Книга-терапія, можливість розповісти історії, які ти споглядаєш на війні та переживаєш, спосіб виговоритися, в першу чергу, для себе — саме такою є «Точка нуль» Артема Чеха. Це збірка есеїв про людину у досить специфічних обставинах.

Ця книжка виходить у люди після тривалої паузи в літературній творчості Артема Чеха. Мобілізований у п’ятій черзі, письменник пробув 10 місяців на передовій, і тепер він без пафосу й надмірного натуралізму, зі здоровою самоіронією та відвертістю створює образ сучасного українського військового ― не глибоко травмованого невдаху, розчавленого обставинами, не ідеалізованого безстрашного епічного воїна, а героя нашого часу.

Вже 29 серпня у книгарні «Є» о 18.00 вінничани матимуть змогу поспілкуватися з автором, дізнатися деталі написання книги чи життя на війні, а також взяти автограф.

• У психології є поняття «точка нуль». Це той стан обнуління, під час якого людина звільняється від усіх думок, бажань, почуттів; нема ніякого вчора, нема ніякого завтра, є лише тут-і-тепер, є лише «я» в ньому. На «нулі», тобто передовій, де Артем Чех пробув у лавах ЗСУ в 2015—2016 роках, здебільшого й написана ця збірка есеїв чи то радше щоденникових заміток на манжетах військової форми, – пишеться в анотації до книги.

Сам Артем Чех зізнався Vежі, що «Точка нуль» не про війну, а він сам тримається тієї думки, що для того, щоб писати про війну має минути час.

• Тут ніколи не знаєш скільки саме часу має минути, але зараз подібні тексти, а особливо, художня проза про війну мають якщо і не спекулятивний характер, але неврівноважений – точно, тому ідею книжки про війну я закинув на дальню поличку. Моя “Точка нуль” не про війну. Це книжка про мене у досить специфічних обставинах, тому я поки не беруся позиціонувати себе як людину, що написала книжку про цю війну, – розповідає письменник.На питання чи не боявся Артем писати автобіографічну книгу, адже це завжди своєрідний ризик, автор відповідає, що саме автобіографія його улюблений формат.

• Відкриватися у тексах можна і в художній прозі. Тут все залежить від автора. Звісно, в “Точці нуль” є мала частка художнього домислу. Але цього там настільки мало, що я вже сам не пам’ятаю, де саме я щось прибрехав, – говорить Чех.

«Точка нуль» відрізняється від багатьох книг, у яких фігурує війна, адже автор розповідає історії у «тихій» манері написання. Про це говорив у своїй рецензії на порталі «Літакцент» письменник та журналіст Владислав Івченко.

• Спокійна інтонація оповідача, повністю позбавлена пафосу, але зовсім не байдужа до того, що відбувається. І до тих людей про яких розповідається. Тут немає ідеалізації наших солдат чи демонізації ворога, немає пошуку винних, а відповідь на питання «Що робити?» проста: вижити. Автор міг би лаяти і проклинати продажне, наскрізь просякнуте «совком» командування, якому начхати (тут краще б пасував більш різкий синонім) на солдат, міг би випалювати сарказмом численні армійські дурощі, міг би гучно говорити про подвиг і плакати за загиблими героями, але замість цього Артем Чех тихо розповідає про те, що побачив і пережив. І ця розповідь чіпляє сильніше за будь-який крик, – пише у своїй рецензії на книгу журналіст.

Артем ж говорить, що ми всі своє відкричали ще у 2014 році і для того щоб тебе почули і ти сам себе почув, варто говорити тихо.

• Власне, весь мій армійсько-військовий досвід – це тихе і повільне ковзання в якійсь небезпечній тванюці. Чим менше рухів, чим менше істерик, тим більші шанси виборсатися.

Ось цим шансом виборсатися для автора стала «Точка нуль». Письменник говорить, що випустив цю книжку у світ для себе, щоб все пережите і побачене залишилося у ній, а не у ньому.

• Виявилося, з цим не так легко жити, не так легко тримати в собі весь цей досвід. Ні, він не важкий, просто його забагато. Хочеться звільнити місце для чогось нового, – розповідає письменник.

Незважаючи на те, що кожна презентація книги це нова терапія і повернення назад, Артем Чех вже встиг відпрезентувати її на Книжковому арсеналі та декількох літніх фестивалях. Тепер черга за Вінницею.

Вхід вільний, модератор — Олександр Вешелені.

Фото Talk to me та Літацент

Марина Однорог

See Full Bio