Без яскравих вивісок та майже без реклами, на території промзони, неподалік заводу, де виготовляють найкращу в Україні зброю, учора, 7 листопада десятки людей зібралися на перший квартирник від “очеретяних людей” цієї осені.

По-перше, там гарно пахне: напевно, від якихось аромопаличок, але ще – від людей. Їх цього вечора  зібралося неочікувано багато: кілька десятків молодих і старших, часом – дво-трирічних малюків.

Проте можливо саме це зробило квартирник на території фабрики “Поділля” у фотостудії RED ще більш “тісним” і затишним. Так, наприклад, поет Богдан Куценко лежав на ліжку, де зазвичай відбуваються зйомки, у той же час на сцені поруч, біля великою білої зірки співали Моржі, а поміж усім цим бігало кілька малих дітей.

Насправді, 7 листопада відбувся не просто квартирник, а відкрився новий творчий простір, ідея якого, зі слів організаторів «зібрати всіх, хто дивиться на світ широкими очима”, кому набридлі чи не цікаві пабові «гоцалки» й «гойдалки», клубний двіж, хто засумував за камерною атмосферою та цікавими вечорами».

• Є впевненість, що ці люди існують у своїх теплих квартирах і ми хочемо витягнути вас на поверхню і познайомитись для нових ідей, проектів, емоцій, вражень, – сподівалися в анонсах автори ідеї. І не помилилися.

 Перше таке “засідання” організували саме у фотостудії RED, хоч загалом ідея простору передбачає його “міграцію” різними локаціями. Організаторка Олександра Тарас пояснює, що приміщення фотостудії для таких заходів підходить якнайкраще, тож проект “Зелений контрабас” сподівається ще на деякий час тут лишитися.

Тим часом до вечірньої фотостудії прибуває все більше людей, переважно це представники вінницького “творчого бомонду”: фотографи та художники, музиканти, співаки, журналісти та завсідники подібних тусовок, котрі, на жаль, у Вінниці відбуваються дуже нечасто. А те, що вони у місті потрібні – продемонстрував хоча би вчорашній аншлаг.

Атмосфера – максимально вільна: на вході наливають чай, роздають печиво. Хтось приносить із собою щось міцніше, дехто, намагаючись встигнути до початку концерту Моржів, біжить ще за сидром у найближчу крамницю. Хоча концерт не мав як такого початку або кінця: музиканти в окулярах, з довгою бородою та в кедах спочатку “розспівувався”, витягуючи з інструменту якісь суто моржові, звуки, а вже потім гурт почав переходити “з кімнати в кімнату”.

• Кожна наша пісня – це окрема кімната, ми переходимо з однієї в іншу. В деяких кімнатах ми буваємо місяцями, з огляду на те, скільки разів виконуємо ту чи іншу композицію під час концертів, – пояснює російською Сергій Білозеров.

Під час концерту слухачі/глядачі вмощуються у студії, де кому зручно: хтось, як вже згаданий Куценко, просто лягає на ліжко, інші – на розкладних стільцях/гамаках, час від часу до фотостудії заносять додаткові лавки, аби всі помістилися – людей стає все більше.

• Ви знаєте, як це все називається? Ось це, як ми сьогодні зібралися? Це називається Плай. Це слово має багато значень: плай є у горах, плай – це простір на фестивалі Burning Man. Це слово має багато значень, вибирайте, яке зручне саме вам.

Вечір, що розпочався тут о 20:00, тривав майже до опівночі: організатори планували ще влаштувати afterparty з проектом “Зелений контрабас”, який передбачав зовсім інший формат слухання музики, занурення у звуки. Проте як пояснила Олександра Тарас, цього разу не встигли – надто вже хотіли присутні вдосталь наслухатися Моржів. Однак вже найближчим часом, не виключено – що й цього місяця, Тарас, компанія та всі “очеретяні люди” сподіваються повторити квартирник і зробити його ще більш затишним.

Коли це відбудеться – дізнаєтеся першими на Vежі, стежте за анонсами.

Фото Ольги Мірошниченко

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio