Сквер у центрі міста Варшава – столиці Республіки Польща – названо на честь українського поета, дисидента родом із Вінниччини – Василя Стуса.
Відповідне рішення ухвалила Рада міста Варшави 9 лютого, повідомляє «Простір» з посиланням на веб-сторінку Ради міста Варшава.
Виконати ухвалу має мер Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, рішення набуває чинності через 14 днів після його публікації в офіційному урядовому виданні Мазовєцького воєводства.
Як написано в обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, «він є українським поетом і опозиційним діячем», а також «полонофілом та речником польсько-українського поєднання».
Сквер розташований на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія. Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса знаходиться Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).
Коштуватиме це перейменування бюджету Варшави 8 тисяч 650 злотих – це майже 2 тисячі євро. Більшість цих грошей буде витрачено на становлення табличок із назвою скверу.
Цікаво, що перейменувати сквер варшавці хотіли ще наприкінці 2016 року, аби встигнути до дня народження Стуса – 6 січня. Але через тривале обговорення проекту, участь у якому взяла й Комісія міських назв Варшави, рішення ухвалили тільки тепер.
Нагадаємо, що у Вінниці з 2002 року встановлено пам’ятник Василеві Стусу на однойменній площі біля адмінбудівлі “Книжка”. У 2001 році в Донецьку на фасаді філологічного корпусу Донецького університету, де навчався Стус, встановили барельєф на його честь. Проте пам’ятний знак знищила окупаційна російська влада. У 2014 році університет переїхав до Вінниці, а в 2016 році офіційно був названий іменем Василя Стуса.
Василь Семенович Стус – народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. Поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув 4 вересня 1985, у таборі ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.