Українські та німецькі історики в рамках наукової конференції у Вінниці досліджують архівні документи, пов’язані з діяльністю табору для військовополонених «Шталаг №329» та з вбивствами психічнохворих місцевої лікарні.
Про це повідомляє «День».
Конференція відбувається на базі Вінницького педагогічного університету ім. Коцюбинського в рамках реалізації історико-краєзнавчого проекту «Повернення в колективну пам’ять суспільства забутих жертв ІІ Світової війни». Загалом науковці мають зібрати і проаналізувати архівні документи, які пов’язані з німецьким концтабором №329, що був колись на території Вінниці, а також про знищення пацієнтів обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка, аби на її місці звести ставку Гітлера.
У програмі конференції передбачені екскурсії-дослідження до місць масових поховань жертв Другої світової війни. 8 листопада дослідники відвідали історико-меморіальний комплекс «Вервольф», місця поховання психічнохворих та пам’ятний знак «Шталаг 329».
Читайте також: Ставка “Вервольф” під Вінницею: місце, де Гітлер втратив ґлузд
- Спільно з нашими німецькими колегами ми сподіваємося «замалювати» білі плями історії, зокрема глибше зануритися у програму расової гігієни «Т4», яка передбачала знищення всіх тих, хто не міг працювати, а значить – бути корисним Третьому рейху, – розповів виданню декан Інституту історії, етнології і права педуніверситету ім. Коцюбинського Юрій Зінько.
За словами професора, тема військовополонених у таборах ще мало вивчена, а завдяки новим архівним матеріалам, наданих німцями є можливість продовжити дослідження.
- Особливої уваги потребує встановлення достовірної інформації про долю військовополонених, як радянських, так і німецьких. Тепер ми можемо порівняти матеріали українських та німецьких архіві і скласти пазл, хоча б спробувати це зробити.
У складі німецької делегації – автор повісті «У полоні» Ернст Ройс. Його книга написана на основі архівних матеріалів та документальних свідчень про події Другої світової війни та післявоєнний період. Серед героїв книги – діди автора, які були у Вінниці в 40–50-х роках минулого століття.
- Я давно мріяв приїхати до Вінниці, бо з цим містом пов’язана історія моєї родини. Особливе значення для мене мала екскурсія на місце розташування табору для військовополонених, де в різні періоди перебували мої діди. Один з них брав участь у будівництві концтабору, а інший – вже як німецький полонений, – каже Ернст Ройс.
До речі, саме книга стала у нагоді українським історикам та дослідника теми концентраційних таборів.
- «Шталаг №329» у Вінниці існував із жовтня 1941 року до вересня 1943-го. За статистикою, яку вели у Вермахті, до цього табору потрапили близько 20 тисяч радянських солдат. Німці використовували їх для зведення «Вервольфу». Коли влада змінилася, то вже «совєти» утримували на цьому місці німецьких військовополонених. Ось така іронія долі…
Крім того, письменних сподівається, що перебуваючи в Україні він «накопає» матеріал для написання другої частини повісті.
Після дослідження архівних документів в Україні, науковці, в тому числі і вінницькі, поїдуть до Німеччини, аби продовжити свою роботу. Результатом спільної українсько-німецької наукової роботи має стати тематична музейна виставка.
Нагадаємо, що проект «Повернення в колективну пам’ять суспільства забутих жертв ІІ Світової війни», розрахований на три роки – про що читайте ТУТ.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.