У Вінниці відбувся тренінг “Як не боятися повістки”. На ньому можна було дізнатися, зокрема, як підготуватись до перебування у війську в контексті навичок, речей та обладнання, а також на що варто звернути увагу при фізичній підготовці.
Спікером на івенті виступив Андрій Качор – учасник бойових дій, офіцер та ексшеф-редактор видання “Veжа”.
Спершу він коротко розповів про власний досвід служби у війську, надав поради з підготовки та відповів на запитання, що цікавили аудиторію.
З чого почати?
Зі слів Андрія, розпочати варто з морально-психологічної підготовки себе та власної родини, а також мотивації долучатись до війська.
– Зараз люди часто говорять, що їм важко знайти мотивацію, аби піти на війну. І з одного боку це питання досить просте. Адже яка ще потрібна мотивація, окрім можливості вбивати ворогів? Але з іншого боку, це питання стосується того, як перебороти самого себе і подолати страх перед війною як такою. І, на мою думку, остаточно цей страх перебороти не вдасться, проте можна навчитись його контролювати і опановувати себе як під час виконання бойових завдань, так і під час служби як такої, – зазначив Качор.
На думку спікера, найкращий варіант, як перестати боятись повістки – піти до війська добровільно, що може дозволити самостійно обрати для себе підрозділ та посаду.
З власного досвіду спікер каже, що коли потрапив у добровольчий підрозділ, то психологічно відчув себе у більшій безпеці, аніж до цього. Крім того, перебування в підрозділі поряд з іншими добровольцями також “заряджає” психологічно.
Як варіант, допоможе зрозуміти атмосферу перебування у війську також YouTube – наразі досить українськомовного контенту, аби зануритись в контекст.
Також, на думку Андрія, до прийняття рішення долучитись до війська потрібно підготувати свою родину – обговорити з ними своє рішення, аби, наприклад, для дружини чи батьків це не стало несподіванкою.
Залагодження побутових справ
Одним з наступних кроків є побутовий аспект. Андрій радить, зокрема, офіційно одружитись людям, які офіційно ще не встигли узаконити свої стосунки, передати близьким дані доступу до соцмереж та банківських карток, написати заповіт. Останнє, додав спікер, дозволяє певним чином впорядкувати думки, окрім практичної складової.
Ще одна порада – зробити копії всіх своїх документів, адже у війську може знадобитись все, що завгодно – від шкільного атестата до свідоцтва про народження. Такі копії варто мати як у фізичному доступі, так і в електронному сховищі – аби мати доступ до них дистанційно.
Підготовка тіла та навичок
Ще одне важливе питання, про яке варто подбати заздалегідь – фізична підготовка.
І йдеться не лише про загартованість тіла, але й про його лікування. Зі слів Андрія, варто заздалегідь обстежити організм та пролікувати власні хвороби. Адже якщо їхнє загострення відбудеться, наприклад, в зоні бойових дій, то знайти відповідного фахівця може бути дуже складно. Якщо вам потрібні будуть специфічні ліки – варто взяти їх з собою.
Але потрібно також і підготувати тіло до підвищених фізичних навантажень, які переважно можуть припадати на ноги, спину та суглоби. При цьому варто зосередитись на витривалості.
Зробити все це можна, починаючи з простих змін – піднятись пішки на свій поверх чи пройти до необхідної локації “на своїх двох”. Також можна почати ходити в спортзал чи почати займатись звичними вправами з підвищеною вагою.
Це можна зробити й в межах здобуття чи покращення навичок, які будуть корисними у війську – від водіння автівок з ручною коробкою передач до освоєння різних видів зброї в тирі чи стрільбищі. Також у війську можуть знадобитись і неочевидні скіли – знання англійської мови, мистецтва фотографії тощо.
Підготовка матеріальна
Також на службі у війську воїнам знадобиться чи полегшить життя безліч речей – від плитоноски до трекінгової білизни.
Зокрема, чи не найголовніше, що варто придбати ще бувши цивільним – плитоноска. Адже її треба міряти індивідуально – аби знати, де зручно, а де варто щось змінити – підшити, додати чи обрати іншу.
– У війську ви завжди шукатимете баланс між рівнем захисту й мобільністю, – розповідає Андрій.
Так, розвідникам може знадобитись більш мобільна “броня”, а воїнам, які перебувають в обороні, потрібно більше захисту.
Щодо форми офіцер розповідає, що хоч її й видає держава, все ж варто мати власну, адже, по-перше, чи не все видане потрібно буде здати по завершенню служби, а, по-друге, вона може виявитись незручною – бути не по розміру за одним з елементів чи не з найякісніших матеріалів. Також окремо варто мати цивільний спортивний одяг та взуття, адже це не лише практично (наприклад, для тренувань), але й подекуди необхідно.
Також варто придбати термобілизну, наколінники (одні – вишиті в штани, інші — накладні) й тактичні рукавички, тактичні навушники, налобні ліхтарі, повербанки, мультитул, армований скотч, якісну розкладну лопату, паракорд (шнур), каримат, рюкзаки та баул.
При цьому частину речей також можна і варто купити в цивільному житті (наприклад, лопату), а частину – яку не потрібно приміряти під себе, можна придбати вже після мобілізації. Адже не завжди є достатня кількість коштів на придбання одразу всіх цих речей.
Загалом, варто подбати про наявність такого спорядження:
– Одяг цивільний, спортивний і камуфляж.
– Трекінгова білизна
– Плитоноска
– Рюкзаки, два (один менший штурмовий, один більший похідний)
– Мультитул + невеликий кишеньковий складний ніж
– Павербанки (більший і компактніший)
– Налобні ліхтарі (на батарейках і з вбудованим акумулятором від usb)
– Гідратор
– Активні навушники
– Наколінники, штани зі вшитими наколінниками, бойові рукавиці (2 пари)
– Саперна лопатка якісна складна
– Каримат
– Армований скотч
– Паракорд, карабіни
– Посуд
– Простий кнопковий телефон.
– Гоупро (і кріплення)
– Більше змінної бавовняної білизни, в т.ч. для чищення зброї
*Все підписати, зайвим нічого не буде.
В останній частині заходу Андрій Качор відповів на запитання аудиторії. Також спікер підкреслив, що самостійно вирішивши піти до війська – людина уникає зайвого стресу:
– Ви зберігаєте певний контроль над власним життям. Ви розумієте, коли цей момент настане, ви можете до нього завчасно підготуватися морально, фізично і в якихось побутових речах. Ви убезпечите себе від стресу того, що вас десь можуть “зловити” на вулиці, все це буде поспіхом, ви будете нервувати – це зайвий стрес, зайві нерви.
Спікер зазначив, що набагато спокійніше і зручніше для самого себе змиритися з думкою, що до війська рано чи пізно будуть залучені всі, кого мають залучити. “Це треба просто прийняти і зберігати контроль над власним життям” – додав Андрій.
Фото Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.