Своє переосмислення минулого під назвою «Лихотомія» 9 листопада в книгарні «Є» о 18.30 представить вінничанам молодий поет із Києва Ігор Астапенко.

Лихотомія — це розгорнута лірична алюзія на дитинство. Тут є горіхи, жуки, мурахи, метелики, яблуні, шовковиця і смородина. Тут є куріння очерету, гра у футбол, дриглювання черешень, солоне варення, дитячі закоханості й дорослі жорстокості. Тут є поезія — тонка, прозора, іронічна, така, що існує на папері й за його межами. Тут є життя, наснажене соковитою естетикою Лихотомії.

«Лихотомія» це вже друга поетична збірка Ігоря Астапенка. Першу він презентував вінничанам минулої весни на фестивалі «Artgnosis». Проте, нова збірка значно відрізняється від попередньої.

• У «Щільнику» більше видно, що я філолог. Там багато гри словами, експерименти з лексикою. У цій книжці я ще осторонь дійсності й спостерігаю за світом, а в «Лихотомії» я сам беру участь у розвитку віршів. Тут з’являються люди як образи, конкретні й вигадані. Як на мене, ці вірші більш прозорі. – порівнює свої книги молодий автор.

Книга поділена на 5 розділів і кожен є цілісним за своїм задумом. Наприклад, перший – це така собі розгорнута алюзія на дитинство, другий – лірика про мегаполіс, місто інтерпретується як сад, третій – сюрреалістичні психоделічні вірші, четвертий – про втрату як явище, п’ятий – своєрідний підсумок.

• Лихотомія – це мій оказіоналізм, можна провести паралель із дихотомією як певним діалектичним утворенням. Лихотомія – це лихо у двох іпостасях: як висока точка людського розпачу і як звичайне явище водночас” – говорить про назву книги Ігор Астапенко.

Ще однією родзинкою книги є ілюстрації.

• Малюнків було набагато більше, Ігор обрав сам те, що йому найближче. Зазвичай я так не працюю, але з Лихотомією було по-іншому. Настрій – для мене він був філософською риторикою, вірші, які вимагають мовчання. Ілюстрації до такого матеріалу мали б бути максимально простими. Можливо, в чомусь дитячими.  – розповідає про роботу над книгою ілюстратор Відана Білоус.

Ігор Астапенко говорить, що написав книгу зовсім не для того, щоб змусити читача плакати, а лише – щоби запросити до поетично-естетичної мандрівки моїм далеким і близьким минулим.

Фото з особистої сторінки Ігоря Астапенка

Марина Однорог

See Full Bio