Перемогло «зло»: у Вінниці студенти влаштували дебати по-британськи

Переконати опонента у правильності своїх поглядів та хибності інших протилежних тверджень так, як це робили колись у парламенті Британії, спробували вінницькі студенти на дебатному турнірі.

Продемонструвати свої вміння бути демагогами студенти мали не лише один одного а і фахове журі, котре мало з особливою ретельністю визначити переможців, які поїдуть представляти Вінницю на Національний дебатний турнір.

Чотиригодинний турнір відбувався у Вінницькому національному технічному університеті. На початку для зареєстрованих 12-ти команд уже досвідчені дебатери – представники Федерації Дебатів України Олег Ходаков та Ольга Солоненко провели інструктаж, пояснюючи правила та особливості дебатів за британським принципом.

Як розповів Олег Ходаков, сучасні дебати зародилися саме у Британському парламенті. І деякі жести, які нині втратили актуальність, але несуть в собі певну символічність тих часів, досі застосовуються у сучасних дебатних турнірах.  До прикладу, якщо людина бажає виступити чи задати питання опоненту запитання, вона лівою рукою тримає потилицю, а праву протягує вгору, наче щось тримає.

• Років сто тому, коли у британському парламенті відбувалися обговорення певних питань, носили перуки – саме тому, коли кладемо руку на потилицю, ми ніби притримуємо перуку. А в праві руці бажаючий виступити тримав червоне  яблуко – це означало, що він хоче змусити аудиторію звернути на себе увагу.

Олег Ходаков

Далі Олег розкреслив дошку на чотири зони, аби схематично показати структуру дебатів.

• У нас є, умовно кажучи, два столи, на кожному з них є влада, яка має ввести певне рішення, і зло, тобто опозиція, яка має переконати у протилежному, розбалансувати твердження уряду. Коли обговорення завершується на перших столах, «добити» позицію має кожна зі сторін, не використовуючи аргументів попередніх ораторів, тобто, внести щось нове. Завершуються дебати виступами аналітиків із обох сторін, котрі мають зробити висновок із усього сказаного та переконати, чому саме ця позиція є переможною, і чому, – пояснює Олег Ходаков, паралельно все малюючи все на дошці. Учасники уважно слухають та занотовують.

При цьому ми опонента поважаємо – не перебиваємо, не корчимо гримаси, даємо можливість задати питання. Хоча, за вами залишається право відхилити питання, – додає тренер.

Аби пояснити, як саме треба переконувати, Ольга Солоненко продовжує інструктаж практичною вправою із аргументації.

• Для початку – що ж таке аргумент?, – звертається Ольга до учасників. В аудиторії на півхвилини зависає німа тиша. Далі студенти по одному слову врешті формулюють дефініцію.

• Аргумент має три складові: теза, пояснення, висновок. Тезою ви вносите якусь думку, а в поясненні криється ваша сила – тут ви маєте чітко і логічно пояснити і вирішити проблему. Фактично, кожне ваше речення має доповнювати наступне, відповідаючи на питання «so what?». І коли всі ваші пояснення впираються у логічну відповідь – ви формуєте висновок, – роз’яснила Ольга.

Попрактикуватися, для початку, вона запропонувала на темі легалізації марихуани. Ось тут всі учасники дебатів і заворушилися – кожен вносив конструктив та деструктив, відштовхуючись лише від одного твердження про те, ще «допоможе хворим полегшити біль». Звісно, все це було доволі жартівливо. Далі ще трохи учасники попрактикувалися командно над певними темами, після чого розпочалися справжні дебати. Методом жеребкування команди були поділені на палати – як у парламенті Британії.

Формувалися дебати навколо актуальних та реальних викликів міста, так, першою темою для обговорення став безквитковий проїзд у Вінниці.  Зважаючи на те, що студенти могли не досить чітко розуміти тему, їм було дозволено прочитати ці новини у мережі.

• Але це не головне. У дебатах важливо розуміти саму суть теми, а не її фактаж. Вміти довести свою позицію. Бо я була на таких дебатах, де ми мали довести, що потрібно ввести «формулу анти любові», тобто, абстрактне поняття, – говорить Ольга Солоненко.

Після півгодинного обговорення  суддям стало зрозуміло, що аргументація опозиції була сильнішою, а висновок аналітика просто «поклав на лопатки» бажання уряду змусити людей відмовитися від паперових квиточків.

Порадившись, члени журі визначили чотири команди, котрі пройшли до другого туру. Тут питання мало вирішуватися більш політичне – введення квот для молоді на виборах. З огляду на складність теми, студенти вирішили не заглиблюватися й оперували виключно поняттями амбітності, досвідченості/недосвідченості та іншими характеристика, притаманними молоді. Врешті, знову перемогу отримало зло – тобто опозиція, яка більш вагомими аргументами довела, що це питання не на часі.

Моментами здавалося, що це не студентські змагання, а справжні політичні дебати. Риторикою, жестами та висловлюваннями студенти подекуди нагадували чи то юну Юлію Володимирівну, чи то одіозного лідера Радикальної партії.

Додамо, що більшість студентів брали участь у дебатах вперше. А перемогу отримав все ж досвід – команда «Фелікс» із медичного університету. Це дві дівчини – Ольга Формода та Юлія Павлюк. Майбутні лікарки вже змагалися у дебатах і досить успішно. Кажуть, це стало тепер їхнім хобі.

• Я зрозуміла, що це – моє. Бо переконувати у лікарській справі також треба вміти, – говорить Юлія.

• А ще – це спілкування із новими людьми, розширення меж свого усвідомлення певних речей, – додає Оля.

Отримавши дипломи та кришталеву статуетку, дівчата святкувати не поспішають – вже за тиждень 29-30 квітня у Києві відбудеться національний турнір. Будуть представлені дебатери із багатьох міст – Києва, Львова, Одеси.

• Дівчатам треба досить добре потренуватися перед виступом, адже суперники досить сильні. Особливо, одесити – у них там ціла професійна дебатна школа, – каже Олег Ходаков.

Нагадаємо, дебатний турнір у Вінниці організувала Христина Коваленко – регіональний представники ГО « Інститут Республіка» у Вінницькій області.

Фото Андрія Завертаного