Вінницю не вперше називають найбільш інклюзивним містом України – тобто найдоступнішим і дружнім до людей з особливими потребами. А зокрема до тих, хто пересувається на візках.  Та чи насправді це так?

Аби з’ясувати це достеменно, перевірити доступність центру Поділля на колесах власних візків учора, 18 липня до Вінниці прибули представники одразу десяти міст і селищ України. Вони мали на меті власноруч проїхати тротуарами міста – хоча би в центральній його частині – а також відвідати деякі громадські установи.

Екскурсія “візочників” розпочалася з приміщення міської ради: саме тут перед виїздом на вулиці гості зустрічалися із заступником міського голови Владиславом Скальським та очільницею ГО “Гармонія” Раїса Панасюк.  Чиновники переконували приїжджих щодо великих успіхів Вінниці у прагненні полегшити пересування вулицями людей з особливими потребами: встановлення великої кількості пандусів, тактильної плитки на зупинках транспорту, тощо.

Однак вже біля парковки міської ради люди на візках відчули певні проблеми з пересуванням.

Намагаючись виїхати на стоянку міської ради, де гості хотіли пересвідчитися в наявності паркомісць для людей з інвалідністю, дехто з екскурсантів не зміг цього зробити з першого разу. На пологому спуску з тротуару “висунувся” бордюрний камінь і саме він не дозволяв візкам, що мають маленькі передні колеса, нормально виїхати на парковку.

Ті, хто все ж подолав перепону, виявили, що дехто з автовласників ігнорує правила паркування і займає місця, призначені для людей з інвалідністю. Так, саме на такому місці був виявлений Hyundai Accent з держномером АВ 1999 СЕ і без відповідної наліпки, що за кермом – людина з інвалідністю.

Саме в цей час біля міської ради на свою біду під’їхали два працівника муніципальної велополіції, однак прохання активістів розібратися з порушником “велокопи” вперто ігнорували, продовжуючи порпатися у своїх смартфонах.

Далі екскурсія рушила через вулицю Соборну до Вежі Артинова: тут, на щастя, з пересуванням проблем не виникло.

Гостей міста на площі Європейській більше навіть за саму Вежу вразила лавка із сонячною батареєю та USB-зарядкою. Щоправда і тут нас чекало розчарування: жодна з чотирьох зарядок, попри сонячну погоду, не працювала…

Проте настрій екскурсії вже за кілька хвилин підняла неочікувана зустріч з новоспеченими зірками Вінниці – Гошею і Жекою: двома друзями дитинства, один з яких страждає від ДЦП. Це саме вони днями разом підкорили Говерлу, чим прославилися на всю країну.

Разом до вершини: вінничанин шукає можливість підняти друга з ДЦП на Говерлу. ВІДЕО

Після колективних фото з місцевими селебрітіс, екскурсія рушила далі через вулицю Артинова. Там виявилося, що на прогресивному і модному коворкінг-центрі з галереями немає звичайного пандусу. Однак цього разу #зради не вийшло: адміністрація “Артинова” замість пандусу встановила біля входу спеціальну кнопку виклику охоронця, тож якщо людина на візку хоче потрапити всередину закладу, їй допоможе в цьому дужий чоловік.

Проминувши будівлю обласної ради (де також немає пандусу, але вже по причині історичності споруди, фасад якої досить проблемно змінювати з бюрократичних причин), гості Вінниці попрямували до бібліотеки Тімірязєва, що на вулиці Соборній. Тут їх очікувала не лише система пандсуів – від входу, крізь фойє аж до вбиральні – але й автоматизований підйомник, що піднімає людину на візку спеціальними рейками, змонтованими на сходах, аж до другого поверху.

За словами працівників бібліотеки, такий апарат коштував близько 10 тисяч доларів, але зі своєю функцією справляється “на відмінно”. Присутні на візках, які спробували прокататися таким “відкритим ліфтом”, лишилися дуже задоволеними, хоч і зазначили, що швидкість підйому могла би бути дещо вищою: ліфт доправляє “клієнта” на другий поверх трохи більше, ніж за дві хвилини.

Покинувши бібліотеку, екскурсія рушила в бік центрального парку вулицею Театральною. На цьому шляху знову виникли проблеми: у багатьох місцях на тротуарах облаштовані водостоки без металевої решітки зверху, яка би “вирівняла” поверхню пішохідної частини. За словами візочників, це досить небезпечно: не помітивши вчасно такої перешкоди, людина може банально випасти з візка.

Біля входу в центральний парк гості на візках хотіли навідатися в кафе, розташоване найближче до вхідної паркової арки. Але й тут нас очікував сюрприз: пандус до входу є, проте вже всередині закладу він закінчується… звичайними сходами. Тож десятку клієнтів не лишалося нічого іншого, як грюкнути дверима і рушити далі в парк.

Відвідавши безкоштовну вбиральню з облаштованими місцями для людей з особливими потребами, екскурсанти вже під час перекуру ділилися враженнями.

Направду, особливого “вау-ефекту” інклюзивна інфраструктура Вінниці на приїжджих не справила, хоч більшість гостей таки погоджувалися, що в їхніх містах немає і близько більшості подібного, що вони побачили у Вінниці. Та все ж лишилися засмученими елементарними проблемами з тротуарами та багатьма пандусами, які хоч і є, однак далеко не всі споруджені за стандартами, а часто – “для галочки”.

• Зате у вас є рух вперед, прагнення робити це місто зручнішим і приємнішим для всіх. Це найважливіше, – сказав наостанок особливий чоловік на візку з Івано-Франківська.

Фото Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio