Сьогодні, 12 березня, у Вінницькому апеляційному суді переглянули запобіжні заходи для дев’яти підозрюваних у сутичках біля Жмеринської міської ради. Серед них був і очільник вінницьких “Нацдружин”, якому цілодобовий домашній арешт не змогли замінити на інший запобіжний захід.
Іншого підозрюваного у справі, Тараса Нечипоренка, який брав участь в Революції Гідності та війні на Сході, залишили під вартою. Сьогодні на його підтримку прийшов вінницький письменник Влад Сорд та керівник однієї з ветеранських громадських організацій.
Так, сімом підозрюваним намагались замінити тримання під вартою, а двом – цілодобові домашні арешти. Щоправда, попри намагання прокурорів та адвокатів, більшість (6/9) запобіжних заходів так і не змінились.
Зокрема, Андрію Вербецькому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту намагались оскаржити і сторона захисту, і обвинувачення. Зокрема, прокуратура просила призначити очільнику вінницьких “Національних дружин” тримання під вартою, а адвокат Вербецького просив залишити домашній арешт лише на нічний час доби.
Ще до початку розгляду адвокат Кадочніков заявив відвід всьому складу суду через те, що вони раніше скасували тримання під вартою для працівників та депутатів Жмеринської міськради, але залишили за гратами всіх підозрюваних активістів, яких первинно почали тримати під вартою. Це, на думку захисника, викликає сумніви в неупередженості суддів. Судді з відводом не погодились, вказавши, що ухвалені раніше рішення не впливають на справу.
Після цього адвокат зазначив, що Андрій наразі перебуває на стаціонарному лікуванні через численні травми голови, зокрема струс мозку та закриту черепно-мозкову травму. Цілодобовий домашній арешт, за словами Кадочнікова, перешкоджає відвідувати для лікування різні медичні заклади та може перешкодити оперативному лікарському втручанню.
Крім цього, на думку адвоката, цілодобовий домашній арешт обмежує громадську діяльність очільника вінницьких “Нацдружин”. Сам Вербецький зазначає, що попри свою готовність давати свідчення, під час домашнього арешту до нього “не приходить слідчий”.
Також, за його інформацією, серед звичайних людей, які завдавали активістам ударів було не троє, а близько 15 порушників, тож це викликає сумніви в неупередженості прокуратури. Крім цього, понятими при затриманні активістів нібито були ті ж люди які їм і наносили удари.
Та попри всі аргументи обох сторін, судді залишили Вербецького під цілодобовим домашнім арештом.
Тараса Нечипоренка, який є учасником Революції Гідності, його адвокат просив звільнити з-під варти із заставою в 168 160 гривень під домашній арешт. Захисник розповів, що Тарас воював на Сході України, де отримав поранення, а також надав позитивну характеристику на Нечипоренка від кількох громадських організацій, зокрема, Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна.
Інша з таких організацій, Вінницький відокремлений підрозділ Всеукраїнської спілка ветеранів війни, навіть хотіла взяти підозрюваного на “особисту поруку”, однак через те, що юридична особа на це не має права, клопотання не розглядали.
Сам Тарас зазначив, що причиною для його приїзду в Жмеринку стало нібито побиття двох дівчат, які кілька днів до інциденту розповсюджували інформації про “корупційні дії” мера міста.
Також до суду завітав і письменник та видавець “Дому Химер” Влад Сорд також із готовністю взяти Нечипоренка на особисту поруку, однак через процесуальні вимоги сьогодні не зміг цього зробити. Зрештою, апеляційний суд залишив без змін ухвалу міського суду.
Після цього Влад Сорд в коментарі Vежі розповів, що Тарас завжди робив щось добре, тож він готовий за наступної спроби змінити запобіжний захід взяти того на поруку. Василь Любуня, очільник Вінницького відокремленого підрозділу Всеукраїнської спілки ветеранів війни, який був сотником Нечипоренка на Майдані, також заявив таку готовність.
Іншому підозрюваному, Ігорю Хоменку, захист намагався замінити тримання під вартою без застави на більш м’який запобіжний захід. Адвокатка Хоменка зазначила, що підозра є необгрунтованою, а ризики при застосуванні більш м’яких запобіжних заходів – недоведеними. Зрештою, суд залишив підозрюваного під вартою, однак дав можливість вийти на волю при заставі в 168 160 гривень. Таке ж рішення прийняли щодо Олега Лисенка, якому тримання під вартою хотіли також замінити на домашній арешт.
Ще один змінений запобіжний захід стосується Дмитра Туза, якому намагались замінити цілодобовий домашній арешт на арешт у час з 23:00 до 7:00, а також замінити адресу для арешту.
Перейшовши до розгляду заміни запобіжного заходу, Дмитро зазначив, що внаслідок сутички отримав травму і тепер має щодня відвідувати стоматолога. Врешті-решт судді задовольнили позицію адвоката, заборонивши Тузу покидати домівку з 20:00 до 7:00.
Проблеми зі здоров’ям виявились і в Артема Вареника, якому адвокат просив замінити на цілодобовий домашній арешт.
Захисник, серед іншого, надав доказ, що в Артема є проблеми зі здоров’ям, а саме з клапаном в серці. Підозрюваний додав, що під час сутички його вдарили по голові, тож зараз вона в нього постійно болить. Зрештою, суд залишив його тримання під вартою без змін.
Владиславу Студінському адвокатка намагалась замінити тримання під вартою на домашній арешт. Сам підозрюваний назвав конфлікт самообороною та вказав, що слідів на руках, які були б в разі агресії в нього та його товаришів, не було.
Однак на питання судді Ковальської, яке відношення він, як вінничанин, має до мера Жмеринки та чому мав поставити йому питання, відповісти не зміг. З залу в цей час почались вигуки, що це не заборонено та попросили розглядати апеляцію, а не справу по суті. Колегія суддів запобіжний захід Владиславу Студінському вирішила не змінювати.
Захара Толстого, якому міський суд спершу призначив цілодобовий домашній арешт, прокурори просили взяти під варту, а адвокатка – встановити нічний домашній арешт. Адвокатка заявила, що підозрюваний є зразковим студентом, якого можуть відрахувати через цілодобовий домашній арешт.
Його також нібито раніше хотіли взяти на поруки два викладачі. Прокурори ж вказали, що Захара затримали з балончиком (вірогідно, газовим – авт.), що нібито доводить його підготовку до правопорушення. Попри це, судді запобіжний захід залишили без змін.
В більшості випадків адвокати підозрюваних зазначали, що підозри саме за ч.4 ст.296 ККУ є необгрунтованими та типовими, позаяк жодної зброї чи заборонених предметів у деяких підзахисних не вилучали. Прокурори у справах зазначали, що є ризики впливу на свідків та переховування.
Зрештою можна зробити висновки, що майже нікому з 22 підозрюваних (окрім трьох представників Жмеринської міської ради) сутнісно не змінили запобіжний захід – щонайбільше перетворивши цілодобовий домашній арешт на нічний, а у випадку тримання під вартою – визначивши заставу в 168 160 гривень.
Іcторія питання:
Нагадаємо, що 27 лютого біля Жмеринської міськради відбулися сутички між представниками “Національних дружин” та “Едельвейсу” з одного боку, та представниками Жмеринської міськради з іншого. Учасники сутички кидали каміння та димові шашки, пошкодили вхідні двері та меблі в приміщенні, побили вікна. Згодом поліцейські заявили, що всі нападники – члени громадського об’єднання “Едельвейс” та “Національні дружини” міста Вінниці.
Згодом стало відомо, що за участь у сутичках в Жмеринській міській раді затримали двох депутатів цієї ради та місцевого жителя – “кримінального авторитета”. Їм та ще дев’ятнадцятьом особам оголосили підозру в хуліганстві.
Пізніше Вінницький міський суд застосував до 13 підозрюваних (в тому числі до двох депутатів та працівника Жмеринської міськради) запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави.
Ще трьох підозрюваних суд взяв під варту та визначив розмір застави 168160 гривень. До інших 6 підозрюваних (серед яких є неповнолітні особи), слідчі судді обрали запобіжні заходи у виді цілодобових домашніх арештів.
Наразі серед домашні
Стаття 296. Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років (джерело – zakon.rada.gov.ua).
Фото В’ячеслава Луцкова
Очільника “Едельвейсу” залишили під вартою за сутички біля Жмеринської міськради
Дякуємо!
Тепер редактори знають.