У Вінниці розпочався дводенний семінар для представників культурної сфери з усієї України. Протягом цих днів фахівці визначатимуть, як охороняти елементи нематеріальної культурної спадщини і що зробити для їхньої популяризації. 

– Ми не можемо приставити, наприклад, до бабусі, яка співає традиційних пісень, охоронця або лікаря, який би дивився, щоб вона не захворіла. Йдеться про те, що згідно Конвенції ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини», має бути ряд заходів, який би і забезпечив життєздатність цієї спадщини. Тобто, потрібно створити такий механізм, завдяки якому буде гарантовано продовження традицій, щоб вони передавались молоді. Насправді є дуже багато питань, які потрібно вирішити, щоб забезпечити охорону нематеріальної культурнної спадщини, – розповів Ілля Фетисов, який є фасилітатором ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини та головою експертної ради при міністерстві культури України.

Він разом з іншими експертами приїхав до Вінниці, аби на всеукраїнському семінарі поспілкуватися із представниками культурної галузі різних областей та у деталях розповісти, що таке нематеріальна культурна спадщина (далі – НКС), як визначити місцеві елементи та включити їх до Національного переліку.

Конвенція ЮНЕСКО «Про охорону нематеріальної культурної спадщини» від 17 жовтня 2003 року має забезпечити охорону:

– усних традицій та форм вираження, охоплюючи мову як носія нематеріальної культурної спадщини;

– виконавчих мистецтв;

– звичаїв, обрядів, свят;

– знань та звичаїв, пов’язаних з природою та всесвітом;

– знань та навичок, пов’язаних із традиційними ремеслами.

Сьогодні на Вінниччині є реєстр нематеріальної культурної спадщини регіону. Заступниця начальника управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністарції Валентина Троян розповіла, що до його складу увійшли сім елементів з різних районів і є сподівання, що у майбутньому всі вони увійдуть до Національного реєстру, або навіть до ЮНЕСКО.

–  Найперший елемент, який ми сьогодні просуваємо – це бубнівська кераміка, ще є знаменита клембівська вишивка, подільська витинанка. подільська писанка, подільські обрядові хліби, бо таких унікальних хлібів, які випікають у нас на Вінниччині, у світі більше немає. Ще маємо подільське килимарство та елементи подільського весілля.

Між іншим лише один з цих елементів НКС Вінниччини вже увійшов до Національного реєстру, а саме –  бубнівська кераміка.

На семінар завітала й сама майстриня, яка зберігає традиції орнаментального розпису кераміки, Тетяна Шпак. Вона також презентувала свої вироби – тарілки, глечики, різноманітні статуетки. Розповідає, що оригінальність бубнівської кераміки у кольорах, адже лише у них використовують винятково чорний, білий та зелений кольори. Попри те, що разом із Тетяною Шпак цьому мистецтву навчались ще близько 20 людей, сьогодні лише вона продовжує займатись традиційною для свого села керамікою.

– А розписується знаєте чим? – риторично запитує пані Тетяна. – Колючкою з акації. Ось у мене тут ще є “свистульки” такі, кожна з них має свій голос, бо ж кожну роблю вручну. Окаринки ще маю. Бачите, у мене всі різні.

– Є кілька учнів, але вони не хочуть робити, – скаржиться пані Тетяна. – Це ж в глині брудні руки, процес дуже довгий. Треба ж дивитись уважно, щоб фігурка висохла, щоб ніде не потрапляло ні сонце, ні протяг. Цим постійно треба займатися. Звичайно, треба це вміння передавати далі, я це знаю. Але потрібна ж і піч недешева, то спіралі змінити, то глину приготувати… Самому дуже важко, а я чомусь так сама і роблю…

Однак, зберігати культурні надбання варто не лише заради національної пам’яті та ідентифікації регіону, де виник той чи інший культурний елемент. Не менш важливим є ймовірність розвитку туристичного бізнесу, але в першу чергу це має цікавити місцеві громади та владу, які б вкладали гроші у збереження та розвиток культури.

– Така культурна спадщина є ресурсом розвитку територіальних громад, – зауважила директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель. – І це може стати основою економічного розвитку. Для цього ми проводимо усі ці семінари та збираємо експертів з кожної області. Наше завдання протягом 2018 року -змінити парадигму сприйняття самого елементу нематеріальної культурної спадщини в економічному контексті та показати місцевим владам необхідність вкладати гроші в необхідність популяризації таких елементів, адже це є родзинкою туристичного бізнесу будь-якого регіону.

До речі, начальник управління стратегічного планування та розвитку Міністерства культури України Євген Лавро повідомив, що у Міністерства вже є домовленість з офісом Google щодо створення спеціального порталу, який буде присвячений нематеріальній культурній спадщині. Там розмістять усю інформацію про українські елементи НКС, а також будуть представлені місцеві реєстри кожної області. Портал може запрацювати вже до кінця поточного року.

Дар'я Гоц

See Full Bio