Електромобіль – це більше, ніж просто машина та тренд тисячоліття. Це,передусім, зміна свідомості користувача і абсолютно нове ставлення до ресурсів. Загальна кількість електромобілів, які їздять дорогами України уже кілька тисяч. У Вінниці поки декілька сотень.

В останні роки з’являється тренд на еко-свідомість. Все більше людей зменшують використання ресурсів, які забруднюють навколишнє середовище та шкодять планеті. Не оминув тренд і водіїв автівок. Українці не пересіли масово на електромобілі, але тенденція відмови від авто з бензиновими чи дизельними моторами з кожним роком активно росте. Якщо спочатку це були ентузіасти та експериментатори, яким було цікаво спробувати перейти на електромобілі і їх були одиниці, то наразі існують цілі спільноти «електромобілістів», які намагаються рухати процес переходу на електромобілі не лише на місцях, але й на державному рівні.

 

Бумом купівлі електромобілів був 2018 рік. Безумовно, не останню роль в цьому відіграла норма в Податковому кодексі України, згідно якої діяла тимчасова пільга, яка звільняє ввезення в Україну транспортних засобів, оснащених лише електродвигунами, від сплати ПДВ та акцизу. Враховуючи це, саме у 2018 році збільшилася кількість станції заряду для електромобілів. Ними обладнували свої АЗС підприємці, ресторани та торгові центри. Звичайно, хтось на цьому заробляє, а хто просто намагається бути в тренді.

Для того, аби дізнатися всі переваги та недоліки електоавтомобілів ми поговорили із двома водійками – Милославою Черній та Іриною Селезньовою. У них різний досвід водіння електрокарів, різні моделі авто, різні погляди на подорожі електроавтомобілями, але багато спільних думок.

Милослава Черній: «Це Зоя і вона буде жити з нами»

Милославу Черній можна назвати порівняно новою власницею електрокару. Дівчина пересіла на екологічну автівку чотири місяці тому. Зізнається, що з дитинства не любить запах бензину та дизелю в салоні, а також випари, які залишають дизельні та бензинові авто у місті.

Екологічність, економність, комфорт – це три основні фактори, які полюбляє у своїй «Зої» водійка. Так лагідно називає дівчина Renaut Zoe (2015 року випуску), яка вже четвертий місяць спрощує життя активній дівчині. Автівку придбав чоловік Милослави на Закарпатті. Там власники вирішили її продати через те, що вона не адаптована до тих доріг. Справа в тому, що авто з досить низькою посадкою.

— Єдине, що акумулятор знаходиться під автомобілем і якщо їдеш, а там дуже сильні горби, то треба дивитися, щоб не черкнути, бо можна залишитися без акумулятора. Вона низенька досить, тому з нею треба дуже обережно, – говорить Милослава.

Дівчина зізнається, що спочатку боялася їздити, але після декількох занять з інструкторкою знову поїхала. Варто додати, що в сім’ї Милослави два авто: чоловік їздить на дизельному авто. Саме його вони і використовують для довгих подорожей. На «Зої» дівчина їздить тільки в ближні села.

Плюси і мінуси

Першим і найголовнішим плюсом для Милослави є економність автівки:

— Суть в тому, що бензин дорожчає/не дорожчає, а тобі пофіг. В мене друзі кажуть, що вони витрачають, якщо активно кататися, то 800 гривень в тиждень. Це в мене є друг, в якого а-ля спорткар і він на та великих швидкостях любить ганяти, то в нього йде стільки грошей. В мене йде до 200-300 гривень в місяць на зарядку, якщо заряджаю кожен третій день.

Окрім цього, дівчина робить великий акцент і на екологічності такої автівки. Зізнається, що жахливо дратує, коли дивишся на місто, а воно все в диму:

— Плюс для мене це відсутність запаху, тому що я в дитинстві дуже сильно закачувалася від запаху якогось неякісного дизелю. І просто ці всі вонючки обвішували, щоб трохи перебити запах.

Ще один плюс для Милослави – це зручність та компактність авто. Незважаючи на ніби маленькі розміри, в електромобіль спокійно може сісти її “двометровий” батько. Окрім цього дівчина відзначає те, що авто надзвичайно легке в керуванні та більш маневрене.

— Взагалі всі електрокари в принципі менші. Воно більш маневрене, я можу впихнутися туди, де звичайне авто не проїде.

Тиша — це як і плюс для водіїв, адже їхати в тихій машині приємніше та комфортніше, так і мінус для пішоходів. Милослава додає, що в деяких електрокарах є спеціальні налаштування, щоб вмикати шум, який попереджає, що їде автівка.

— Якщо людина йде і втикає в телефон, не звертаючи увагу на дорогу, то вони не почують.

Водійка розповідає ще й про такі плюси, як те, що авто дуже швидко розганяється та легко гальмує і рушає. Окрім цього, очевидним плюсом в холодну пору року є те, що електрокар не потрібно розігрівати.

­­­

Мінусом для Милослави є те, що не всі кабелі на зарядних станціях підходять до її авто. Тобто дівчині потрібно або возити завжди свій кабель або заряджатися вдома. Водійка обрала другий варіант, позаяк живе в приватному будинку і заряджає авто вночі у гаражі.

 

Розповідає, що наразі ще боїться їхати на довгі дистанції, адже недостатньо добре вивчила інфраструктуру зарядних станцій, а «Зоя» дуже домашня і ще не заряджалася на подібних станціях.

— Ця машина пригнана з-закордону, то потрібен якийсь особливий шнурок зарядки. Мій оригінальний не підходить до наших зарядних станцій, а цей шнурок нормально коштує. Це треба купити ще шнурок потрібний, возити його постійно з собою, ставиш машинку, сидіти пити чай на заправках. Люди чекають півгодини, годину і їдуть далі, але я ще трохи боюся.

Додає, що мінусом авто є те, що на довгі подорожі витрачається більше часу, ніж звичайною автівкою. Окрім цього, дівчина не є прихильницею станцій швидкої зарядки:

— Ці станції швидкої зарядки садять більше акумулятори, він вбивається і треба швидше його міняти. А зміна акумулятора це по суті 60-70% вартості авто. Я дуже надіюся, що хтось придумає павербенки для автомобілів. Це як телефон поставити на швидку зарядку, воно ніби зарядило швидко, але й швидко розряджається.

Обслуговування та розумна «Зоя»

За чотири місяці у Милослави не було серйозних проблем з авто. Дівчина називає електрокар дуже розумним і говорить, що зламати тут щось практично неможливо, адже про будь-які відхилення в роботі відразу повідомляє бортовий комп’ютер.

Розповідає, що був випадок, коли заряд став майже критично низьким:

— Вона коли доходить до мінімального рівня, вимикає все сама: радіо, опалення, стає холодно, темно, тихо і ти розумієш, що воно наближається до кінця. І я швидко-швидко додому і заряджатися.

Вдома автівка не заряджається на 100%, для Милослава оптимальним є заряд 80%. Цього влітку вистачає на три дні активних поїздок містом, а взимку на два дні, адже багато енергії йде на обігрів салону.

Дівчина розповідає ще одну історію, пов’язану із «розумною Зоєю»:

— Один раз в мене було таке, що пише «пробій шини». Чоловік каже, що якщо би там був пробій шини, то ти додому би не приїхала. Я прийшла, подивилася, ніби нормально. А виявилося, що мені міняли шини і їх перекачали, то ми поїхали підспустили.

 

Взагалі появі електрокару в сім’ї Черній передувало те, що вони живуть за містом, а Милослава веде досить активне соціальне життя. Таким чином багато коштів витрачалося на таксі.

— Вартість таксі дійшло вже до того рівня, що дешевше зібрати гроші й купити машину, ніж рік чи два кататися на таксі. Ми  з чоловіком говорили, що було би класно взяти електрокар, що є гараж, є де заряджати. Я йому казала за Нісан, бо це єдиний електромобіль, який я бачила у Вінниці. А потім чоловік побачив, що на Закарпатті продається машина з дуже маленьким пробігом, тож він “псіханув” і з другом поїхав в Закарпаття в той же день її купив і привіз. Вранці сказав «вийди на вулицю, там Зоя і вона буде жити з нами». А я подумала, “Що за Зоя?”. В мене різні думки були – від собаки до жінки.

Ірина Селезньова: «Електроавтомобіль – це інша філософія життя»

Цю жінку знають майже всіх власники електроавтомобілів у Вінниці, адже саме вона одна із активісток, які встановлювали по місту зарядні станції власним коштом, влаштовувала акції на підтримку електроавтомобілістів по типу «Ні ПДВ на повітря», а також намагається робити все можливе для того, аби спільнота розвивалася.

Колишня лікарка, один раз побачивши у місті забрендований електрокар, за кермом якого був Руслан Бурко з дружиною, захопилася ним і через півроку у сім’ї Селезньових з’явився Nissan Leaf, який є однією із найбільш популярних моделей серед українців.

Ірина вже четверту зиму за кермом електрокару і за цей час встигла пересадити всіх родичів на такого роду авто, відкрити власний салон електромобілів, СТО, а також робити активні кроки для розвитку інфраструктури та сприятливих умов для електромобілістів.

— Ми були одні із перших електромобілістів і якщо бути чесними, то це була третя машина у Вінниці. Перша з’явилася в січні, друга десь ближче до літа, наша у вересні. Якраз на мій день народження 18 вересня я стала щасливою власницею електромобіля. Це було десь у 2016 році.

«Дорогі автівки – низька ціна на обслуговування»

Ірина розповідає, що зрозуміла наскільки насправді економний електромобіль, коли їй потрібно було за три-чотири години бути в Борисполі. Тоді вона позичила автівку у друзів. Відповідно, повернути вирішила з повним баком і таким чином витратила 1500 гривень на бензин. Коли порівняла, то вийшло, що це п’ять місяців оплати електроенергії у неї вдома, де щоночі заряджається автомобіль (за день жінка проїздить 100-140 кілометрів).

— Якщо ми купуємо машину із двигуном внутрішнього згоряння, то ми витратили гроші на машину, а далі починаємо витрачати на пальне, на обслуговування, мастила, постійно CТО і т.д. А тут цього немає: ти один раз вклав, а далі насолоджуєшся, — розповідає Ірина про переваги електроавтомобілів.

Щодо цін, то, за словами Ірини, електромобіль, з досить непоганою батареєю для поїздок переважно по місту можна придбати за 8 000 доларів. Ціни на автівки з більш потужними батареями стартують від 40 000 доларів.

 

Що стосується обслуговування авто, то проблем із цим у Вінниці немає. Є спеціалізовані СТО, які займаються саме електромобілями, а звичайні технічні речі можуть «поправити» і на звичайних. Ірина додає, що це звичайний автомобіль, якщо говорити про ходову, гальмівну систему і трансмісію.

— Якщо говорити про особливості електромобіля — це батарея і електродвигун. По-перше, електродвигун – це вічне. Електромобіль не потребує такого технічного обслуговування, як інші машини: буквально там раз на 60 000 треба замінити мастило в редукторі — це цінник в межах 500 гривень. А так сезонний замін шин, помити машину, технічний огляд.

Жінка додає, що вже перевірено, що в електромобілях втричі довше слугують ходова і гальмівна система за рахунок суть електродвигуна.

— Тому що він гальмує практично двигуном. Коли опускаємо педаль акселератора, йде назад повернення енергії, а по-друге за рахунок цього воно починає “пригальмовувати” двигуном і потім тихо стає, — говорить водійка.

Зважаючи на те, що електроавтомобілі почали активно з’являтися на дорогах України у 2013-2014 роках, то зрозуміло, що інтенсивного попиту на ремонт цих авто наразі немає, але всі ми розуміємо, що йтиме деградація батареї, тому рано чи пізно її доведеться або ремонтувати або купувати нову.

Зарядні станції

Водії довгий період не поспішали пересідати на електроавтомобілі, адже інфраструктура зарядних станцій була зовсім не розвинута. Більшість ставила свої авто на зарядку вночі і використовувала їх лише для поїздок містом. Погодьтеся, неприємно залишитися з низьким зарядом батареї десь посеред поля.

Проте прогрес не стоїть на місці: з’являють нові спеціалізовані зарядні станції на АЗС, біля закладів харчування та торгових центрів. Хтось робить їх безкоштовними, хтось — платними, але те, що це все одно вийде дешевше, ніж бензин чи дизель — 100%. У Вінницькій області таких зарядних станцій є близько 50. Перші з них встановили самі водії електромобілів, домовляючись із приватним бізнесом. Багато їх було встановлено за власні кошти водіїв.

У Вінниці власники електрокарів облаштували десяту зарядну станцію

 

— Все починалося з ініціативи і домовленостей з приватними власниками, з компаніями, фірмами. Хтось розумів, що це йому буде трендово, своєрідна візитівка, що він в ногу з сучасністю йде. Зараз вже є більш солідні компанії, які виграють тендери, встановлюють масово зарядні станції.

Зарядна станція в залежності від потужності може коштувати від 1000 до 25 000 доларів. На одних можна зарядити авто за 30 хвилин, а на інших доведеться чекати три години. Ірина радить не захоплюватися станціями швидкої зарядки та робити все з розумом:

— Тут треба з розумом до цього підходити, не зловживати, треба слідкувати за станом машини, вона завжди показує температуру батареї. Тут все має бути зважено і помірковано і дійсно за необхідністю. Тобто треба так продумати свій час, щоб, наприклад, стати під торговим центром і поставити свою машину не на швидку зарядку, а на більш повільну і подумати про те, що тобі треба на тиждень скупитися продуктів чи ти дитині сто років обіцяв сходити на каток.

Це жива істота, якщо ти будеш до неї як до своїх дітей відноситися, з любов’ю, зваженістю і не нашкодити, то все буде добре.

Ще однією свого роду незручністю є те, що не всі зарядні станції підлаштовані під певні моделі автівок, адже ринок росте і в Україну завозять все більше нових моделей. Для безпеки водіями варто возити із собою перехідник.

 

Для зручності водіїв електрокарів існує всесвітня карта PlugShare, де відмічені всі зарядні станції. Там можна побачити наскільки потужна станція, чи підійде зарядний пристрій до вашого авто, подивитися відгуки та фото.

Зміни, які ми робимо самі: про спільноту, інших водіїв та розвиток

За словами Ірини, лише у вінницькому чаті електроавтомобілістів у Вайбері близько 200 осіб, а по місту їздить близько 250 електромобілів. Додає, що лише за 2018 рік у Вінницькій області побільшало на 100 електрокарів.

— Спочатку стало 5 машин, потім 8, всі до нас долучалися, ми всі дружили і таким чином сформувалася спільнота електроавтомобілістів, — говорить водійка.

Вінницькі активісти самотужки встановлюють зарядки для електрокарів у місті та області. МАПА

Саме завдяки такій активності у Вінниці з’явилися станції зарядки та проводилися різноманітні акції на підтримку електрокарів. Через певні запити від оточуючих, Ірина і відкрила власний бізнес, який напряму пов’язаний з електроавтомобілями.

У Вінниці власники електрокарів влаштували флешмоб – просять зарядних станцій

 

Незважаючи на те, що ті зарядні станції, які встановили активісти, позначені, подекуди огороджені  і в людей вже з’явилося розуміння того, що таке електромобіль, що таке зарядна станція, досі існує проблема, що ці місця займають інші водії.

В Україні знаки, які позначають місце для електрокарів, не узаконені, тож активісти використовують європейський знак «електрозаправка». Тому викликати поліцію і сказати, що водій припаркувався в непризначеному для нього місці (як це можна зробити з місцями, позначеними для людей з інвалідністю) не можна.

Ірина каже, що це не війна ДВЗ проти електро, а швидше за все елементарна невихованість.

Додає, що хочуть знайти лояльних власників АЗС і влаштувати акцію, ставши на 20 хвилин під колонкою АЗС і не давати автівці під’їхати заправитися.

Ірина, яка з появою електромобіля почала більше подорожувати, розповідає, що проблем із паркуванням електрокарів в Європі немає. Наводить приклад Латвії, де такі автівки навіть мають номера іншого кольору, існує державна програма, що підтримує електромобілі. Таким чином навіть у центрі міста паркомісця для таких авто безкоштовні.

В Україні все не настільки потужно, але певні зрушення вже є. Таким чином за розмитнення електромобілів не потрібно платити ПДВ. Це досить серйозна економія, яка дає можливість людям більше їх купувати.

— Цей крок дає більшу цінову доступність до електромобілів. Єдине, коли вже був так званий закон “про євробляхи” введений, там була прописана норма сплачувати акциз за кіловати батареї, але це номінальні кіловати. Найпотужніше, що існує на сьогодні – це Тесла “сотка”. Це 100 євро акцизу на вартості машини 50-60 і вище тисяч доларів. Це зовсім не важко. На простіші електрокари акциз – десь 50 євро. Але для держави це також бонус: одна машинка 50, десять машинок – 500 .Треба хоч щось в цю казну покласти, — додає Ірина.

“З появою електромобіля я почала більше подорожувати”

Незважаючи на те, що багато електромобілів залишаються все більше пристосованими до “міського” життя, є й ті, хто не боїться долати тисячі кілометрів Європою та Україною. Головне – завчасно спланувати маршрут та промоніторити зарядні станції.

— Електромобіль так змінює. Ми відразу почали подорожувати. Вже через два тижні як в нас з’явилася машина, ми поїхали на зліт електромобілістів в Обухів, —розповідає Ірина.

У серпні-вересні разом із сім’єю вона проїхала 9000 кілометрів Європою:

— Електромобіль — це теж як жива істота. Наприклад, чому так довго працює моя машина. Машина виробництва 2013 року, дуже багато проїхала, майже 120 000 кілометрів, практично 100 000 – це наші подорожі Україною та Європою. Але в неї досі жива батарея, не замінена, своя рідна, з досить непоганою ємністю ще.

Філософія

Ірина розповідає, що електромобіль — це інша філософія життя. І знайшовши таких же однодумців, жінка вирішила популяризувати її та стала власницею салону електромобілів. Говорить, що не робила це заради бізнесу, а через те, що вже багато було вкладено у популяризацію електрокарів:

— Це інша психологія. Це інтелігентно. Людина щось змінює в своєму житті, новий етап починається і він має початися красиво.

Жінка додає, що люди, які пересідають на електромобілі, змінюються. «Серйозні клієнти», які їздили на Лексусах на ділові зустрічі та завжди вдягали костюми, через півроку приїздили в шортах та футболках та на «Ліфі». Замість пафосних ресторанів вони обирають зустріч за шашликами, а костюми змінюють на простий одяг. Економна машина вчить їх рахувати кошти та вкладати їх у бізнес та сім’ю. Ірина каже, що такі люди ніколи не пересядуть у старі авто – вони краще зароблятимуть більше, аби придбати авто з більшою ємністю акумулятора.

— Це досить великі ціни, але люди готові платити ці гроші для того, щоб не забруднювати повітря, для того щоб не вкладати в нікому не потрібний нафтовий бізнес.

— Це інша філософія, це інша ментальність, інший погляд на життя, ми завжди намагаємося довести клієнту, що електромобіль – це передусім екологічно чисто, а вже потім – економічно вигідно.

Друге життя акумуляторів та мінуси електромобілів

Звичайно, електроавтомобілі не можна назвати абсолютно екологічно чистими автівками. Адже на їх виготовлення йде багато ресурсів, а в світі досі не існує ринку утилізації акумуляторів від цих машин.

— Але все одно електромобілі — це втричі чистіше. Ринку утилізації батарей немає, але їх можна використати в іншому. Звичайно, зі старою батареєю ви не проїдете більше 50 кілометрів, але це прекрасний акумулятор для тих же сонячних панелей. І от ми це не викидаємо. Навіть в побуті, знаю, що вже зварювальні апарати люди роблять на ось цих батареях, — говорить Ірина.

Жінка також радить не гнатися за швидкість. Середньостатистичний електромобіль може їхати 140-150 кілометрів на годину, але чи потрібно так зношувати авто?

— Електромобіль виховує, бо ти знаєш, якщо ти будеш їхати помірковано – ти проїдеш набагато більше, тому практично вони не потрапляють в ДТП. 

Як висновок, кожен сам обирає свої плюси та мінуси придбання електрокарів, враховуючи ритм життя, особисті вподобання та навіть страхи.

Фото Андрія Завертаного, зі сторінки у фб Ірини Селезньової, ecotown та econet