Напередодні, 9 грудня, представники Українського інституту національної пам’яті презентували у Вінниці свій перший історичний мальопис “Оборона Замостя. Легенда про лопату”. Ця робота стала першою частиною майбутнього циклу “Слава Героям”, який розповідатиме про події Української революції 1918-1921 років.
“Легенда про Лопату”: історична довідка та походження назви
Сюжет мальопису базується на обороні польського містечка Замостя в серпні 1920 року, під час якої спільними польсько-українськими силами вдалося зупинити більшовицьку Першу кінну армію Будьонного. Оборона Замостя наразі є однією з маловідомих, але важливих подій періоду спротиву більшовицькій окупації та просуванню “світової революції” в Європу. В цій битві важливу роль зіграли українські військові, які спільно з поляками боролися з більшовиками. Відтак, в певному сенсі, ця битва також була частиною того спротиву, яку чинили українці радянській навалі в 1918-1921 роках.
Коротка довідка: Протягом 13-25 серпня 1920 року відбулась масштабна Варшавська битва. Червоні дивізії Михайла Тухачевського були змушені відступити під ударами польських військ. На порятунок більшовикам було відправлено Першу кінну армію Будьонного, яка стояла неподалік Львову і була найбоєздатнішою та наймобільнішою тогочасною армією більшовиків. За планом, армія форсованим маршем через Замостя та Люблін мала зайти у фланг і тил польським частинам, які саме наздоганяли війська Тухачевського, що спішно втікали після поразки.
В Замості про наближення за різними оцінками від понад 14 тисяч до понад 16 тисяч будьонівців стало відомо 26 серпня. Тоді в місті перебували окремі підрозділи української Шостої стрілецької дивізії полковника Марка Безручка, а також прибув на відпочинок і поповнення 31-й полк стрільців Каньовських під командуванням капітана Миколая Болтуца. Загалом, менше 4 тисяч вояків. Керувати обороною міста було призначено Маркові Безручку, його заступником стає начальник штабу Шостої дивізії Всеволод Змієнко.
Спільними силами, протягом 29-31 серпня, військам вдалося зупинити наступ армії Будьонного. В битві брав участь також уродженець Вінниччини, відомий український геральдист і публіцист Микола Битинський, на той момент – поручник 6-ої Січової стрілецької дивізії.
– В обороні Замостя подвиг українських військових насамперед був величний тим, що це був подвиг українських саперів. Вони протягом двох днів (наших було 120 саперів, їм допомагали ще близько 3 тисяч цивільного населення) збудували фактично ціле місто оборонних споруд перед Замостям. І ці оборонні споруди, колючій дріт, шанці, траншеї тощо і зупинили кінну армію Будьонного, яка не змогла приступом взяти місто. І головний наш герой, Гнат Вечірній, – це сапер. А головна зброя сапера – це лопата. Він лопатою і копає, і може битися. Тому “історія про лопату” – це, власне, історія про українського сапера і його головний символ, – розповів журналістам перед початком презентації один з авторів мальопису, співробітник УІНП та колекціонер мальописів Ігор Кромф.
Варто зазначити, що головний герой мальопису Гнат Вечірній (на прізвисько “Лопата”) є вигаданим персонажем, щодо ж подій загалом – вони є історично достовірними. Відтак, творцям “Оборони Замостя” довелося опрацювати чималу кількість інформації та залучити колег, аби історичні події було максимально коректно передано. До того ж, сам мальопис також щедро доповнений історичними довідками про тогочасні події.
– Власне, це була дуже важка робота, тому що поки ми працювали над цим мальописом, нами було “перелопачено” величезну кількість інформації. Були архіви міста Замостя враховані, були наші українські, були спогади учасників цих подій, були мемуарні матеріали. Все це було зібрано, структуровано в якийсь сюжет, і коли було створено історичний базис, після нього було вибудовано художній сюжет. І оцей художній сюжет сплетено в таку історичну подію. Так, тут немає всіх подій, які були в ті серпневі дні 1920-го року, лише найголовніші. В цьому, в принципі, і є суть популяризації історії через мальопис. Ми розповідаємо історію для того, щоб людина, яка прочитає цей мальопис, зацікавилася подією, – додає Кромф.
Загалом, у Вінниці учасниками презентації стали також співробітник УІНП Володимир Поліщук, автор ідеї, співавтор сценарію та художник “Оборони Замостя”, Богдан Галайко, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП, та Олександр Федоришен, очільник “Центру історії Вінниці” та майбутнього “Музею Вінниці”.
– Про оборону Замостя або більшість не знає, або якщо знають, то дуже мало. І коли ми з людьми спілкуємось, то для декого є відкриттям, що така подія була. І багато хто з Варшавською битвою цю сторінку історії не пов’язує. Ті роки Української революції були непростими. І ми вирішили нагадати, що поляки разом з українцями – це ті дві нації, які стали на заваді експорту більшовицької загрози та “міровой рєволюції” в Європу, – зазначив на початку презентації Володимир Поліщук.
Чому саме мальопис та ідеї продовження
За словами Ігоря Кромфа, традиція популяризувати свою історію шляхом мальописів не є новою у світі. Водночас, співавтор твору наголошує на тому, що робота є саме “мальописом“, акцентуючи на тому, що в Україні вже розвинулась своя традиція створення мальованих історій, але відбулося це вже після отримання Незалежності.
– Традиція мальованих історій існує в більшості європейських і не тільки країн. Ми звикли до слова “комікс”, але комікс – це, по суті, англосаксонська, американська традиція створення історій, де поєднуються малюнок і тексти. Франко-бельгійська традиція мальованих історій називається “бандесіне” і також має свої ознаки. Є італійські фуметті, які поширені в Італії та, якимось дивом, в Латинській Америці. Всі також знають, що таке “манга” – японський комікс. Але ще є корейська “манхва”, китайська “маньхуа”. Українській традиції мальованих історії, по суті, минає сто років, але так вийшло, що певний період вона була під радянським впливом. Комуністична пропаганда називала це буквально “низьким жанром буржуазного мистецтва”. Мальописи використовувались в Союзі в двох випадках: або це дитячі якісь історії, або це відомий журнал “Перець”, – розповідає чоловік.
В УІНП підкреслюють, що мальопис – для безкоштовного розповсюдження. Окрім самого мальопису, розповсюджують також сувенірний набір: пакет з ілюстрацією, календар на 2022 рік, записник та тематичні наліпки. За словами Богдана Галайка, оскільки це була перша така робота УІНП, в Інституті намагалися зробити її якомога більш презентаційною. Окрім того, що мальописи безкоштовно розповсюджують на презентаціях, вони розраховані на заклади освіти та культури, а також військових.
Автори твору зазначають, що розробка мальопису відбувалася паралельно з їхньою основною роботою в Інституті національної пам’яті. Тривала близько 7 місяців: з лютого по вересень цього року. Вперше мальопис було презентовано на “Comic Con Ukraine” 6 вересня.
– Десь в лютому Володимир вперше приніс мені ці ескізи. Може, це нескромно буде звучати, але я – людина, яка трошки тямить в мальописах, колекціоную їх років 20. Пишу огляди – років 5. Подивившись ці ескізи, я зрозумів, що це графіка світового рівня, і нам треба це розвивати. І з лютого в нас почалась сценарна обробка. …Весь процес створення чорнового варіанту в нас завершився, думаю, в травні. Перша презентація відбулася на фестивалі “Comic Con Ukraine”. Вранці весь тираж ми ще забирали на пошті, а ввечері вже презентували. Це були темпи скаженого коня, який біжить по степу. Подібний мальопис в приватних комерційних структурах робиться близько року. В УІНП немає відділу мальописів. Володимир займається організацією заходів, а я – пресслужбою. Створення мальопису – то була “позакласна робота”, – розповідає Кромф.
Загалом перший тираж мальопису склав 750 примірників. У майбутньому його можуть розширити. Також в авторів роботи в процесі створення “Оборони Замостя” виникли ідеї щодо подальших історій, які будуть об’єднані в цикл “Слава Героям” та розповідатимуть про пригоди героя Гната Вечірнього в часи революції 1918-1921 років.
– Власне, коли ми починали створювати цей мальопис, в нас не було ідей продовження. Це мала бути одна закінчена історія. Але поки ми працювали з Гнатом Вечірнім, зрозуміли, що це дуже крутий образ, і завершувати одним мальописом – це не діло. І ми вирішили створити такий концепт “Слава Героям”, який розповідатиме про пригоди Гната Вечірнього під час його служби в українському війську протягом всієї Української революції 1918-1921 років.
Наша концепція – це трилогія, яка вміщатиме три основні пригодницькі жанри: вестерн, трилер і бойовик. Власне, бойовик ми бачимо. Стиль вестерну матиме мальопис про історію походу на Крим Болбочана проти більшовиків. Наступна історія – це історія детективного типу. Буде в наближених до нуару тонах, і це буде історія з Одеси. Гетьманська варта (тодішній аналог СБУ) провела спецоперацію по боротьбі з фальшивомонетниками, які робили підробні гривні для фінансування більшовицького підпілля, і провела спецоперацію по ліквідації угрупування легендарного в Одесі Мішки Япончика, – додає Кромф.
Окрім серії мальописів, у планах авторів також графічний роман про Кенгірське повстання.
Кенгірське повстання — повстання політичних в’язнів Степового табору (рос. Степной лагерь, Степлаг) в табірному відділенні (ЛО) Кенгір під Джезказганом (Казахська РСР) 16 травня — 26 червня 1954 р. У повстанні брало участь близько 5200-8000 в’язнів, більшість із них — засуджені за політичними статтями українці (також росіяни, балтійці, євреї та інші); усього в Степлагу було українців 46 % — 9596 осіб, серед яких було багато колишніх членів ОУН і бійців УПА та балтійських “лісових братів”.
Послухати презентацію у Вінниці прийшов також Генеральний Консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі.
На завершення презентації всі охочі мали змогу більше поспілкуватися з авторами та отримати автографи.
Фото – Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.