У Вінниці 5 березня відкрили перше в місті котокафе «Хвостики», яке розташоване за адресою вулиця Келецька, 60. Тут готують напої, подають десерти, доглядають за котиками і шукають для них відповідальних власників.
Як повідомляють на туристичному сайті міста Vinnytsia.city, заснувала кафе вінничанка Єлизавета Рудич. Кілька місяців тому дівчина закінчила навчання у Вінницькому національному технічному університеті.
Коли у Єлизавети з’явилися свої власні тварини, то вона зрозуміла, що це велика відповідальність:
Колись я підібрала кошеня, а воно виявилося хворим і заразило мою старшу кішку. Я 28 днів, чотири рази на день, протирала їм очі, давала таблетки… Після того зрозуміла, що тваринам потрібна наша допомога і підтримка. І більше почала звертати увагу на безпритульних тварин.
Тож, у жовтні минулого року власниця кафе написала бізнес-план і подала у «Дії» заявку на «Грант на власну справу». Наприкінці року вона виграла мікрогрант, а вже у січні орендувала приміщення. Там зробила ремонт, облаштувала кімнату для котиків і почала брати їх під опіку. І хоч виплати по гранту досі не надійшли, Єлизавета вирішила не тягнути з відкриттям, позаяк уже все підготувала. Та їй потрібно платити оренду за приміщення і мати за що утримувати хвостатих.
Суть кафе не у тому, щоб я заробила кошти. Моя основна робота – це розробка програмного забезпечення, а тут більше благодійність: ми беремо котів з поганих умов, даємо хороші умови і шукаємо їм родини…Я не є учасником якихось благодійних організацій. Просто сама по собі: підібрала кішку з кошеням – кішку стерилізувала, кошеняті знайшла родину. Підгодовую, перераховую кошти волонтерам. Також з хлопцем постійно привозимо корм одній жінці, яка живе на Кореї і тримає 30 собак і приблизно 10 котів на подвір’ї. Мені дуже шкода безпритульних тварин. І я подумала: що, якби організовувати більш масштабну допомогу. Якщо на базі кафе, наприклад, буде якась організація, що піклується про безпритульних тварин, – каже Єлизавета Рудич.
Так, котів почали брати з середини січня. Саме тоді для підопічних тварин облаштували окрему кімнату зі спеціальними боксами, а у кожній з кімнат – різноманітні лежанки, дряпки та іграшки.
Найпершим там з’явився дорослий чорно-білий кіт Жадан, який нещодавно став донором крові у ветклініці, з якою співпрацює котокафе:
Ми із нашою баристою ходили на концерт Сергія Жадана, коли він приїжджав до Вінниці з гуртом. І після концерту зустріли цього котика. Ми його вже раніше бачили, бо він жив на вулиці. Він підійшов до нас, а ми йому: «Підеш з нами?». І він наче погодився. Скоріш за все його викинули, бо він досить домашній і виявився вже кастрованим.
Інше кошеня – Флетвайт – також підібрали на вулиці. За словами дівчини, в нього є плямка на оці, але це не заважає його зору (то була вірусна інфекція чи травма). Вона додає, що, можливо, це колись пройде, але потрібно рік-півтора лікування (закладати в око мазь).
Крім цього, є двоє сірих кошенят «совенят», яких у кафе привезла волонтерка. Вона відловлювала їх котоловкою, бо третього на той момент вже загризла собака. Вони несоціалізовані, але Єлизавета сподівається, що любов і час зроблять свою справу.
Когось забрали з вулиці, когось – з платної перетримки. Зараз у нас 10 котів і ми нікого вже брати не можемо. Добре, що вони кошенята, і займають мало місця. Але якби це були великі коти, то тут би їх було всього п’ять. І ще ми хвилюємося, що після відкриття нам почнуть підкидати котів. Але, сподіваюсь, люди будуть більш свідомі, – каже власниця закладу.
Єлизавета теж пояснює, що це не просто «стаціонарні» коти, що живуть тут постійно. Щоб прийняти кошеня, потрібно зробити огляд у ветеринара, комплексну вакцину, вакцину від сказу, обробку від зовнішніх і від внутрішніх паразитів, а ще стерилізацію. До того ж – знайти нових власників. І наголошує, що це суттєво потребує грошей: орієнтовно на одного котика потрібно півтори тисячі гривень (не враховуючи корм і утримання).
Як працює котокафе «Хвостики»?
Заклад працює щодня з 8:30 до 22:00. Він розрахований максимум на 30 відвідувачів. У нього є дві зали зі столиками і в більшій планують проводити різноманітні заходи. Це, наприклад, поетичні вечори, майстер-класи та вечори настолок, в які можна пограти будь-коли (є «Вибухові кошенята», «Аліас», «Мемологія», «Котомафія» та інші). Та головне при цьому – не галасувати, щоб не заважати котам.
Якщо робити замовлення з собою, то вхід безкоштовний. Якщо ж робити замовлення у закладі, де можна провести час з тваринами чи пограти в настільні ігри, вхід – 50 гривень. Для пільгових категорій населення діє знижка, а для військових і рятувальників вхід безкоштовний. Як пояснює Єлизавета Рудич, ці кошти спрямовуватимуть на утримання котів і догляд за ними.
У кафе готують різноманітні чаї (чорний, блакитний, фруктовий, масала, пуер тощо), шоколадні і чайні бомбочки, каву та матчу. А з солодкого можна замовити тістечка, тортики, печиво, фруктову пастилу чи східні солодощі. Стійка, де приймають замовлення і готують напої, розташована в окремій кімнаті біля головного входу.
У котокафе діє обмеження віку відвідувачів – 13+:
Я спілкувалася із засновницею подібного закладу в Івано-Франківську. В них спочатку не було вікового обмеження, і з цим були проблеми. У котів сильний стрес, коли з ними якось неправильно поводяться. Тому вони зробили обмеження, і все стало набагато краще. Кажуть, що їм навіть більше подобається та цільова аудиторія, яка зараз до них ходить. І вони задоволені, і котики спокійні – все супер. Також я була у Польщі: у Варшаві в одному такому кафе вхід був 12+ років, в іншому – 14+. В Україні є кафе з тваринами, які приймають дітей. Ми до цього поки не готові. Ми налаштовані не на те, щоб до нас прийшло багато дітей подивитися на котів. Ми налаштовані на те, щоб у «хвостиків» були хороші умови і знайшлися власники. Тобто, пріоритет – це тварини.
Водночас, є й інші правила. Наприклад, у кафе необхідно одягати бахіли та дезінфікувати руки при вході, не будити сплячих котів, не фотографувати зі спалахом, не брати тварин на руки без їхнього бажання, мити руки до і після спілкування з тваринами. Також відвідувачам не можна годувати тварин: у них налагоджений раціон харчування і є постійний доступ до свіжої води.
За усім цим наглядають бариста, офіціант, наглядач за котиками та прибиральник.
Як стати власником котика з котокафе?
Для цього потрібно заповнити анкету і пройти коротку співбесіду.
Серед питань, наприклад, є такі: як ви ставитесь до вакцинації, до стерилізації, як часто плануєте водити свою тваринку у ветклініку, скільки разів робити обробки від паразитів, скільки грошей ви плануєте витрачати на місяць… І потрібно обов’язково зустрітися вживу. Щоб власник показав, що він купив корм, переноску, лоточок…Тобто, ми не шукаємо шляхів позбутися тварин, ми шукаємо відповідальних власників, – розповідає Єлизавета Рудич.
Дівчина також пригадує, що ще до відкриття кілька місяців діяла сторінка кафе в Інстаграмі. Вона набрала кілька тисяч підписників і тому ще до початку діяльності закладу вдалося знайти власників для чотирьох котів:
У першої кішки, яку в нас забрали, був буквально тиждень після стерилізації, і вона трішки хворіла. Ми про це попередили, але її забрали, пролікували, і зараз все чудово. Сподіваюсь, що й інші наші котики знайдуть нові домівки.
Також зазначено, що охочі підтримати заклад і його підопічних, можуть зробити благодійний внесок. Реквізити прикріплені в шапці профілю в Іnstagram.
Фото – з сайту Vinnytsia.city
Дякуємо!
Тепер редактори знають.