У зв’язку з карантином, Вінницький обласний краєзнавчий музей започаткував проект, в рамках якого на фейсбук-сторінці публікують інформацію про окремі експонати з колекції. З останнього серед таких онлайн-експонатів показали народну ікону зі Східного Поділля – “Тайна вечеря”.
У повідомленні йдеться, що ця пам’ятка сакрального мистецтва була написана народним майстром у кінці ХVІІІ – початку ХIХ століття. Зазначається, що вона виконана у техніці олійного живопису на дошці 6-кутного формату, що свідчить про те, що вона призначалася зайняти центральне місце у “празниковому ряду” традиційного в Україні багатоярусного різьбленого іконостаса.
– На темному тлі, притаманному подільській народній іконі, зображено Ісуса Христа й апостолів за вечерею, на якій було провіщено майбутні події та обґрунтовано обряд Святого Причастя, – йдеться у повідомленні. – Змістовим центром композиції є постать Христа, виділена більшим масштабом, німбом над головою, величною статикою жесту, яким він благословляє чашу перед собою. Натомість фігури його учнів сповнені динаміки, ракурси досить різноманітні. Ликам святих надано етнічних рис українських селян з реальними людськими характеристиками.
В музеї зазначають, що ознакою стилю козацького бароко цієї ікони є жваві ритми колористичних площин в одязі присутніх, “які вінком оточують урочисто-білий обрус на столі”. А земного обрамлення сакральній події надають деталі – вишукане мереживо скатертини та стільці.
Подільському іконописцю з щирістю наївного малярства вдалося передати піднесеність, драматичність і зворушливість представленої події, що мала знайти відгук у серці кожного вірянина, – повідомили у музеї.
.
Тайна вечеря – остання вечеря Ісуса Христа з учнями-апостолами напередодні страстей, на якій він запровадив Таїнство Євхаристії (Причастя; Мт. 26:17-29), відбулася у Великий Четвер у Сіонській світлиці. Слово “Тайна” у стосунку до цієї надто скромної вечері має два значення:
1) зустріч учнів Ісуса Христа з Учителем за трапезою необхідно було приховати від фарисеїв і першосвященників юдейських, які повсюдно нишпорили в Єрусалимі, щоб спіймати Ісуса і умертвити Його;
2) на цій зустрічі Господь вчинив дивовижну таїну, фактично одне зі своїх надприродних чудес – містично з’єднав своє тіло із хлібом на столі, і свою кров із вином у дзбаниках, і звелів їх спожити учням-апостолам (джерело – Вінницький обласний краєзнавчий музей).
При підготовці матеріалу у Вінницькому Краєзнавчому музеї використали статтю доктора мистецтвознавства, професора Д. В. Степовика “Сакральні сюжети в українському й західному образотворчому мистецтві”.
Фото – зі сторінки музею у Фейсбук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.