На Вінниччині, поблизу Дністра, знайшли зуб мамонта. За оцінкою палеонтолога, вік скам’янілості становить близько 200 тисяч років.
Олександра Венславовська з мистецького об’єднання «Плай» розповіла, що вона разом з кількома друзями знайшла зуб мамонта ще у липні неподалік Дністра, проте лише зараз вдалося отримати висновок від фахівця, якій саме тварині він належить. Точне місце знахідки Олександра не називає, зазначаючи лише, що це «археологічна таємниця».
Під час прогулянки Олександра разом з Володимиром Подоляном та Олександром Щербою знайшли дві частини зуба. Щоправда, спершу не зрозуміли, що саме знайшли та подумали, що це просто рештки скелета корови.
Олександра Венславовська та Володимир Подолян
– Спершу подумали, що то хребет, але ж ну який в корови хребет! Ця частина завелика навіть для хребта, а тепер уяви, якою була щелепа мамонта з таким зубом! Це неймовірно, – розповідає Олександра Венславовська.
Знахідка здалась цікавою і тому вони запитали у знайомого археолога, що ж це може бути. Він же порадив терміново зв’язатися з палеонтологом, оскільки знайдені частини могли належати мамонту. Частини зуба відправили на експертизу до палеонтолога з Чернівців Богдана Рідуша й саме дослідник з’єднав дві частини.
– Ми відправляли «Новою поштою» і це була окрема пригода. Нас питають, що у коробці, ми відповідаємо, що там матеріали для археології. Нас попросили подивитися. А ми так глянули один на одного, засміялись, кажемо, що добре. На пошті так уважно подивились в коробку і питають: «Ну… І у скільки оцінюєте?»
Зуб мамонта у порівнянні з 1 гривнею. Вага знахідки – 4,5 кг
У дослідника знахідка пробула декілька місяців і лише вчора, 8 жовтня, повернулась до Вінниці.
У заключенні палеонтолога вказано, що зуб належить дуже ранній формі мамонта Mammuthus intermedius. Час його існування припадає на відносно теплий період між 180 і 250 тисячами років тому. Знахідка зуба може бути пов’язана зі стоянкою неандертальців.
– Коли сказали, що цей зуб віком десь 190 тисяч років, у тебе одразу усвідомлення, що хтось ось на ньому сидів, як на табуретці, а ще ці частинки у багажнику катались, – сміється Олександра.
– Коли розповідаєш знайомим, що знайшов зуб мамонта, якому 190 тисяч років, то після цієї фрази люди діляться на дві категорії. Одні кажуть: «Ого! Це ж дослідження, експедиції, наукові відкриття!», а інші: «Так його ж можна продати дорого!» – додав Володимир.
Палеонтолог, який досліджував знахідку, запропонував вінничанам також поїхати разом в експедицію на місце знахідки зуба та пошукати інші рештки.
– Казав, що потрібно точно їхати, тому що в тому районі, де ми знайшли цей зуб, він теж проводив розкопки, але з іншої сторони. Вони там знаходили поселення трипільців, яким близько семи тисяч років. Той факт, що зубу 190 тисяч років може взагалі відкрити абсолютно нову гілку в усій цій палеонтології та археології. Він дуже зацікавлений в цьому, – розповідає Володимир.
– Коли ми лише знайшли, то думали, що то просто великий сегмент хребта якоїсь тварини. Ми це несли з собою просто, щоб зрозуміти від чого цей шматок. Жодних планів у нас не було. А потім вже зрозуміли, що це зуб мамонта і є сама перспектива розвернути весь хід наукової діяльності. Хоча, справді, поки не перевіриш – не дізнаєшся, потрібно туди їхати.
Цікаво те, що скелет мамонта Вінні, який у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, молодший і належить тварині, яка жила близько 30 тисяч років тому. Вік мамонта становив 80-83 роки. Він був заввишки близько трьох метрів й важив майже 4 тонни. Череп, хребет, всі великі кістки, окрім бивнів, оригінальні.
Як розповіла Олександра, знайдений зуб планують залишити, як своєрідний талісман мистецької організації й жартує, що вони зможуть запрошувати до себе туристів.
– Місце сучасного мистецтва та доісторичних знахідок, – жартома додав Володимир.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.