На перший погляд – звичайна сіра радянська багатоповерхівка в типовому кварталі, захована поміж таких самих будинків. Проте з одного боку до неї влаштований кількарівневий пандус. По ньому – час від часу заїжджають люди на інвалідних візках і зникають за дверима закладу. Без пафосних табличок вже з вересня на вулиці Келецькій у Вінниці працює “Інклюзивно-ресурсний центр №1”.

Всього за кілька років закладів, які допомагають дітям з особливими потребами,  у Вінниці збільшилося втричі – з 7 до 22. Відповідно зросла і кількість таких дітей, які отримали змогу навчатися з придатних умовах: якщо раніше таких діток було лише 15, то зараз – 109. Але заклад саме такого формату, як цей – перший у місті.

Його завдання – створити умови для дітей з особливими потребами, аби вони змогли здобути дошкільну та середню освіту, а також опанувати фах на рівні професійно-технічного училища. В “Інклюзивному центрі №1” допомагають не лише дітям, які мають інвалідність, але й маленьким внутрішньо-переміщеним особам, а ще – дітям з пришвидшеним інтелектуальним розвитком: таких готовлять до школи, аби їм було не нудно на уроках з однолітками.

Як розповіли фахівці центру, основна його задача – надати оцінку стану дитини, а відтак – дати рекомендації щодо корекції розвитку. Тут з маленькими вінничанами та мешканцями регіону працюють психологи, дефектологи, логопеди та реабілітологи. Для того, аби робота була максимально ефективною, центр обладнали відповідною технікою.

Зокрема тут є друкарська машинка, яка друкує шрифтом Брайля для дітей, котрі мають порушення зору. Також для них встановили принтер, який роздруковує збільшені зображення. Крім цього приділяють особливу увагу психологічному розвантаженню дітей, аби їм легше давалося навчання.

Для такого розвантаження тут влаштували відразу кілька кімнат, в усіх – спеціальні тренажери та обладнання, приємні кольори на стінах та м’яка підлога. Працівниця центру показує крісло-мішок з “руками”: лігши на нього дитині здається, що її хтось обіймає. Поруч – м’яка гойдалка, в яку можна залізти, ніби в кокон.

В сусідній кімнаті – неяскрава підсвітка, тут стоїть стіл, на якому можна малювати піском. У центрі пояснюють, що це місце корисне для дітей, які стомилися від занять або з дороги до закладу: граючись з піском, вони можуть відволіктися і заспокоїтися.

Найбільша кімната – світло-сенсорна, обладнання тут також найбільше і воно особливо оригінальне. Поруч з всім відомим профілактором Євмінова помічаємо кілька балансирів, один з яких вирішив випробувати і міський голова Сергій Моргунов, який приїхав сюди сьогодні на виїзну нараду.

Меру пояснюють: потрібно не лише утримувати рівновагу, але й одночасно – влучити м’ячем в конкретну цифру на дошці, що лежить на підлозі. А після відскоку м’яча, залишаючись на балансирі, ще й зловити його назад до рук. Мер стає на тренажер, обирає дев’ятку і влучає в неї кілька разів підряд. М’ячик, до речі, теж ловить.

Після цього всі уважно розглядають ще один незвичний апарат, він називається сквізер. Це також тренажер для обіймання: він ніби трохи притискає до себе дитину, від чого має ставити затишно.

Як розповів міський голова Сергій Моргунов, серйозно займатися створенням таких закладів у Вінниці почали ще з 2015 року. Зараз у місті за програмою інклюзивної освіти займаються 109 дітей. На його облаштування витратили 3,2 мільйони гривень, а за перші місяці своєї роботи він допоміг вже кільком сотням дітей.

Для батьків, чиї діти потребують подібної корекції, потрібно звернутися до центру та написати заяву в самому центрі за адресою вул. Келецька, 59.

Фото Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio