Якщо ви досі думаєте, що вінницький театр – це лише класичні вистави, то ви багато чого пропустили. Вперше на сцені Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. Садовського показали рок-оперу. Там було все: шалені танці, електрогітара, складні декорації, яскраві костюми та, звичайно, рок-музика, спів та гра акторів.

Вчора, 19 вересня, вінницький театр розпочав свій 85-й сезон. Прикладом того, що театр не стоїть на місті, а розвивається та шукає нові шляхи приваблення глядачів стала рок-опера «Біла ворона». Насправді, просто дивлячись на декорації на сцені, важко було б здогадатися, що дія відбувається у Франції 15 сторіччя, та й навіть костюми героїв аж ніяк не схожі не середньовічний одяг.

«Біла ворона» – українська рок-опера, яка розповідає про подвиг Жанни д’Арк та її боротьбу за визволення Франції. Це спільна роботу поета Юрія Рибчинського та композитора Геннадія Татарченка. Вперше на сцені рок-опера з’явилась в Національному академічному театрі ім. Франка ще у 1991 році.

Як розповіла  керівниця літературно-драматургічної частини Світлана Фицайло – ця вистава була мрією режисера-постановника Тараса Мазура та й деяких акторів, які ще з дитинства чули пісні з цієї рок-опери. «Це велике щастя, коли мрія здатна здійснитись», – додає пані Світлана.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Режисер Тарас Мазур: Вінниці не вистачає амбіцій і творчої злості

У першому відділенні знайомимося із 17-річною Жанною яка незабаром мала б вийти заміж за свого коханого Жульєна. Однак цьому завадила Столітня війна (яка, до речі, не лише історичний факт, а цілком реальна постать, яка безпосередньо впливає на вчинки героїв рок-опери). Врятувати Францію мала легендарна діва, яка послана Богом.

У виставі багато було поставлено на гру світла і тіні, спецефектів та звукового супроводу. Участь у рок-опері взяла ледь не вся трупа театру. Підбір акторів проводили ретельно, адже головним було не лише вміння грати, а й співати. До речі, виконавиця головної ролі Ольга Буга не має музичної освіти, водночас «Біла ворона» стала її третьою музичною виставою і все це – завдяки її праці та наполегливості.

– Все виконується наживо. Фонограму музики нам представив композитор Геннадій Татарченко, а співають актори усі наживо. Це теж багато чого вартує, адже вони не просто співають, а ще рухаються, танцюють, говорять. У виставі ще є багато приємних несподіванок для глядачів. Ви побачите наскільки це титанічна праця, – розповідала Світлана Фицайло.

«Народ стає покірною юрбою, не маючи мети перед собою. Якщо ж мета велична, як Свобода, юрба завжди, завжди стає народом!» – виголошує Жанна, перш ніж повести за собою заради визволення Франції.

• Ті слова Юрія Рябчинського про свободу, про те що ми маємо бути незалежними, красивими, чесними перед собою – вони лунають не лише у Франції, звідки Жанна д’Арк, а й у нас в Україні, – зауважила Світлана Фицайло.

Власне тому рок-опера виявляється досі актуальною. Важко не провести паралелі, згадуючи події на Майдані та боротьбу українців сьогодні проти окупанта.

– То це про Жанну д’Арк, виявляється? – здивовано перешіптувались глядачі під час антракту.

– Але вистава тримає увагу, правда? – відповідали інші.

Насправді, навряд чи її можна назвати найкращим вибором для першого знайомства дітей із театральним мистецтвом, адже ця рок-опера досить смілива і у дечому провокативна вистава з персонажами повій, спробою зґвалтування ы вбивством кривдника, й самою стратою Орлеанської Діви.

Насправді у рок-опері можна знайти все: кохання, віру та вірність, зраду та самопожертву. Спершу Діву зраджує король Карл, який боявся її впливу на народ. Жанну продають на аукціоні, а потім вирішують стратити як єретичку. Їй пропонують врятуватися і стратити замість неї повію, лише якщо дівчина відмовиться від свого імені, однак вірність собі виявляється для дівчини дорожчою. До речі, наприкінці з’ясовується, що катом Жанни став той, від кого вона, здавалось, найменше могла цього очікувати. «І ти, Жульєне?» – запитує героїня перед тим, як її спалять на вогнищі.

Після майже двогодинної прем’єри зал аплодував стоячи та звідусюди вигукували «Браво!», а Ольга Буга зібрала чи не всі квіти від глядачів. Гадаємо, для виконавиці головної ролі прем’єра запам’ятається ще й пропозицією від режисера рок-опери Тараса Мазура. Коли він на сцені перед повним залом глядачів та колег став на одне коліно аби вручити каблучку, жінки у залі дружно зітхнули.

• Це дуже дивно, не схоже ні на що, що я бачила раніше, – прокоментувала Vежі відвідувачка прем’єри Оксана Криворучко. – Я вже раніше декілька разів була на виставах у театрі. Здається, то був «Ідіот», «Лісова пісня», вже навіть не пригадаю, що ще.

Тим часом за лаштунками довго лунали вигуки “Гірко!”, і як підтвердили сьогодні Vежі – Ольга відповіла Тарасу “Так!”.

• Сьогодні вирішила прийти, бо взагалі люблю рок-музику і хотіла подивитися, як це буде виглядати на сцені. Дуже вразило, чесно. Звичайно, найбільше сподобалась Жанна д’Арк, а ще у них круті костюми, – посміхаюсь відповіла дівчина.

Додамо, що це перша цьогорічна прем’єра, але не остання. Першого листопада на малій сцені театру представлять «Селфі зі склерозом», а взимку – дитячу виставу «Русалонька».

Щодо «Білої ворони», відвідати виставу можна буде ще 20 вересня, 5,11 та 20 жовтня. Початок усіх сеансів – о 18:30.

Фото Ольги Мірошниченко

Дар'я Гоц

See Full Bio