У середмісті Вінниці під час будівельних робіт знайшли підземні цегляні споруди. Фахівці в історичній цінності знахідки сумніваються та зазначають, що це можуть бути звичайні підвальні приміщення старого будинку. 

Цими вихідними у соцмережах почали поширювати фото “катакомб”, які випадково знайшли під час будівництва за адресою вул. Монастирська, 24. Під колишнім двоповерховим будинком робітники відкопали кілька цегляних ніш або ж ходів з арками. Зважаючи на підвищену цікавість до об’єкту та легенди про вінницькі підземелля, якими пронизаний центр міста, на територію будівельного майданчика неодноразово приходили як історики, так і преса, та просто зацікавлені вінничани. Сьогодні, 12 серпня, робітники продовжують роботи поряд зі своєю знахідкою.

VежА побувала на місці будівництва та подивилась на загадкові цегляні підземелля.

За адресою по Монастирській, 24 раніше був старий двоповерховий будинок, який минулого тижня демонтували, аби підготувати територію під майбутнє будівництво нового двоповерхового будинку, у якому поряд із житловими квартирами будуть також офісні приміщення.

За словами будівельників, у старій будівлі на першому поверсі були пластикові вікна та підведений газ, а на другому збирались безхатченки, й сама будівля цікавих поглядів не привертала. Один із робітників, Сергій, розповідає, що вони розібрали будинок, і після того, як знайшли цегляні ходи, на місце будівництва почало приходити дуже багато людей. Жартує, що спершу будівельники сподівались знайти там якийсь скарб: “Але всі й наступного дня вийшли на роботу, то, мабуть, ніхто нічого не знайшов”. Замість золота, будівельники дістали з арок старий демонтований унітаз, скляний ріг, який був популярним у сервізах у радянський період, та різне сміття.

Будівельники не стали розбирати підземні ходи далі , залишивши їх для огляду експертів, а самі перемістили роботи на сусідню ділянку, де розривають землю та працює важка техніка.

– Як говорили, то на території школи (гімназія №17 – ред.) теж якийсь був тунель. Його засипали, забудували, вивели туди якусь каналізацію чи щось таке, – розповідає один із робітників.

Кажуть, що на вихідні до них на будівельний майданчик приходив “заслужений архітектор”, однак ім’я його не пригадали. Він нібито який запевнив робітників, що цінності знайдені ходи не мають і найвірогідніше це був погріб старого будинку.

Питаємо, чи можуть вони щось розповісти про цеглу. Сергій відповідає, що він не експерт, але видно, що самі цеглини досить старі, тому що завеликі та не мають заводських штампів, однак точний період виготовлення можуть визначити фахівці.

– Навіть, якщо це погріб, то принаймні старовинний погріб, – жартує Сергій.

Як прокоментував Vежі керівник “Центру історії Вінниці” Олександр Федоришен, старий двоповерховий будинок на Монастирській, 24 був побудований на межі 19-20 століть.

– В суботу ми зробили попередній огляд разом з докторкою історичних наук Тетяною Кароєвою. Якщо ми говоримо про той двоповерховий будинок, який стояв на цій знахідці, то це флігель – прибудова до існуючого там будинку, спорудженого на межі 19-20 століття. Візуально, на попередній погляд, виглядає так, що там є цегла 60-х років, цегла початку 20-го та середини 19-го століть. Для того, щоб не бути голослівним, тут потрібна експертна кваліфікаційна оцінка щонайменше практика археолога, експерта по цеглі (і у Вінниці є такі). Мені здається, що остаточну крапку в цій історії могли би поставити спеціалісти Рятівної археологічної служби – підрозділ Інституту археології нашої Національної академії наук. Це такі фахівці, які виїжджають по Україні та дають свої експертні висновки.

Докторка історичних наук Тетяна Кароєва, коментуючи для Vежі ситуацію, також заявила, що розкопані цегляні арки – це не легендарні підземні ходи:

– Передусім я прибічниця тієї думки, що у Вінниці немає катакомб, але в нас в місті є система старовинних підземних ходів ранньо-модерного часу, до яких вже пізніше врізалися підвали під будинками.

У зв’язку з тим, що Вінниця вважалася однією зі столиць контрабанди, то в цих підвалах зберігалися контрабандні товари, тому за ними серйозно доглядали до початку 20-го століття. Потім це все було покинуто, а за часів Другої світової німці досліджували частину підземель і вони доклалися до того, щоб пообрізати те що можливо… Те, що знайшли на вихідних – це звичайний підвал кінця 19-го століття, флігель: вони тоді були дерев’яні або цегляні. А це – досить маленький такий “флігельок”.

 – Чому Ви зробили такий висновок, що це все ж не старовинні підземелля, а більш сучасні будови? 

– З огляду на цеглу, яку там знайшли, за тим, який був використаний розчин для скріплення цегли. Ми також побачили, що ці всі склепіння для того, щоб зробити полиці для цієї, можливо, контрабанди.

 – Тобто ви не маєте жодних сумнівів в тому, що це не “катакомби”?

– Ні. Цей об’єкт малоцікавий. Так, в нього є вихід до головного будинку – це вже там треба з’ясувати, які там є підвали, можливо. Але цей шматочок, який виявили, він особливої цінності не являє. Нам рятувати треба дійсно ті підземні ходи 18-го століття, можливо деякі – 17-го століття. От нам їх треба рятувати і досліджувати: наприклад, ходи які йдуть під Мурами ніж ось цю звичайну забудову. Як на мене, в даному випадку “сенсація” зараз роздмухується на порожньому місці.

Заступник директора департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради Євгеній Совінський пояснив, що:

– Департамент архітектури не є органом, який уповноважений здійснювати перевірки. З забудовником у нас спілкування відбувається через документ, який називається “Містобудівні умови та обмеження”. На дану ділянку було надано умови та обмеження з певним переліком обтяжень: поверховість, площа, зокрема, й охорона культурної спадщини, тому що земельна ділянка знаходиться в периметрі охорони культурного шару, де земляні роботи повинні здійснюватися під наглядом археолога. Тобто, зараз фактично підготовка будівельного майданчика, а самі будівельні роботи ще не почались. Вже коли вони почнуться – забудовник зобов’язаний запросити археолога, щоб він наглядав і якщо щось з’явиться, то тоді будуть дослідження.

– Насправді, коли стояв той житловий будинок – його ніхто не помічав. Він був реконструйований десь у 60-х роках зі старішого будинку, трохи надбудований, накритий шифером. Коли вже розібрали перший та другий поверхи, то залишився власне підвальний поверх, який орієнтовно попередньо можна датувати 1890-1910 роками.

За інформацією “Вінницької агенції журналістських розслідувань”, на сесії міської ради у червні 2019 року вінницькі депутати погодили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по  вулиці Монастирська, 24. Тоді земельну ділянку площею 0,0328 га передали Андрію Анатолійовичу Зінюку та Андрію Михайловичу Очеретному для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, за рахунок земель комунальної власності.

За інформацією сайту YouControl Андрій Зінюк – засновник компанії “Солодка мрія – Вінниця”, а Андрій Очеретний – депутат 7-го скликання Вінницької міської ради та, як вказано у його декларації за 2018 рік, заступник генерального директора концерну “Поділля”.

Нагадаємо, що навесні 2018 року на території Вінницького художнього музею утворилось провалля в якому помітили підземні ходи.

Євгеній Совінський розповів, що минулого року у Вінниці діяла археологічна експедиція інституту археології Національної академії наук, керівником експедиції була Лариса Виногродська і вони здійснювали дослідження на території двору пам’ятки архітектури національного значення “Домініканський монастир”.

– В руслі цього дослідження, було досліджено і провал, який виник на території художнього музею. Тоді провал було розчищено, виявлено комунікаційний тунель, який певний чином забезпечував чи відвід дренажних вод, чи каналізаційних від нинішнього Преображенського собору. Наразі розкопки тимчасово законсервовані. Цього року роботи з археологічних досліджень на даній ділянці не проводилися. Наразі закладаються в програму містобудівної документації кроки щодо подальших розкопок на 2020-2023 роки.

У Вінниці геофізичні дослідження щодо виявлення вже легендарних вінницьких катакомб проводили востаннє у 2005-му році під час реконструкцій трамвайних колій на Соборній. Позаяк трамваї здійснюють динамічне навантаження, тоді проектанти вирішили виконати на ділянках ремонтних робіт дослідження. Євгеній Совінський розповів, що в розшифровці вказано, що є геофізичні аномалії, які можна трактувати як замулені, засипані комунікації, або ж взагалі як пориви інженерних мереж. Щоправда, встановити, що ж там насправді можна лише у процесі археологічних розкопок. Тоді необхідності проводити розкопки під вулицею Соборною не було. Також проводили подібні дослідження на території Мурів – двору Спасо-Преображенського собору. Там теж є аномалії, які частково перевірили у 2018-му році і вони визнані перспективними для подальших розкопок.

Фото Ольги Мірошниченко та з архівів Vежі

Читайте також: Таємниці вінницьких підземель: 300 років тому тут їздили карети

Дар'я Гоц

See Full Bio