Сьогодні, 20 лютого, у річницю розстрілу Небесної Сотні близько тисячі студентів майже з усіх навчальних закладів Вінниці вийшли на пам’ятну ходу та студентське віче.
О 16:00 хода рушила від пам’ятника Михайлу Коцюбинському на одноіменному проспекті. Колона простягнулася проїжджою частиною на кількасот метрів уздовж усього проспекту та рухалася в напрямку центру міста, попереду йшли студенти з портретами вінничан, котрі згинули в боях з “Беркутом” і тітушками у Києві 18-20 лютого три роки тому.
За півгодини колона дісталася майдану Героям Небесної Сотні, де з хвилини мовчання за розстріляними майданівцями розпочалося студентське віче.
На початку заходу до слова запросили родичів загиблих майданівців-вінничан: матір Леоніда Полянського, брата Максима Шимка та сестри Валерія Брезденюка.
“Мій Льоня був на Майдані із самого початку. Коли “Беркут” побив студентів його теж було сильно побито, йому наклали 14 швів. Але щойно він одужав – знову пішов на Майдан.
Він працював у Києві вахтовим методом, постійно приїжджав додому. Але коли почався Майдан, він перестав повертатися. Я просили його: там так страшно, подумай про своє життя! На що син відповів: я маю думати про своїх дітей, про сина та доньку. “А хто ж як не ми?”, – він казав. Він казав, якщо ми хочемо якихось перемін – то ж їх потрібно робити!
Мені не соромно за мого Льоню. Він був патріотом, він виховувався на родинному патріотизмі.
Коли наша родина вступила в “Рух” на початку незалежності, він ще малим роздавав патріотичні листівки. Це був такий син, біля якого я могла би спокійно доживати віку. Але вони його вбили”.
Після матері Леоніда Полянського слово взяв і Павло Шимко – брат убитого майданівця Максима Шимка.
“Майдан буде жити, доки ми його пам’ятаємо. Доки ми пам’ятаємо Дебальцево, Ілловайськ, Аеропорт – доти житиме наша боротьба. Не лишайтеся байдужими! Не давайте вирішувати все за вас, інакше ви можете стати наступними жертвами. Єднайтеся, гуртуйтеся, вчіться і робіть свою справу. Те, що ви, молодь, вважаєте за потрібне”.
Після виступів депутатів та політичних промов інших спікерів, отримали змогу виступити і представники студентства. Дехто читав вірші про Майдан, були й представники Луганщини та Донеччини, як Микита Зав’ялов із Донецького національного університету ім. В. Стуса
“Для багатьох студентів нашого вузу все життя поділено на ДО і ПІСЛЯ цих подій. Три роки тому, пятого березня ми теж виходили на свій Майдан, донецький. І серед майданівців у Києві також було багато молодих луганчан та донеччан. Я хотів би сказати, що ті люди, які зараз проживають під окупацією на Сході України – вони теж українці. Вони чекають, поки їх звільнять, і такі як ми прийдуть до них, обіймуть та покажуть, що Україна знову єдина”.
Микола, Вінницький національний технічний університет: “Ми маємо бути відповідальними перед самими собою. Все, що відбулося тоді, сталося так, бо влада тоді собі думала, що “якось воно минеться”. Не забувайте, хто такий – патріот. Це той, хто працює і бореться заради своєї країни. І якщо треба – покладе за це життя”.
Наприкінці заходу була зачитана резолюція студентського віче до керівництва держави: Президента Порошенка, голови ВРУ Парубія, прем’єр-міністра Гройсмана та Генпрокурора Луценка.
В резолюції студентство вимагає негайно притягти до відповідальності та покарати усіх причетних до вбивств на Майдані, а також тотальної люстрації і покарання усіх посадовців, котрі покривали злочини проти Майдану.
РЕЗОЛЮЦІЯ
учасників віче у місті Вінниці з нагоди третьої річниці вшанування памяті Героїв Небесної Сотні.
Вже третій рік поспіль українська нація спостерігає за тим, як залишилися непокараними головні винуватці масового вбивства Героїв Небесної Сотні у м. Києві під час подій Революції Гідності у 2014-му році. Уникли покарання замовники та організатори цього злочину: тодішні керівники української держави, які втекли до сусідньої держави-агресора. Багатьох учасників та виконавців цього народовбиства – працівників злучинного угрупування “Беркут” та “тітушок”, досі не притягнуто до кримінальної відповідальності, справедливі суди та вироки у справах Майдану відсутні.
Цьому злочину немає терміну давності. Український народ ніколи не пробачить як злочинців, так і тих, хто їх покриває і надалі вимагатиме справедливого покарання для замовників, організаторів і виконавців злочинів проти українського народу під час Революції Гідності у 2013-2014 роках.
Доки в Україні не буде всебічно і обєктивно розслідувано вбивство Героїв Небесної Сотні, доти не буде довіри до влади і усієї правоохоронної та судової системи в нашій державі.
Тому ми, учасники ходи і віче на честь вшанування третьої річниці подвигу Героїв Небесної Сотні у місті Вінниці, керуючись своїм громадянським обовязком, відповідальністю перед минулим, сучасним та майбутніми поколіннями усієї української нації, вимагаємо від керівництва української держави:
– всебічного, обєктивногота справедливого розслідування вбивства Героїв Небесної Сотні та інших злочинів, вчинених під час Революції Гідності.
– притягнення до кримінальної відповідальності замовників, організаторів, виконавців та співучасників, усіх причетних до вчинення злочинів проти активістів Майдану в період Революції Гідності 2013-2014 років, зокрема на Вінниччині
– звільнення з лав Національної поліції України усіх колишніх працівників злочинного угрупування “Буркут”, прокурорів і суддів6, які фальсифікували справи і виносили неправомірні рішення щодо активістів Майдану.
– повної люстрації усіх посадовців, причетних до злочинів і переслідувань проти учасників Революції Гідності у 2013-2014 роках.
Закликаємо увесь український народ продовжувати боротьбу за втілення в життя усіх ідеалів і прагнень Революції Гідності, за які загинули Герої Небесної Сотні, усіх вимог Майдану, які залишилися невиконаними. Аж до остаточнох перемоги.
Слава Україні!
Студентське віче підтримало резолюцію одноголосно.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.