Курортне місто Мармаріс відоме не лише туризмом, а й іншими пам’ятками. Наприклад, сосновим медом. Туреччина входить в першу світову п’ятірку по виробництву меду, а також займає перше місце у світі по виробництву меду соснового.
92% соснового меду виробляються в регіоні Егейського моря, інші 8% – у Греції.
Для створення міжнародного бренду соснового меду, районне управління Мармарісу провело позачергову нараду в 2011 році, на якій було ухвалено рішення про реалізацію проекту “Мармаріс – будинок меду”.
При вході до музею меду можна побачити різні інсталяції, що пов’язані з медом і його виробництвом. Сам же музей розташований у селі Османіє, що неподалік від міста Мармаріс.
Екскурсія починається з перегляду документального відеоролика про бджіл, мед та його історію. Відео перекладено російською, англійскою та німецькою мовами.
Проект музею розробив архітектор Ахмет Чаглар. В основі проекту шестикутники – форма бджолиних сот, що являється своєрідним архітектурним досягненям в цьому регіоні. Цей проект створений, аби пропагувати бренд соснового меду Мармарісу на увесь світ. Таким чином, в проекті враховано салони і конференц-зали, де виробники села Османіє можуть представляти місцеву продукцію.
До речі, в регіоні Мугла щорічно відбувається доволі популярний Міжнародний Конгрес бджільництва і меду, на який вінницькі журналісти люб’язно отримали запрошення від помічника мера міста Фетхіє.
У наступній кімнаті музею розшташовані різні інструменти для роботи з бджолами й історичні згадки про це ремесло.
Малюнок бджоли знайдений в кодексах древніх племен Майя
Сюди часто привозять учнів турецьких шкіл на екскурсії. Вони із захопленням слухають екскурсоводів, приїздять по декілька разів і виглядають зацікавленими й щасливими. Усе тому, що наприкінці екскурсії на них чекає десерт – йогурт із бджолиним пилком і медом. Таким смаколиком пригостили й нас. Подібних десертів мені ще не доводилось куштувати – дуже смачно.
Далі екскурсія продовжується на свіжому повітрі. Тут є дерев’янний будиночок із справжніми бджолами за склом. Також тут присутні різні знаряддя праці, вулики, спеціалізований одяг і глиняний посуд для збирання меду.
І завершується екскурсія у магазині, де можна придбати сувеніри місцевого виробництва: від косметики до соснового пилку. Такий сосновий мед продається лише тут.
Всю продукцію дозволяють скуштувати. Посередині залу стоїть дозатор, за допомогою якого можна налити собі меду на пробу. Мед смачний, але смакові властивості не схожі на сорти, притаманні українським.
В цілому, екскурсія цікава. Музей розташований відносно не далеко від Мармарісу і вартий відвідування.
В кілометрі від будинку меду, в центрі села Османіє, росте Платан, схожий на вінницький, що на алеї Космонавтів. От тільки цьому дереву близько 1900 років, а його висота понад 35 метрів. Існує повір’я, що цей платан є символом удачі й щастя. Кажуть, якщо тричі обійти дерево навколо, то прибавиться щастя і подовжується життя.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.