Вінничани стали більше довіряти Вінницькому міському суду – цей показник, що 2016 року складав 68% зріс до 85,2%. Про це свідчать результати анонімного опитування, що було влаштоване серед відвідувачів структури протягом 18 червня – 2 липня цього року.
Опитування було влаштоване з ініціативи голови суду Андрія Михайленка, який, в рамках сьогоднішньої екскурсії до будівлі установи, також розповів про «неофіційну» сторону суддівства.
Загалом вдалося дізнатися думку 70 вінничан щодо роботи суду. Результати мають допомогти установі стати ефективнішою та виправити наявні помилки. Зокрема респондентам пропонувалося оцінити ефективність суду, зручність та комфортність перебування в установі, повноту, якість та доступність інформації, дотримання строків та процедур розгляду справ тощо.
Серед опитаних відвідувачів суду 48,5% вважають, що загальна атмосфера та умови перебування у будівлі суду є доволі хорошими й відтак поставили оцінку «добре» (на «відмінно» оцінили 23,5%).
– Водночас, серед негативного (5,9% опитаних) відвідувачі відзначили стан коридору першого поверху, де немає достатнього освітлення, а підлога та стіни – давно потребують ремонту. До речі, що стосується освітлення, то як зазначила Руслана Федорова (заступниця керівника апарату суду) під час першої для журналістів екскурсії – проблеми із цим виникають давно.
– Будівля, в якому розташовано міський суд – має понад 100-річну історію. Ось нещодавно сталося так, що ми три дні були без світла, відтак роботу суду було просто паралізовано, адже ми не могли мати доступ до системи суду, а отже працювати було неможливо, – каже пані Руслана.
Заступниця керівника апарату суду розповіла, що вирішити проблему енергопостачання намагалися навіть за допомогою під’єднання дротів до джерел живлення у сусідніх будівлях. Проте очевидно, що система давно потребує ремонту.
Наступний показник, який оцінювали вінничани – повнота та доступність інформації в суді. Йдеться зокрема про інформаційні стенди, відкриті графіки розгляду справ, наявність зразків документів, інформації щодо порядку сплати судового збору, реквізитів та розмірів платежів, а також наявність потрібної інформації на сайті суду. Врешті оцінили відміткою «добре» – 44,1% опитаних респондентів (на «відмінно» оцінили 32,4%, «незадовільно» – 2,9%).
Що стосується дотримання строків та процедур розгляду справ, а також – вчасність повідомлень щодо виклику до суду – то 35,3% опитаних оцінили роботу суду у цьому напрямку за показником «добре» («відмінно» – 30,1%, «незадовільно» – 5,9%).
Також респонденти оцінювали виконання працівниками суду своїх обов’язків: «добре» – 44,1%, «відмінно» – 38,2%, «незадовільно» – 4,4%. Зокрема йдеться про оцінювання культури спілкування, етики, належного зовнішнього вигляду кожного служителя Феміди.
Що стосується прийнятих судом рішень, то 60,3% опитаних вважають їх справедливими, що є на 24,8% вищим показником, аніж минулого року. Водночас, протилежна думка у 2,9% респондентів.
Відтак, у міському суді підрахували, що 85,2% опитаних відвідувачів висловили довіру суду. Водночас працівники установи наголошують, що попри те, що їхня робота є важкою – вони намагаються всіляко підвищувати рівень її якості. А серед суттєвих недоліків вважають саме відсутність ремонту приміщення.
– Працівники міського суду щодня вирішують долі громадян і роблять це сумлінно та згідно Закону, – каже Руслана Федорова, заступниця керівника апарату суду. – Проте усі ми люди й звісно було б значно приємніше працювати у красивому відремонтованому приміщенні.
Про «людську» сторону суддівства розповів і голова суду Андрій Михайленко. Розмова відбулась в рамках екскурсії до будівлі установи, яку влаштували для вінницьких журналістів.
– Колись я працював пожежником, а потім – інспектором із соціальної роботи, працював також із засудженими у колонії, а суддею – з 2013 року, – зізнається Андрій Михайленко. – Відтак, встиг відчути на собі усі нюанси цієї професії.
Зокрема суддя розповів про випадки, коли настільки був стомленим, що ледь не втрачав свідомість, коли зачитування вироку тривало кілька годин поспіль, коли йому та його рідним погрожували та про те, як при винесенні того чи іншого рішення суддя має забути про дружбу з кимось, якщо ця людина є учасником судового процесу.
– Під час розгляду справ у мене знайомих немає, – каже Михайленко. – Так само, як і не може бути мого суб’єктивного оцінювання. Але звісно, не дуже приємні відчуття, коли ти точно розумієш, що людина вчинила злочин, наприклад ДТП із загиблими. Відомо, що особа була за кермом у стані алкогольного сп’яніння, але вона щосили доводить протилежне. В цей же час до зали приходять родичі загиблого, з портретам із траурними стрічками… Важко. Взагалі атмосфера та енергетика суду – дуже негативна. Мало хто здатен тут працювати.
Андрій Михайленко, також розповів про вироки, які врешті завершувалися погрозами у бік судді.
– Я засудив людей до покарання за збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах. Просто в залі суду мені почали погрожувати. На жаль, в Україні судді не захищені так, як це має бути.
Нагадаємо також, що сьогодні у Вінниці вперше для журналістів влаштували екскурсію приміщеннями Вінницького міського суду, що за адресою вулиця Грушевського, 17.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.