Реклама
Хвороби серцево-судинної системи – підступні та, на жаль, часто летальні. Так, за даними ВООЗ, серцево-судинні захворювання посідають лідируючі місця серед причин смертності у світі.
Аби дізнатись, з якими хворобами найчастіше звертаються до лікаря-кардіолога, хто перебуває в групі ризику, в чому небезпека самолікування та як часто варто звертатись до лікаря для профілактики, ми поговорили з Іриною Павлівною Осипенко, лікаркою-кардіологом з 17-річним стажем, кандидаткою медичних наук.
VежА: Ірино Павлівно, розкажіть, будь ласка, з якими проблемами до вас, як до кардіолога, найчастіше звертаються? І які найпоширеніші захворювання в цій сфері в Україні та світі?
Взагалі серцево-судинні захворювання займають лідируючі місця серед захворюваності і, на жаль, смертності за статистикою як України, так і світу. Серед хвороб серцево-судинної системи найчастіші причини звернення до лікаря – гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця.
Вони ж і спричиняють найбільшу кількість смертей серед серцево-судинних захворювань. А загальна частка смертності цієї групи захворювань – 60%.
Тому найчастіше до нас звертаються люди з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою – як з причини діагностування та призначення первинної терапії, так і через корекцію вже призначеної терапії.
VежА: Як вчасно зазвичай звертаються пацієнти?
На сьогодні мене дуже тішить, що все частіше звертаються пацієнти молодого віку з метою профілактичного огляду. Тобто, наприклад, раз на рік люди приходять зробити професійне обстеження серцево-судинної системи. Також частіше приходять люди сім’ями.
Але загалом статистика свідчить, що, на жаль, досить великий відсоток людей звертається після перенесення якоїсь серцево-судинної катастрофи. Наприклад, людина перенесла інсульт (порушення мозкового кровообігу) і внаслідок цього вперше за довгий час зустрілась з кардіологом.
Але в цей момент пацієнт вже отримав наслідки гіпертонії та ішемічної хвороби серця, яких можна було б уникнути завдяки регулярним профілактичним прийомам або зверненням одразу після появи симптомів з боку серцево-судинної системи.
VежА: А з якими симптомами варто одразу звертатись до лікаря?
Такі симптоми – це:
– біль в області серця або біль за грудиною. При чому цей больовий синдром може, наприклад, виникати чи посилюватись при фізичному навантаженні. Біль може носити колючий, тиснучий чи пекучий характер. В таких випадках потрібно звертати увагу на те, яка тривалість болю, чим провокується, чим знімається тощо.
– задишка, яка теж виникає чи посилюється переважно при фізичному навантаженні;
– підвищення артеріального тиску. Це особливо актуальна проблема, адже від гіпертонічної хвороби наразі страждає близько третини (а за деякими даними – близько половини) населення України старше 18 років;
– запаморочення чи втрати свідомості. Це привід звернутись не лише до невролога, але й до кардіолога. Адже причиною можуть бути не лише неврологічні патології, а й порушення ритму серця;
– набряки на ногах;
– сильне серцебиття та перебої в роботі серця
– належність до певної категорії ризику.
VежА: Чи можете розповісти детальніше, які саме категорії ризику наразі існують? Кому варто особливо слідкувати за роботою своєї серцево-судинної системи?
Взагалі чинники ризику поділяють на дві величезні групи. Одна з них – ті фактори, які ми не можемо змінити. Це, наприклад, вік старше 45 років для чоловіків і 55 – для жінок; стать – вважається, що чоловіки більше страждають від захворювань серцево-судинної системи, хоча з віком різниця дещо нівелюється; а також спадковість – якщо в людини серед родичів є люди, які мали ранні серцево-судинні катастрофи (інфаркти, інсульти тощо).
Але є ще величезна група факторів ризику, які можемо і мусимо змінювати. Це, в першу чергу згаданий мною раніше підвищений артеріальний тиск, нераціональне харчування (потрібно їсти нежирні, несмажені продукти), шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю).
Також це стрес. Звісно, в умовах війни уникнути його дуже складно, однак потрібно намагатись з ним боротись. Також це низька фізична активність та порушення ліпідного спектра крові та цукру крові. Наприклад, кожна людина має безперервно займатись фізичною активністю не менше, ніж 30-45 хвилин на день (щонайменше, ходьбою).
Крім того, до груп ризику належать, зокрема, люди, які мають супутню патологію: хронічну хворобу нирок та цукровий діабет.
VежА: Наразі на вулиці спека. Чи є якісь рекомендації у кардіологів щодо убезпечення свого організму за такої погоди?
Так, особливо уважними потрібно бути людям, які мають серцево-судинні захворювання. Адже вони важче, щонайменше, переносять спеку, ніж люди, які, наприклад, не мають артеріальної гіпертензії.
Окремі рекомендації є для людей з гіпертонічною хворобою. Адже при підвищенні температури навколишнього середовища підвищується ще й температура тіла, зростає кровотік в поверхневих шарах. Кровоносні судини розширюються, тож артеріальний тиск знижується. Тому таким пацієнтам потрібно слідкувати за своїм тиском.
Також надмірне потовиділення прискорює виділення не тільки поту як рідини, але й виділення різних мікроелементів. Внаслідок цього стається порушення електролітного обміну та навіть збільшуються шанси серцево-судинних нападів, особливо при сильному зниженні артеріального тиску і сильному зневодненні.
Тому, людям, які хворіють на серцево-судинні хвороби, радиться уникати довгого перебування на відкритому сонці, мати запас води (не менше двох літрів) і свої пігулки від артеріального тиску та уникати фізичних навантажень. Це, в першу чергу, стосується гіпертоніків та людей з ішемічною хворобою серця.
VежА: В чому небезпека самолікування?
Взагалі самостійно, в домашніх умовах, поставити діагноз щодо певного серцево-судинного захворювання НЕМОЖЛИВО без медичної освіти. Адже серцево-судинна система влаштована надто складно, потрібно враховувати симптоматику в цілому для постановки правильного діагнозу.
Наприклад, в нас була пацієнтка у віці за 60, яка була впевнена, що погіршення її самопочуття викликане саме серцево-судинною патологією. Проте при детальному обстеженні була виявлена важка анемія. Пацієнтка була відправлена на дообстеження та врешті прооперована з приводу поліпів шлунку.
Інший випадок, коли людина вважала, що болі в серці в неї пов’язані з “хребтом”, лікувалась самостійно. При здійсненні ЕКГ – інфаркт міокарду.
Саме тому тільки лікар має оцінювати симптоми, виставляти діагноз та призначати терапію. Одна й та ж схема не може підійти всім пацієнтам, навіть якщо вони мають одну хворобу. Одна людина повніша, інша – худіша, одна – має певну спадковість чи шкідливі звички, інша – ні тощо.
Все це та безліч інших факторів має враховувати саме лікар, який має не лише необхідні знання, але й клінічне мислення. І саме лікар обирає необхідне лікування в мінімально ефективних дозах.
VежА: Як відбувається діагностика в “Нейромед”?
Спочатку ми людину опитуємо, аби визначити різні фактори ризику, проводиться загальноклінічне обстеження, вимірювання артеріального тиску, пульсу. Якщо потрібно, зважуємо пацієнта, робимо електрокардіограму. За потреби також можемо в клініці зробити УЗД серця (допплер-ехокардіографія), яке є одним з найважливіших досліджень, оскільки дозволяє оцінити скоротливу здатність міокарду, стан клапанів серця тощо.
Ще однією важливою методикою в діагностиці серцево-судинних захворювань є холтерівське моніторування ЕКГ, коли до пацієнта фіксується апарат моніторингу, що записує впродовж доби ЕКГ (при фізичних навантаженнях, в стані спокою тощо). Результативність холтерівського моніторингу ЕКГ набагато вища за стандартну ЕКГ спокою щодо порушень ритму серця, дозволяє оцінити середню частоту серцевих скорочень в денний та нічний час, підвищення при фізичному навантаженні, наявність порушень ритму серця, їх кількість впродовж доби та фактори, що впливають на їх виникнення.
Крім того, за необхідності, може призначатись УЗД судин, з метою оцінки наявності атеросклеротичного ураження (атеросклеротичних бляшок), що буде впливати на подальшу терапію пацієнта.
Також пацієнта можемо спрямувати для додаткової консультації до неврологів, ендокринологів чи інших фахівців. Можу з упевненістю сказати, що в нашому центрі працюють справжні професіонали, які, за необхідності, можуть створити ефективний консиліум для визначення складного діагнозу та призначення відповідного лікування. Все це допомагає створити пацієнтоорієнтований підхід та атмосферу, коли пацієнт не має боятись звертатись до лікаря, адже буде впевнений у кваліфікованій допомозі.
Записатись на консультацію лікаря-кардіолога в “Нейромед” можна, звернувшись за номерами: (068) 293-18-81, (063) 306-47-13.
Адреси центрів мережі:
– вул. Київська, 16А (новий заклад в бізнес-центрі “Тетріс”);
– вул. Пирогова, 109 (територія ВОПНЛ ім. Ющенка);
– вул. Хмельницьке шосе, 92 (територія Центральної районної лікарні);
– вул. Магістратська, 20;
– вул. Хмельницьке шосе, 84 (Подільський регіональний центр онкології);
– вул. Пирогова, 46 (ВОКЛ ім. М.І.Пирогова).
Фото Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.