архітектора Артинова, в минулому – вулиці Прорізній.

Історію маєтку опублікували на офіційній туристичній Facebook-сторінці міста “Visit Vinnytsia”.

– Серед пам’яток архітектури місцевого значення у середмісті Вінниці є доволі цікавий об’єкт. Який називається по-одному, а насправді власниками були інші. А ще ці інші люди у ньому майже не жили, а жили в будівлі, яка була на цьому місці до того, як було зведено цей особняк. Нині у ньому також житловий будинок, в якому вісім квартир. І голова ОСББ якого не без гордості свого часу розповідав журналістам, що тут уже неодноразово бачили кінематографістів. А тепер усе по порядку. Йдеться про “Будинок князів Гедройц” на вулиці, яка нині називається на честь архітектора Григорія Артинова, а на початку ХХ ст. була Прорізною. Збудований він був у 1913-му, але представники відомого литовського князівського роду Гедройців не були його власниками – лише орендарями. А належав цей будинок представникам польського роду Лазовських, – йдеться в дописі.

Так, за повідомленням, один з нащадків роду Лазовських, Ґжеґож, після здобуття лікарської освіти вирішив перебратись на Поділля і розпочати лікарську практику. Спочатку він лікував родини польських магнатів, зокрема, добре відомих на Поділлі Потоцьких. Але як тільки зміг відкласти достатньо коштів – поїхав до Вінниці і придбав у центрі міста дві суміжні земельні ділянки. Одну у магістрату в 1855-му, а за три роки іншу, у приватного власника.

– Ґжеґож Лазовський, як і Микола Пирогов, безоплатно лікував незаможних мешканців, які звертались до нього по допомогу. Тим же шляхом пішов і один із його синів Юзеф. Який, попрацювавши лікарем у Київській губернії, вирішує повернутись до Вінниці, де спочатку стає повітовим лікарем, а потім відкриває приватну практику. Прості вінничани його любили так само, як і батька. Бо він також лікував незаможних людей безкоштовно. Національність чи соціальний статус хворого для нього не мали значення. А ще він був відомим на той час у місті громадським діячем і гласним міської думи (зараз це те саме, що і депутат міської ради). Станом на кінець ХІХ ст. володіння Лазовських у Вінниці становили сім гектарів. Нині це самісінький центр міста. Де сто років тому були величезний фруктовий сад, а ще занедбаний парк з алеями лип і троянд, хащами ялівця та диких вишень. Поміж ними були 4 будинки, в одному з яких і мешкала уся родина. Він був чималим, адже лише спалень у ньому було 9, а загалом – понад два десятки житлових і підсобних приміщень. Крім того, тут приймав пацієнтів і сам лікар Лазовський, – розповідають в туристично-інформаційному центрі.

В подальшому, в 1899 році Юзеф Лазовський помер від загального зараження крові, яке отримав під час обстеження хворих. І дружина Броніслава залишилась вдовою із вісьмома дітьми.

– Статків покійний чоловік не назбирав, були лише майно і земля. Тож коли на початку нового століття у Вінниці прокладали вулицю Прорізну, яка мала проходити через володіння Лазовських, землю поділили на менші ділянки і до більшовистського перевороту ділянки фактично усі були продані. А родинний маєток Лазовських поступово занепадав, тож на його місці у 1913-му звели новий, який пізніше стали називати будинком князів Гедройц. Але користувались ним недовго – слід Лазовських в часописі Вінниці губиться ще до 1920-х. Сама ж будівля також зазнала змін добудовами у різні роки і переплануванням. Але деталі головного фасаду у неороманському стилі й нині ваблять погляди перехожих.

Фото – з Facebook-сторінки “Visit Vinnytsia”