На правах реклами
Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз на холестерин та на цукор крові – безкоштовні лабораторні дослідження, які сімейні лікарі призначають щодня.
Що вони показують? Які патології можна запідозрити, здавши ці аналізи? Чи потрібно аналіз на холестерин здавати молодим людям?
Відповіді на ці та інші запитання надала сімейний лікар Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Наталія Шеремета.
Чи часто сімейному лікарю доводиться призначати загальні клінічні аналізи своїм пацієнтам?
Загальний аналіз крові (ЗАК) та загальний аналіз сечі (ЗАС) – це той “ключик” для сімейного лікаря, який “відкриває” практично всі діагнози.
Ці лабораторні дослідження, а також аналіз на холестерин та на цукор крові призначаються щодня і майже кожному пацієнту.
Вони завжди призначаються на першому прийомі пацієнта, коли сімейний лікар немає уяви, що з пацієнтом – це такий скринінговий метод оцінки загального стану людини. Це своєрідні важелі, які сімейному лікарю дають розуміння, що відбувається в даний момент з організмом пацієнта.
На основі цих аналізів ми не можемо ставити діагноз, але саме ці лабораторні дослідження підказують, в якому напрямку варто рухатись далі.
Розкажіть, будь ласка, про кожен аналіз більш детальніше, на які захворювання можуть вказувати ті чи інші показники?
Розпочнемо із загального аналізу крові. Основними показниками, на які в першу чергу звертає лікар – це гемоглобін, еритроцити, ШОЕ, лейкоцити та лейкоцитарна формула. Решта показників являються швидше допоміжними.
Гемоглобін відповідає за транспортування кисню по організму. Якщо гемоглобін низький, клітини розпочинають кисневе голодування, через що виникають такі симптоми як головокружіння, слабкість, швидка стомлюваність, а ще починає випадати волосся, ламаються нігті та ін.
Еритроцити – червоні кров’яні тільця, які транспортують гемоглобін й несуть відповідальність за обмінні процеси в органах та тканинах. По зниженій кількості еритроцитів можна запідозрити кисневу недостатність в організмі. Підвищений рівень еритроцитів може свідчити про захворювання легенів, зокрема про хронічний обструктивний бронхіт, еритремію (накопичення еритроцитів в легеневій системі), про серцевий порок по легеневій артерії (правошлуночковий тип).
Знижена кількість еритроцитів буде свідчити про анемію, крововтрату, імуннодефіцитний стан.
Показник ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів в крові говорить теж про безліч патологій. В нормі цей показник має сягати – 8-12 мм/год.
Будь-яка вірусна чи бактеріальна інфекція, септичний процес, будь-який хронічний процес, а також запальний процес в суглобах проявлятимуться підвищенням ШОЕ.
Дуже високе ШОЕ (більше 50-60 мм/год) може свідчити про небезпечне захворювання крові – онкогематологію.
Якщо швидкість осідання еритроцитів падає й наближається до нуля, це може свідчити, наприклад, про COVID-19, або навіть про СНІД – тобто про будь-який імунодефіцитний стан людини.
Лейкоцити – білі кров’яні тільця. В умовах коронавірусної пандемії, в усіх перехворівших людей спостерігається лейкопенія (зниження рівня лейкоцитів). Тому часто виявляються такі показники як 3,6 або 3,2, при нормі – 5,6х8,8.
Якщо рівень лейкоцитів у крові сягає 2,2 – це вже однозначно йдеться про онкогематологію.
Збільшується кількість лейкоцитів при бактеріальному та септичному станах, наприклад, пневмонія сигналізує підвищенням рівня лейкоцитів.
Лейкоцитарна формула складається з ряду їх особливих клітин.
Є такі клітини, що мають назву базофіли – тучні клітини (більші по об’єму). Вони відповідають за виділення гістаміну – гормон алергії. Їх рівень підвищується, як ви вже зрозуміли, при алергії, при зниженні функції щитоподібної залози.
Лімфоцити – відповідають за імунну систему, вони борються з вірусними інфекціями. Лімфоцитоз (підвищений рівень) – показник запальних та алергічних процесів в організмі. Лімфотонія (знижений рівень) свідчить про імунодефіцитні стани.
Еозинофіли – відповідають за всі паразитологічні інфекції + всі алергічні реакції. При деяких інфекційних захворюваннях вони теж можуть підвищуватись.
Нейтрофіли складаються із сегментів та паличок. Існує спеціальна нейтрофільна формула, при якій зсув вліво (нарощування паличок, а сегменти падають) – це ознака бактеріального процесу – перитоніт, пробідна виразка шлунка, гнійний пієлонефрит, гнійний процес у будь-якому органі.
Якщо зсув відбувається вправо (сегменти ростуть, палички падають чи залишаються в нормі) – грізний показник захворювання крові – онкогематології. Цей показник лікарі дуже бояться побачити в результатах.
Моноцити – білі кров’яні тільця, які знищують бактерії. І їх підвищення буде свідчити про наявність інфекції – бактеріальної, вірусної, грибкової, протозойної. Наприклад, моноцити будуть високими при сифілісі, туберкульозі, або при системному захворюванні – ревматоїдному артриті.
Гематокріт – співвідношення кількості еритроцитів до об’єму циркулюючої крові в організмі. Їх рівень змінюється при кровотечах, при інфекційних процесах.
Тут важливо наголосити, що у вагітних жінок та у жінок під час менструації багато показників змінюються. То ж лікар повинен знати про ці стани.
А аналіз на холестерин потрібно здавати лише людям старшого віку? І чи варто молодим людям здавати кров на цукор?
Далеко не завжди. Підвищений холестерин як правило говорить про атеросклеротичні зміни та непрацездатність деяких функцій печінки. Через високий рівень жироподібної речовини в організмі відбувається накопичення атеросклеротичних бляшок, які треба «знімати» медичними препаратами, інакше вони призведуть до гіпертонії, ішемічної хвороби, інсультів, інфарктів…
Дорослим пацієнтам такий аналіз рекомендовано здавати регулярно – один раз в рік. Частіше це треба робити людям, які перебувають в групі ризику. Дітям, починаючи з 9-11 років, варто проводити це лабораторне дослідження щоп’ять років.
Підвищений холестерин може вказувати на таку патологію як гіпотиреоз – захворювання щитоподібної залози, при якому виробляється недостатня кількість гормонів. І ця хвороба, на жаль, може з’явитись у будь-якому віці.
Що стосується аналізу на цукор крові, то я б рекомендувала періодично його здавати всім пацієнтам. Однак є багато умовностей, при яких рівень цукру може «стрибати» у крові. Тому, якщо цукри будуть підвищеними, треба призначати більш скрупульозні аналізи, як от індекс Нома, щоб знайти причину цього стану й поставити точний діагноз.
Цукровий діабет – це хвороба, яка стосується і молодих людей, і людей старшого віку. Тому не зайвим буде перестраховуватись хоча б раз в рік.
Тим більше, що всі ці аналізи, про які йдеться, є безкоштовними, треба мати лише направлення сімейного лікаря.
Про що може «сказати» загальний аналіз сечі?
Аналіз сечі теж може дуже багато чого показати. Настільки багато, що про це можна готувати окрему статтю. Якщо сказати коротко, то за результатами ЗАС можна виявити латентний перебіг хвороби нирок, запальні та інфекційні захворювання нирок та сечовидільних шляхів; можна також виявити гінекологічну чи урологічну проблему й тоді пацієнт буде направлений на детальніші дослідження та на консультацію до вузького спеціаліста.
Кольпіт, уретрит, простатит, камені чи пісок у нирках та сечовому міхурі, пухлини, пієлонефрит та навіть подагричний артрит – все це можна запідозрити по результатах ЗАС.
По сечі можна навіть зрозуміти, що пацієнт довгий час перебував на антибактеріальній терапії. За кількістю солей у сечі можна сказати «зловживає» пацієнт соліннями – квашеними помідорами, квашеною капустою, огірками й т.д. чи ні.
Тому, шановні пацієнти, не нехтуйте загальними клінічними аналізами. Здавайте їх раз на рік, навіть, якщо нічого не турбує. Краще хвороби профілактикувати, а не лікувати.
Якщо Ви ще не підписали декларацію з сімейним лікарем, або хочете записатись до іншого фахівця, звертайтесь до Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс», де для пацієнтів функціонує окреме відділення сімейної медицини.
Для деталей, дзвоніть за телефонами: 0800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного), 067 33 77 697.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.