Головна тема цьогорічного фестивалю «Рівні рівності» та присвячена суспільним викликам, пов’язаним з поняттям рівності.
У Вінниці покази та дискусії Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбуватимуться на чотирьох різних майданчиках. Серед них Hub «Місто змістів», книгарня «Є», креативний простір «Артинов» та бібліотека імені Бевза.
– Це пропозиція подискутувати про поширені стереотипи та визначити, як сповідувати практики рівності в нашому повсякденні, зрештою – «виміряти» рівні рівності. Ключова кінопрограма присвячена групам людей, які найчастіше стикаються з нерівністю, зазнають дискримінації в суспільстві та є недостатньо репрезентовані в медіа, – говорять організатори.
Сьогодні, 29 листопада, регіональні організатори показів Мандрівного фестивалю Docudays UA розповіли про те, чим відрізнитиметься цьогорічний фестиваль, де відбуватимуться покази та дискусії, а також чому питання рівності є важливим для забезпечення прав людей.
– Це традиційна подія, яка відбувається щороку на дуже різних локаціях в кількох містах Вінницької області. Цьогоріч формат нашого фестивалю трішки інакший. Я особисто дуже рада, що він вже 11 років існує, що люди приходять і дивляться ці фільми. Я сподіваюся, що ці фільми не просто розповідають нам про права людини – вони показують нам інший погляд на світ. А сьогодні, в тих умовах, коли багато людей перелякані воєнним станом, коли вони перебувають у стресі, дуже корисно прийти і подивитися документальний фільм про життя в іншій країні та порівняти наскільки життя в іншій країні краще, гірше трагічніше або просто інше, ніж життя в нашій. Мені особисто від такого порівняння наші проблеми стають трішки меншими, а наші здобутки збільшуються, – сказала регіональна представниця у Вінниці Оксана Яцюк.
Ще один регіональний представник Андрій Сільченко додав, що цьогоріч на Вінниччині будуть не просто покази та дискусії, але й освітні проекти. Наприклад, в одній із жмеринських гімназій відбудеться «День рівності», а в креативному просторі – «ДокуНіч», де показ стрічок відбуватиметься впродовж всієї ночі з перервами на каву та обговорення.
У Хмільницькому районі відбудуться чотири тренінги з прав людини для молоді. Вінниця також не стане виключенням у плані спеціальних дискусій в рамках показів фільмів. Одна з них під назвою «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» відбудеться після показу однойменного фільму 12 грудня о 10.00 у бібліотеці імені Бевза. Фільм триватиме близько трьох годин, а далі працівники та працівниці бібліотек разом із вінничанами, які прийдуть на показ, зможуть поговорити вже про трансформації саме вінницьких бібліотек.
– Це фільм, який відкриває для нас прекрасний світ американської мрії в контексті саме функціонування там публічних бібліотек. І, вочевидь, однієї з найвідоміших у світі публічних бібліотек – нью-йоркської, яка має декілька десятків філій. Це той формат, який доводить не просто функціонал бібліотеки, як місця, де людина може отримати певну інформацію, але й певного складника американської демократії, тобто можливість вільного доступу до усіх надбань світової цивілізації. Той формат, в якому існує ця публічна бібліотека – це модель, якою захоплюються бібліотекарі всього світу. В рамках цього показу йтиметься також про трансформації вінницьких бібліотек і загалом українських. Перші проблески яких вже відчутні і в області, і в місті, – розповів про дискусію регіональний представник у Вінниці Олександр Вешелені.
Інша дискусія відбудеться 13 грудня о 18.00 в книгарні «Є» та буде присвячена складній темі «ХХ століття: воєнні скелети в шафах Європи». Відбуватиметься дискусія навколо фільму «Зворотний бік усього» режисерка Міла Турайлича. У фільмі розповідається історія сербської родини, яка впродовж 70 років тримає зачиненою кімнату свого родича, який так чи інакше пов’язаний з темою воєнних подій ХХ століття, а саме Другою світовою війною.
– Історія цих родинних скелетів у шафі та кімнаті накладається вже на історію сучасних війн, зокрема, війни в Югославії, на Балканах. Це історія, яка для нас зараз є дуже знайомою. Тому що, фактично, та травма, розділених чи розсварених родин, яка тягнеться над українською історією вже впродовж всього ХХ століття, зараз стає так чи інакше актуальною в контексті війни на Сході та війни, як такої, – додав Олександр Вешелені.
Дискутуватимуть про війну і «родинних скелетів у шафі» письменниці, перекладачки та культурні менеджерки, які у своїх роботах часто проговорюють цю тему, Катерина Калитко та Олена Гусейнова.
Олександр Вешелені також акцентував увагу на тому, що всі фільми, які відібрані для показів у Вінниці, можна буде побачити лише в період фестивалю, адже на інших майданчиках вони майже не демонструються.
Оксана Яцюк також поділилася своїми спостереженнями та зазначила, що тема рівності взагалі є актуальною для цього фестивалю, адже щоразу на покази приходять абсолютно різні люди, які можуть тут вільно дискутувати та бути самими собою.
Мандрівний фестиваль Docudays UA цьогоріч охопить фільми режисерів та режисерок із таких країн, як Грузія, Нідерланди, Норвегія, Чилі, Данія, Швеція, Великобританія, Фінляндія, Угорщина, США, Франція, Фінляндія та Україна.
Хаб «Місто змістів»
Українських стрічок на фестивалі у Вінниці покажуть три. Перша – це документальний фільм режисерки Аліни Горлової «Явних проявів немає», що покажуть шостого грудня о 16.30 в хабі «Місто змістів». Це історія жінки, що повертається з війни. Серед бесід із психологами, боротьби з посттравматичним синдромом та панічними атаками, вона намагається повернутися до нормального життя. Цей документальний фільм показує її шлях від початку реабілітації до повернення на роботу. Фільм про те, що лишається за лаштунками героїчних відео про наших воїнів, про те, з чим вони змушені стикатися сам на сам у мирному житті, та де закінчується війна.
Вже о 18.00 вінничани зможуть побачити стрічку «Дорослі» – це фільм про чотирьох героїв, Аніту, Ріту, Рікардо та Андреса, які уже 40 років ходять у школу для дітей із синдромом Дауна. Після стількох років їм починає набридати це безпечне, добре знайоме середовище. Їм уже більше 45 років, і в декого з них виникає відчуття, що робота у шкільній пекарні більше не є для них викликом. Крім того, вони прагнуть свободи на більш особистому рівні. Аніта й Андрес закохані одне в одного, але досі живуть із батьками. Вони мріють про тихе місце, де вони могли б побути вдвох на самоті, і хочуть одружитися і мати сім’ю. На жаль, суспільство, у якому вони живуть, не має засобів, щоб задовольнити їхнє бажання більшої незалежності. Попри те, що їх навчають, як стати «відповідальними дорослими», усі четверо залишаються залежними від інших, які приймають за них рішення. Це велике розчарування для них.
Також покази в «хабі» будуть восьмого грудня. О 12.00 тут можна буде переглянути стрічку «The Distant barking of doors». Події у фільмі розгортаються на сході України поблизу лінії фронту. У центрі сюжету – один рік з життя 10-річного хлопчика Олега, який живе зі своєю бабусею в селі Гнутове Донецької області. Після початку військових дій на Донбасі вони залишаються в селі та спостерігають за тим, як виїжджають інші. Через цю історію у фільмі показано, як на дитину впливає життя в зоні військового конфлікту.
О 13.45 вінничани зможуть побачити проект «Бабця». Це робота режисера Балінта Ревеса, де три онуки вирушають разом зі своїми бабусями в анархічну подорож у минуле – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог у Великобританії, Німеччині та Угорщині. «Проект «Бабця» – семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост. Фільм зачіпає класичні цінності і табуйовані історичні теми, і використаний у ньому метод не менш важливий, бо він дозволяє зрозуміти дух сучасної молоді.
О 16.00 стрічка «Смерть дитини» покаже дослідження життя батьків, які спричинили смерть власних дітей. Цей фільм охоплює багато різних життєвих ситуацій, коли стається трагедія, і в ній хтось винний. Однак у тому, що зробили ці батьки, є щось, що викликає певне соціальне обурення й осуд. Бо що це за батьки, які можуть забути немовля у машині?
О 17.45 документальний фільм Єнні Нюберґ «Сіева» покаже інтимний та поетичний погляд на ніжний різновид вуличого танцю. Він цілеспрямовано відкидає агресивний пафос традиційного брейк-денсу, натомість танець сіева є м’яким і вразливим. Це спосіб розкрити власну сором’язливість і несміливість, страхи і надії. Стрічка Нюберґ розповідає про гурт молодих танцівників і показує, як вони використовують сіеву для вираження своєї невпевненості та мрій.
Креативний простір «Артинов»
Вже дев’ятого грудня з 14.00 триватимуть покази у креативному просторі «Артинов» (потрібна попередня реєстрація).
Першою вінничани зможуть переглянути стрічку «Прозорий світ» про хлопчика Бека, який народився без жодних ознак життя, окрім серцебиття, на шостому місяці вагітності. Лікарі не вірили, що дитина виживе. На третьому тижні життя батько забрав його з лікарні додому. Зараз Беці 26 років. Він займається художньою фотографією і знімає фільм про фізика та композитора. Нещодавно відбулася його перша фотовиставка. Терплячість і розуміння допомогли батькові познайомити сина з дорослим життям і дати йому віру у свій талант.
О 15.45 марафон продовжить робота «Жінка в полоні» – це фільм про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже десятиліття, працюючи по 20 годин на день без оплати. Її гнобителі відібрали в неї документи, і їй не можна виходити з дому без дозволу. З нею поводяться як з твариною: годують недоїдками і не надають ліжка для сну. Маріш проводить дні зі страхом у серці, але мріє про те, щоб повернути собі своє життя. Присутність камери допомагає їй усвідомити, що вона – не одна. Вона починає проявляти довіру. Після двох років зйомок вона збирається з духом і розказує про свій план: «Я втечу». У фільмі простежений героїчний шлях Маріш назад до свободи.
О 17.30 глядачі побачать стрічку «Сільвана». Своїми безкомпромісними текстами проти всіх форм пригноблення шведська реперка Сільвана Імам взяла Скандинавію штурмом. Вона використовує свій гострий, як бритва, язик, щоб направити увагу на соціальні рухи, що відбуваються в сучасному суспільстві, а по ходу справи служить голосом покоління. Цей фільм простежує життя Сільвани від андеґраундної артистки до ікони, спостерігає, як вона здобуває кілька важливих нагород і будує майже легендарні стосунки з шведською поп-співачкою Беатріс Алі. Однак після лише одного року в центрі уваги все раптово припиняється. Сільвана ламається під тиском, втомившись від наслідків ярлика «сильної жінки». Вона вирішує показувати нові сторони себе, «бо супергероїв не існує, є лише люди».
Вже о 19.30 на екранах з’явиться фільм «Моя щаслива непроста людина». Ця дотепна молодіжна документальна стрічка розповідає про трьох молодих дівчат різного віку. Між ними є дещо спільне: незвичайна побудова родини. Звісно, з родичами пригод ніколи не бракує… Дівчата знайомлять свої родини і вперше діляться своїми почуттями та захопленням перед батьками.
Книгарня «Є»
14 грудня з 18.00 книгарня «Є» розпочне свій марафон. Першою стрічкою буде стрічка «Діти териконів» – це зворушливий фільм про втрату дитинства й дорослішання в злиденній громаді в Європі. П’ятнадцятирічний Лоік та його десятирічний брат Тео живуть у колишньому шахтарському містечку Ланс у Франції. В умовах бідності й безробіття Лоік покидає школу. У той час, коли вчителі намагаються повернути його інтерес до навчання, матір Лоіка Патрісія докладає всіх зусиль, аби вберегти родину. Ця стрічка показує як руйнівні наслідки бідності, так і надію, що її можна знайти навіть у найбільш неочікуваних місцях.
Вже о 19.00 вінничани побачать роботу українського режисера Пьотра Армяновського під назвою «Гірчиця в садах». В канві стрічки історія про дівчину Олену, яка їде додому, в село на лінії фронту в «сірій зоні» Донецької області, де провела своє дитинство. У саду, щоб будяки не лізли до сусідів, її брат посадив гірчицю. Дівчина лягає в колючу траву і згадує, які великі й смачні були колись абрикоси, вишні, груші, черешні…
Завершить покази цього дня фільм української режисерки Жанни Максименко-Довгич «Вихідний». Це портрет південного українського міста, мешкан(к)и якого перебувають у пошуку ідентичності на тлі нової війни й тектонічних змін у країні.
17 грудня о 18.00 вінничанам пропонують переглянути стрічку «Моє тіло – політичне». У фільмі йдеться про повсякденне життя чотирьох трансгендерних людей, що живуть у бідних районах Сан-Паулу. Наратив розвивається, поєднуючи їхнє інтимне життя з соціальним контекстом, і піднімає питання про бразильську трансгендерну спільноту і її політичні диспути.
Завершаться покази фільмів у Вінниці 18 грудня о 18.00 показом стрічки “Ґвендолін”. Ґвендолін шістдесят з чимось років, вона важить заледве 52 кг і має три світові титули з важкої атлетики. Ця антропологиня на пенсії бореться з раком слинної залози, тому їй справді варто було б відступитися й перепочити, але Ґвендолін навіть не думає про це. Вона тренується, щоб знову стати чемпіонкою світу. Заручившись підтримкою свого відданого тренера Пата, свого молодшого на двадцять років чоловіка Чарлі родом з Кот-д’Івуару та свого сина Йозефа, вона починає боротьбу проти фізичних та особистих обмежень.
Всіх на всі покази вільний.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.