У Вінниці відбулись два концерти гурту “Жадан і Собаки” та зустріч із безпосередньо фронтменом гурту, письменником, поетом та волонтером Сергієм Жаданом. В якомусь сенсі, це можна назвати однією з найочікуваніших культурних подій у Вінниці за останній рік – адже концерт “Жадана і Собак” мав відбуватись у вінницькому “Royal Pub’і” ще 24 лютого 2022 року. Тоді, через повномасштабне російське вторгнення, музиканти були змушені на пів шляху до Вінниці “змінювати курс” і повертатись до Харкова, де і дотепер продовжують активно волонтерити.
Ще на минулорічний концерт було розпродано усі квитки, відтак гурт вирішив зробити у Вінниці два концерти – 27 та 28 січня – і змінити локацію – з “Royal Pub” на більш простору концертну залу ресторану “Mont Blanc”. І, як виявилось, рішення було вдалим – за приблизно тиждень до концерту квитки було розпродано на обидва дні. Квитки, придбані на 24 лютого минулого року, були дійсні на концерт 27 січня, а рішення щодо зміни локації на більш простору дало можливість відкрити продаж на додаткові квитки на цей день.
Так, 27 січня ще до початку концерту простір під сценою був заповнений слухачами, частина з яких, не чекаючи початку виступу, почали співати хітові “Мальви”, “Натаху” та “Автозак”. Тим часом, кількість відвідувачів тільки збільшувалась, і хоч початком концерту було вказано 18:30, в цей час значна частина охочих ще стояла в черзі до місцевого гардероба, на вході до зали та збирались біля “мерчу”. Тут же можна було залишити донат на ЗСУ.
Виступ розпочався з благодійного аукціону, який вів Олександр Сердюк, харківський актор, художній керівник “Інародного театру абсурду “Горобчик””, лідер проєкту з барвистою назвою “Євген Костянтинич і Криваве забазарєво”, радіоведучий та шоумен.
Всі зібрані кошти спрямують до Благодійного фонду Сергія Жадана, який з перших днів повномасштабної війни активно допомагає ЗСУ, зокрема, автівками. Так, станом на 28 січня було придбано 118-е авто. Але, як зазначив згодом на зустрічі з читачами сам Жадан, це лише ті автівки, передачу яких було зафіксовано з серпня, однак автівки купували й до цього. Крім того, волонтери також придбали десятки дронів та тепловізорів.
Серед лотів аукціону були: збірка Сергія Жадана “Псалом авіації” з автографом автора, продана за 3200 гривень, “мемний” набір (як посилання до одного з останніх хітів гурту) – горілка “Хортиця” (пляшка розписана автографами всіх учасників гурту) та вафлі “Артек”, продані за 3500, прапор з емблемою гурту та автографами (зрештою прапорів було продано два – за 7 та 7,5 тисяч).
Згодом, між основним виступом гурту та виходом виконавців “на біс”, було розіграно останній комплексний лот: дзвінок Жадана з декламацією будь-якого з віршів автора, костюм, в якому Сердюк виходив у цей вечір, та ще кілька позицій, які ведучий чи то імпровізовано видивився на сцені, чи то справді планував завчасно. Це “багатство” було придбано за понад 11 тисяч гривень.
Від панківського драйву до щемкої лірики і назад: репортаж з концерту
Зрештою, після тривалих очікувань та аукціону, виступ гурту розпочався. Концерт виконавці “запустили” драйвовими (не рахуючи “Intro” з крайнього альбому “Мадонна”) “Троєщиною”, “Кобзон” (пісня, яка ще в рік випуску стала символічною, а чотири роки потому набула подвоєної актуальності) та “Автозак”.
Після цих відносно нових композицій було своєрідне повернення до філософської “Ребе”, пісні, що увійшла до альбому “Пси” 2016 року. Згодом, після запального початку, гурт зіграв ліричну “Листопад”. Свого часу композиція стала саундтреком до стрічки “Любові стане на всіх”, знятої за мотивами однієї з новел зі збірки Жадана “Месопотамія”.
Далі ліричний настрій, що міг захопити слухачів після “Листопаду”, було підтримано більш новою композицією “Ріка” – не менш сповненою інтимної лірики. Своєрідною допомогою слухачам в підспівуванні став текст пісні, виведений на проєктор на сцені.
Далі – “Метро”. Трек написано було вже після початку повномасштабного вторгнення росіян і присвячено дітям, які ховалися від ворожих обстрілів у глибини харківського метрополітену. Основна думка пісні частково передає основну думку, яку, можливо, автор хотів би висловити щодо людського ставлення під час війни: “Любов – це робота, і нам робити цю роботу щоденну”. Цим, а саме любов’ю одне до одного в цій війні й до наших дітей, ми, можливо, і докорінно відрізняємось від нелюдського російського режиму, з яким змушені боротися.
Досить символічно, що в залі під час концерту було чимало молоді. А дехто і взагалі приходив із зовсім маленькими дітьми.
Втім, після таких щемких та ліричних пісень “Жадан і Собаки”, схоже, вирішили “вирівняти” настрій слухачів та заграли запальну й хуліганську “Буратіно”, далі – не менш хуліганський кавер на “Братів Гадюкіних” – “Наркомани на городі”. Після цього знову виконавці повернулись до теми “пісень про любов”. І тепер ця тема мала частково гумористичну та іронічну конотацію, адже йшлося про пісні “Мадонна” та “Тьолка барабанщика”.
Згодом виконавці зіграли “п’ятничну” “Вафлі “Артек””, якої стосувався один з лотів аукціону. В якості продовження теми було зіграно “Бухло”. Ближче до завершення “Жадан і Собаки” зіграли “Мальви”. Як кажуть виконавці – пісню про маму.
Наостанок було розіграно останній комплексний лот аукціону, і гурт вийшов “на біс”, аби зіграти “Натаху” – один з найочікуваніших треків виступу, адже, зокрема, містить рядки: “Не плач, моє серце, не плач, не муч свою душу картонну, ми з тобою побачимось з того боку кордону, з того боку життя, з того боку державної митниці, ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці”.
Втім, після завершення виступу публіка не збиралась швидко розходитись. Чимало людей, хоч і знаючи, що на наступний день, 28 січня, була запланована зустріч із Сергієм Жаданом та автограф-сесія, вирішили спробувати дочекатись фронтмена гурту та письменника. І, зрештою, очікування їхні цілком справдились. Дещо втомлений після запального виступу та активного туру, що добігав завершення, але однаково контактний виконавець зрештою вийшов до слухачів, аби ті могли отримати автограф на пам’ять та зробити фото. Також до слухачів вийшли й інші учасники гурту, зокрема, гітарист Євген Турчинов та трубач Артем Дмитриченков.
Зустріч з письменником 28 січня
Наступного дня у вінницькому “Johnny Raw” в “Поділля Сіті” було організовано зустріч з письменником. І, як і виступ попереднього дня, ця подія спричинила чималий ажіотаж серед поціновувачів творчості Сергія Жадана. Так, щонайменше через пів години після запланованого початку зустрічі в приміщенні закладу вишикувалась черга, яка тягнулась далеко за його межі в коридор торгового центру.
Чимало людей прийшло зробити фото, отримати автограф Жадана та поспілкуватись з автором. Тут же можна було і придбати книжки Сергія.
Серед гостей – і місцеві, вінницькі, поети.
Крім того, після автограф-сесії та спілкування з читачами було заплановане спілкування і з представниками преси. Так, відповідаючи на питання місцевих журналістів щодо найбільшої цінності письменника в наш час, Сергій Жадан відзначив наступне:
– В тому, що він може фіксувати певні речі, які не встигають фіксувати читачі і які для читачів є важливими. Так чи інакше, ми працюємо з певними наративами, які є для нас звичними. Ми вміємо складати думки докупи. Комусь це вдається краще, комусь – гірше, але доки в Україні є читацька аудиторія, доти будуть затребувані і українська література, і українські письменники.
Щодо тем, на які складно писати, автор відзначає, що на сьогодні в принципі складно писати:
– Занадто сильно жорстока реальність, яка вимагає певного дистанціювання. Вона на нас просто навалюється, ти від неї не можеш дистанціюватись, не можеш від неї відійти. Це важко, але це дуже потрібно – писати. І для українського читача, і для зарубіжного. Можливо, навіть, останнє більш затребувано. На Заході, в Європі, багато чого не розуміють, що в нас відбувається. І письменники можуть бути певними модераторами, певними провідниками, які можуть щось пояснити більш доступно та більш по-людськи, аніж, скажімо, деякі представники політикуму, які говорять часто речами більш закамуфльованими та більш загальними.
Фото – Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.