У вінницькому “Veteran Hub” презентували курс та посібник “Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби” для фахівців центрів зайнятості. Це була перша офлайн-презентація, а запрошені на неї були спеціалісти Центрів зайнятості у Вінниці. Як зазначають розробники проєкту, його актуальність полягає в тому, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення кількість ветеранів значно зросте, і спеціалістам Центрів зайнятості стануть корисними такі курс та посібник у щоденній роботі з ветеранами.
Презентація проєкту відбулась минулої п’ятниці. Як до її початку розповіла журналісту “Вежі” HR-менеджерка і менеджерка проєкту Ірина Галузінська, курс було розроблено, зокрема, на основі результатів щоденної роботи підрозділів “Veteran Hub” і тих досліджень, які проводили у “Хабах”. Загалом, курс і проєкт розроблені за підтримки Програми реінтеграції ветеранів.
– Ми виявили проблему в тому, що спеціалісти потребують допомоги в координації саме взаємодії з ветеранами. Є у них запитання стосовно мотивації клієнтів, стосовно опрацювання їх запиту, особливостей комунікації з ними і взаємодії. Виникла ідея такого курсу. Він складається з посібника і відеозанять, які розміщені на освітній платформі “Prometheus“. І можна перейти на курс через наш сайт. Він складається з п’яти модулів, в кожному з яких є декілька уроків. Описані найважливіші етапи взаємодії з ветеранами. Також включено блоки турботи про себе для фахівців. Розміщені більш сучасні методики роботи з ветеранами. Це стосується і складання резюме, і методи підвищення мотивації клієнтів. Так сформувався курс, який підсилюється посібником, який сьогодні ми презентуємо в тому числі відвідувачам презентації. Він є в доступі, його можна звантажити або ж отримати у нас в просторі. Він зручний та ефективний в рутинній щоденній роботі з ветеранами, в ньому навіть можна щось занотувати. Оскільки ми вбачаємо, що, очевидно, збільшиться кількість ветеранів. Після закінчення війни їх точно не буде, як до 24 лютого, 500 тисяч. Буде значно, в рази, більше. Особливостями нашої роботи є те, що ми відстежуємо свій досвід, фіксуємо його і ділимося з фахівцями. Це новий проєкт, раніше такої ідеї не було. Презентуємо сьогодні спільно: я як менеджерка проєкту, команда “Хабу” до цього долучена, – розповідає Ірина Галузінська.
За її словами, проєкт – результат спільної роботи різних фахівців “Хабу” з різних підрозділів, а редакторами виступала ціла команда. Відтак, одного-єдиного розробника, який самотужки працював би над проєктом, немає.
– Ми для себе фіксуємо, чи був у ветерана досвід співпраці з центрами зайнятості, в нас є розроблені внутрішні пам’ятки, документ про те, як ефективно стати на облік в центрі зайнятості. Ми проговорюємо у своїй повсякденній роботі, що держава забезпечує таку послугу, і нею можна користуватися. В нас є клієнти, які й власну справу відкривали завдяки взаємодії з центрами зайнятості. Узагальненої статистики я вам сказати не можу, але співпраця ця щоденна й інтенсивна, – зазначає фахівчиня.
Що стосується фахівців з Вінниці, то, зокрема, консультантка з пошуку роботи місцевого “Veteran Hub’у” Анастасія Козьма долучалась не лише до розробки курсу й посібника, а й до опитування респондентів на етапі аналізу цільової аудиторії. Так, були опитані як ветерани, так і спеціалісти Центрів зайнятості. Також фахівчиня брала участь не лише в опитуванні, а й у вичитуванні посібника.
– Власне, ветерани виступали в ролі респондентів. По категоріях розподілялись наступним чином: ті, хто перебуває на обліку в Центрі зайнятості, ті, хто ніколи не перебував на обліку, і ті, які вже мали досвід співробітництва з кар’єрними радниками з Центру зайнятості. Спочатку ми опитали саме ветеранів, чи мали вони досвід співпраці. А якщо не мали – то як саме вбачають цей досвід. І згодом брали респондентами кар’єрних радників з Центру зайнятості, щоб дізнатися безпосередньо їхній досвід роботи з ветеранами російсько-української війни.
Безпосередньо ми як консультанти з пошуку роботи були дотичні до анкетування між респондентами. І також були дотичні до пошуку додаткового матеріалу, якщо потрібно було поділитися власним досвідом роботи з ветеранами для того, щоб його також вмістити в посібник і розробку курсу, – каже Анастасія Козьма.
Як додала Ірина Галузінська, це перша офлайн-презентація проєкту.
– Він у нас презентований в соціальних мережах, презентований “Prometheus`ом” як платформою, але ось такої презентації для людей ще не було. Ми зараз запрошували виключно вінницький Центр зайнятості, але це комбінація, тому що їх тут є обласний, місцевий і присутні представники з різних департаментів. В теперішніх реаліях поки так, але, сподіваємось, що безпекова ситуація дозволить нам презентувати проєкт і колегам в Києві, і так далі. Але курс і посібник ми будемо поширювати по всій Україні, – додає менеджерка проєкту.
Також фахівчиня додає, що старт проєкту був у липні, але розроблявся посібник загалом орієнтовно з осені минулого року, ще до початку повномасштабного вторгнення. Однак, його актуальність після 24 лютого значно зросла. У Вінниці проєкт презентували безпосередньо Ірина Галузінська та Анастасія Козьма. Долучився також Ігор Безкоровайний, технічний радник Міжнародної організації “IREX”, яка підтримувала також створення посібника.
“Veteran Hub” під час війни
Загалом, до початку презентації Ірина Галузінська в загальних рисах окреслила функціонування “Veteran Hub`ів” від початку повномасштабного вторгнення.
– У Вінниці у вересні ми вже будемо відзначати 2 роки від запуску “Хабу”. Зараз ми працюємо в базових напрямках: юридичний, психологічний і пошук роботи. В нас на базі “Хабу” функціонує мобільний офіс – це екіпаж з 5 людей, який виїжджає на запит до клієнта. Є консультанти, які працюють з клієнтами в офлайн-режимі в нашому “Хабі”. І в нас ще є нова опція лінії підтримки, куди з 8-ї до 22-ї, 7 днів на тиждень, може подзвонити клієнт за якимось своїм запитом. Лінія ще функціонує з питань адміністративних запитів: це і пошук ліків, волонтерські різні запити тощо. У Вінниці “хаб” функціонує як простір, Київ та Дніпро нас підсилюють працівники, але офлайн-офіси там не працюють. Незабаром також планується презентація нових офісів “++”, – каже фахівчиня.
Що стосується мережі “++”, то на старті проєкту минулого року було запущено 8 просторів. За словами програмної менеджерки “Veteran Hub” та проєктної менеджерки мережі “++” Юлії Романовської, наразі працюють 5 з них, три ще не функціонують.
– У Бучі ми розглядаємо питання відновлення, але поки не можемо нічого конкретно сказати. І не можуть функціонувати простори в Токмаку та Бердянську в силу того, що ці населені пункти перебувають на окупованій території.
Складно було в перші місяці після 24 лютого. Ми в “Veteran Hub” і мережі “++” пріоритетизуємо звісно безпеку команд, в першу чергу. Тому ми нікого не закликали залишатись під обстрілами й допомагати цільовій аудиторії. Але вийшло так, що практично всі “плюси” не перервали свою роботу з тих п’яти, що залишилися. Єдине виключення – це Іванків, тому що там був період окупації. Але як тільки вона закінчилась, була відновлена робота. І зараз вже на фінальній стадії відбір нової хвилі проєкту. Ми отримали 21 заявку, маємо відібрати 3. Або менше, залежно від якості заявок, але не більше. На днях вже має бути результат цього відбору, – каже фахівчиня.
Безпосередньо на Вінниччині, за словами Юлії, просторів “++” немає, оскільки тут вже функціонує підрозділ “Хабу” та мобільний офіс.
– Ми пріоритезували таким чином, що якщо в області є вже “Хаб” і, тим більше, ще й мобільний офіс, то ми вже певним чином покриваємо територію цими послугами. І нам важливо скоріше шукати партнерів в інших областях, щоб мати більше охоплення. У Вінницькій області немає просторів мережі “++”, але ми не виключаємо, що ця мережа розростатиметься, і в кожній області з’явиться по одному, – додає проєктна менеджерка “++”.
Старт проєкту “Плюс Плюс ++” відбувся в липні минулого року. Проєкт має на меті розвинути мережу просторів, де можуть зустрічатися ветерани, навчатися, спілкуватися, працювати або отримувати певні консультації. Втім, на відміну від основних філій “Хабу”, в новостворених просторах відвідувачі можуть отримати консультації фахівців лише в онлайн-режимі. Назвою проєкту обрали військовий термін “Плюс Плюс”, який означає “так”, “згода”, “зрозумів”, “прийняв”. Ним користуються в радіоефірі та спілкуванні, а письмово позначають двома плюсами: ++.
Фото – автора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.