Сьогодні, 14 березня, у Вінницькій міській раді передали державні нагороди родинам дев’ятьох вінничан, які загинули, захищаючи Україну.
Як повідомляє Вінницька міська рада, указами Президента України орденом «За мужність» III ступеня посмертно відзначені: старший солдат Максим Купрійчук, солдат Олександр Жолукевський, сержант Артем Сілаков, солдат Олександр Пустовіт, солдат Віталій Багрій, старший солдат Віталій Бондар.
Майор Олександр Шевчук та капітан Віталій Єфременюк посмертно відзначені орденами Богдана Хмельницького III ступеня та Богдана Хмельницького II ступеня відповідно. Солдат Олександр Кожушко посмертно удостоєний медаллю «Захиснику Вітчизни».
Нагороди родинам передали міський голова Сергій Моргунов разом з начальником Вінницького об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Романом Потерлевичем.
Також міський голова висловив співчуття родинам та зазначив, що у зв’язку з втратою близьких та зазначив, що “якби не героїзм цих людей, невідомо, де б була лінія фронту сьогодні”. Мер також додав, що “важливо перемогти цю чуму для того, щоб ці втрати не були даремними” і підкреслив, що “підтримка родин військових та вшанування пам’яті оборонців – пріоритет громади”.
Як зазначають у міськраді, разом з громадськими організаціями, сім’ями бійців напрацьовуються пропозиції щодо символічних місць пам’яті та церемоніальних заходів з метою вшанування Захисників та Захисниць. Спільно з Міським аналітично-просвітницьким центром “Ветеранський простір” розробляється ідея створення комплексу вшанування на площі Шевченка, щоб кожна людина мала змогу підійти та вшанувати пам’ять героїв-вінничан, які боролись за незалежність України.
Також під час зустрічі рідні загиблих розповіли про те, якими воїни були, та поділилися думками щодо того, наскільки важливо пам’ятати про героїзм українських захисників.
Наприклад, Тетяна Кожушко, дружина загиблого захисника Олександра Кожушка, розповіла, що її чоловік, нікому нічого не сказавши, пішов на фронт добровольцем. Він був старшим бойовим медиком та кожного дня рятував життя як своїх побратимів, так і цивільних людей.
– Я хочу сказати, що це дуже важливо, коли пам’ятають та цінують, – каже Тетяна Кожушко. – Я вважаю його героєм, вся моя родина, всі його друзі вважають його героєм. Тому ми маємо це пам’ятати. І громада має пам’ятати. Площа Шевченка – гарне місце, над Бугом, і воно є серцем Вінниці. Також поруч собор та костел, хто куди хоче може зайти й одразу ж вшанувати загиблих. Цей варіант мені до душі, – цитують пані Тетяну.
На зустрічі була також родина командира роти розгородження інженерно-саперного батальйону капітана Віталія Єфременюка, який загинув у червні минулого року. У захисника залишилась маленька донька та син. Мама Віталія зазначає, що він завжди був добрим та турботливим сином.
– Він був дуже добрий, за 31 рік я від нього жодного поганого слова не почула, ніколи мене не образив, нічого поганого не сказав, – розповідає про захисника його мати. – Він ще о 21:50 до мене зателефонував і сказав: «Мамо, ми їдемо на завдання, зв’язку не буде, не переживайте, у мене все добре». Це було о 21:55, а сталось все в 12-й годин ночі, він загинув, нам уже повідомили о 7-й ранку.
Дружина Віталія Ольга Єфременюк зазначає, що її чоловік був справжнім героєм та людиною, для якої його робота була дійсно важливою, він завжди в першу чергу думав тільки про своїх хлопців, всупереч своїм планам чи самопочуттю.
– Ми пишаємось ним, що він дійсно такий був і я сподіваюсь, що діти будуть пам’ятати й пишатись ним. Ми не будемо про нього забувати і я буду прив’язувати дітям любов до батька, аби вони знали хто такий батько, ким він був і завжди його пам’ятали, – цитують пані Ольгу.
Фото з сайту Вінницької міської ради
Дякуємо!
Тепер редактори знають.