Сьогодні, 29 жовтня, вінничан перевіряли на толерантність та розвіювали принаймні один із міфів навколо ВІЛ-позитивних людей, пропонуючи обійматися просто у центрі Вінниці. 

– Хочу, щоб в кожному місті знайшовся сміливець і вийшов з таким плакатиком, – 38-річний Олександр сором’язливо стоїть біля ліхтаря на Європейській площі. В руках плакат з написом: “Я ВІЛ-позитивний, обійми мене”.

– Про те, що я ВІЛ-позитивний дізнався у 2005 році, випадково. Так вийшло, що я здав кров і дізнався. І от вже 13 років живу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Супергерої в медичних халатах: як на Вінниччині рятують дитинство ВІЛ-позитивним дітям

Проходячи повз Олександра більшість оточуючись зупинялись, читаючи напис на плакаті. Дехто звертав і обіймав чоловіка, решта – так і проходили повз. Помітили, що до Олександра хотіли підійти учні однієї із шкіл. Переглядаючись один з одним вони підходили все ближче до чоловіка із плакатом, однак змушені були розвернутися на заклик вчителів, що відстануть та загубляться, а часу відволікатися від певного маршруту немає.

– У мене першим питанням було скільки я ще проживу і що ще потрібно встигнути за цей час. Я й не розраховував на такий довгий термін, насправді, – ледь помітно посміхнувся чоловік.

Розповідає, що на такий експеримент погодився, тому що часто зустрічає людей, які негативно ставляться до ВІЛ-позитивних осіб та вважають, що ВІЛ-інфіковані – це обов’язково ті, хто вживає наркотики.

– Зрозуміло, що вже нарешті цей стереотип час змінювати, тому що навіть деякі лікарі в різних лікарнях дивляться на тебе саме як на людину нищого сорту і дуже важко з ними знаходити спільну мову тоді. Та й толку з того лікаря вже ніякого.

Сьогодні ж Олександр каже, що навіть не рахував скільки людей його обійняли та побажали здоров’я.

Як розповіла Оксана Шевчук, керівник вінницького відділення Всеукраїнської мережі “Люди, які живуть з ВІЛ”, у Вінниці така акція вперше і до неї вони готувалися більше морально.

– Сьогодні ми вирішили провести такий експеримент і подивитися наскільки населення Вінниці толерантне до ВІЛ-позитивних людей. Відверто кажучи, ми дуже хвилювалися як вінничани відреагують на Сашка, дуже переймалися, щоб його не образили  і не було жодних негативних реакцій, але ми приємно вражені. Люди досить позитивно реагують, підходять, обіймають і навіть незалежно від вікової категорії – це і люди похилого віку, молодь та дітки. Люди не бояться та не соромляться підходити.

Наодинці Олександр лишався щонайбільше лише декілька хвилин, а потім одразу підходили батьки з дітьми, жінки, молодь та чоловіки. Щоправда, лише зовсім маленькі діти дещо боялись обійматись із незнайомою людиною.

До речі, одним із перших до Олександра із обіймами підійшов керівник Подільського інформаційно-туристичного центру Володимир Ходацький: “Всі ми люди і, по-перше, треба проявляти людяність. Це така життєва ситуація і треба бути сміливішим, відкритішим і все буде добре”.

Загалом, більшість з тих, кого ми помітили зізнавались, що знають, що ВІЛ не передається при обіймах, а тому не бачили нічого поганого в тому, аби підтримати Олександра.

Додамо, що сьогодні на Вінниччині близько 3000 людей знаходяться на обліку, як ВІЛ-позитивні, майже півсотні з них – діти.

Фото Ольги Мірошниченко

Дар'я Гоц

See Full Bio