Публікація 16 Листопада 14:26

Комерційне кіно існує завдяки демонстрації різниці між буденністю та кінокартинкою, в якій буденність завжди виглядає занадто просто. Режисер Сашко Протяг показує у своїх фільмах взаємовідносини буденності та зйомки цієї буденності, причому сама буденність тут ніби підноситься над зйомкою.

Після тривалої перерви громадська платформа «Сходи в кіно» відновлює свою роботу. 18 листопада о 19.00 у приміщенні «Архіклубу» (Магістратська, 80) відбудеться показ трьох фільмів режисера з Маріуполя Сашка Протяга, а саме «Море.Вітер.На***», «Аджарі-тріп» та «Херсонниця».

Протяг як самобутня кінематографічна одиниця належить до дуже нетипового класу сучасних українських митців, не шукаючи заздалегідь свого широкого визнання та працюючи у незвичних для сталої більшості формах кінематографічного мислення.

Три нові фільми Сашка Протяга якраз про взаємовідносини буденності (життя) та зйомки цієї буденності, причому сама буденність тут ніби підноситься над зйомкою, життя домінує над фільмом про життя, в порівнянні з життям фільм виглядає чимось дріб’язковим, надуманим, необов’язковим. Поширені зараз практики “мистецтва життя”, коли власний життєвий досвід обсмоктується та перетворюється в художній твір, на перший погляд роблять точку входу до буття художником максимально низькою, але в той же час перетворення життя в художній твір досить складний процес, який вимагає як мінімум бажання створити саме художню роботу, а також розуміння, що межа між мистецтвом та життям досить умовна і може іноді зникати, – пишуть про короткометражки Протяга в анонсі події.

«Море. Вітер. Нах…» (12 хв). Кіно має починатися з питання «шо я тут взагалі роблю? нах… я сюди припхався?». Маріупольські фланери знаходять місця («мєстяки»), де ці питання звучать особливо пронизливо, де ніби «можна зрозуміти все». Закинутий будиночок на березі моря, +10, і одне похмуре небо і одна відеокамера на трьох.

«Херсонниця» (20 хв). . Сашко Протяг і Діана Берг їдуть дослідити Херсонську область, намагаючись віднайти нове розуміння мандрів, творчості, досвіду.

«Аджахі-тріп» (7 хв). Аджахі – це найбідніший район Маріуполя. Ідеальне місце для медитації про бідність; місце, де не побачиш нічого з того, що заведено показувати; місце, щоби розділити порожнечу з другом.

Головне фото: coyc.com.ua

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.