Сьогодні, 4 вересня, у Вінниці в рамках “ДІЛИ еко фесту” відбувся екологічний форум. На ньому науковці, представники громадськості, влади та бізнесу дискутували про те, як нам усім об’єднатися навколо екологічних викликів та розДІЛИти відповідальність за їх вирішення.
Форум відбувся без відвідувачів у приміщенні Донецького національного університету ім. Василя Стуса. Однак всі охочі могли дивитися пряму трансляцію онлайн. Для тих, хто цього не зробив, Vежа записала головні тези першої дискусійної панелі форуму – “Зелений розвиток міст”.
На ній говорили про сучасні тенденції у зеленому розвитку міст (як українських, так і європейських), про значення Європейського зеленого курсу для України, пріоритетність екологічних питань у стратегічному розвитку Вінницької міської територіальної громади, а також суспільну свідомість та роль кожного з нас у розвитку зеленого міста.
Європейський Зелений Курс — це набір політичних ініціатив, висунутих Європейською Комісією з загальною метою зробити Європу першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Зелений курс був офіційно представлений Президентом ЄК Урсулою фон дер Леєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року. Детальніше про це – ТУТ.
Спікерами панельної дискусії були: Юлія Овчинникова, народна депутатка України, членкиня постійної делегації України в Парламентській Асамблеї Ради Європи; Олена Маслюківська – доцентка кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, координаторка програми “EU4Environment”, Андрій Очеретний, заступник вінницького міського голови; Світлана Романко, експертка зі зміни клімату та зеленої соціальної трансформації, керівниця кампаній з викопного палива у Глобальному католицькому кліматичному русі; а також Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, експертка з питань європейської інтеграції, екологічної та кліматичної політики, яка доєдналася онлайн. Модератор панелі – Назар Коваленко, заступник директора комунального підприємства “Інститут розвитку міст”.
Світлана Романко
Експертка зі зміни клімату та зеленої соціальної трансформації, керівниця кампаній з викопного палива у Глобальному католицькому кліматичному русі
– Європейський зелений курс оперує конкретними індикаторами того, що таке зелена якість міст, і які міста є зеленими. Зокрема виділяються 12 показників. Серед них – стійкість міста до змін клімату (зокрема, здатність протидіяти хвилям тепла та хвилям спеки), здатність дренажних систем міста абсорбувати воду та поглинати надлишкові опади, добробут містян, наявна кількість зелених зон в містах на кожного мешканця, зелена та блакитна інфраструктура, доступність до водних ресурсів, захист від шумового забруднення та інші.
– Для нас, навіть візуально, напевно найбільш важливим індикатором є зелені насадження, оскільки саме кількість зелених насаджень захищає від стресу, від шуму […] і допомагає кожному мешканцю та мешканці відчувати себе спокійно, безпечно і мати можливість для рекреації в межах міста.
– Вінниця – не тільки перше місто в Україні, яке пройшло навчання Зеленому курсу і має повний перелік рекомендацій, що потрібно внести до своїх стратегічних документів. […] Євросоюз створює можливості і радить взаємодіяти спільно, створювати широкі коаліції. Одним з прикладів […] є Коаліція кліматичної освіти, яка в кожному куточку Європи буде навчати основ протидії змінам клімату і того, що можна зробити на місцевому рівні. І хочу сказати, що у Вінниці, і саме у міської ради, є величезний потенціал стати першими кліматичними амбасадорами (тобто, створити можливості для інших, доєднати інших).
– Потрібно не боятися ставити собі амбітні цілі – співрозмірні з тими, які ставить для себе Євросоюз. Наприклад, 100 кліматично нейтральних міст до 2030 року. Чому б не спробувати? Чому б не внести зміни до “Стратегії 3.0”, які дозволять хай не повністю зробити Вінницю кліматично нейтральним містом до 2030 року (бо це величезна робота і величезний ресурс), але наблизитися на максимально можливу відстань до цього. Наприклад, на 50% скоротити викиди [вуглекислого газу], як свого часу зробив Лісабон.
– Багато стратегічних документів ЄС направлені на біорізноманіття, тому що треба рятувати нашу природу (і в містах, і поза містами вона потерпає дуже сильно). Тому наступною амбітною ціллю [для Вінниці] буде створити міську стратегію з біорізноманіття, якої ще не має жодне місто України. […] Це реально. Просто зробити так, щоб усім (і міському біорізноманіттю, і людям) жилось комфортно. […] Тобто, громадянам має бути зручно, і вони мають цінувати це. Бо коли вони будуть цінувати, вони будуть робити щось для цього самостійно. Наприклад, озеленювати власні двори.
– Я думаю, що у Вінниці достатньо потенціалу, щоб створити свій власний архітектурний зелено-блакитний стиль, який згодом допоможе іншим українським містам протидіяти змінам клімату. (Про “Новий європейський Баугауз” – авт.)
– Те, що є особливим, і те, що зараз складнодоступне нашим, особливо малим, підприємцям, – це фінансова допомога з боку ЄС, яка передбачає стимулювання їхньої модернізації часткової. […] В цьому сенсі підприємства ЄС отримують певний доступ до змін швидше, ніж наші. Але що хочеться сказати про наші підприємства: тут потрібно розділяти маленьких виробників і великих монополістів-забруднювачів, які не хочуть змінюватися.
– Один з індикаторів зеленого міста – раціональне використання природних ресурсів. Історично і організаційно так склалося, що ті, хто здійснюють керівництво містом, ті в основному й впроваджують використання природними ресурсами. І тут вже має значення, які умови будуть діяти для підприємництва в межах міста. […] Наприклад, в міському будівництві краще встановлювати для [компаній чи фірм-забудовників] обов’язкові умови, яких вони мають дотримуватися. Наприклад, безумовний позитивний внесок у біорізноманіття, вертикальне, дахове озеленення і так далі. Тобто, бізнес повинен ставати екологічним, ставати зеленим. Це ще велике питання, хто повинен за це платити. Але очно не повинні платити за це громадяни своїм життям та здоров’ям.
Олена Маслюківська
Доцентка кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, координаторка програми “EU4Environment”.
– Кліматичні виклики, доступність і якість питної води – все це торкається нас. Відповідно актуальність екологічної тематики підвищується. […] І зараз дуже цінні ті люди, які здатні транслювати найкращі здобутки європейських країн, українських науковців, на рівень прийняття рішень. Ось тут є прогалина, як на мене. І тут, мені здається, дуже важливо, щоб такі міста як Вінниця […] створили мережу експертів, людей зацікавлених, волонтерів, екологічних менторів громад, щоб вони могли підказати, що можна зробити.
– Насправді в нас для цього (наприклад, сортуваня відходів – авт) є все у великих містах. Чого нам не вистачає – це у більшості проактивного відношення. От знання є, а позиції проактивної не вистачає.
– Передусім відповідальність має починатися з кожної особи. І мені дуже імпонує позиція людей, які беруть на себе відповідальність – розділяють відходи, озеленюють власні двори… Вони не повинні асфальтувати дороги, але кожен з нас відповідає за те середовище, на яке ми впливаємо (ми не смітимо у своїх під’їздах, прибираємо, робимо охайним і гарним для проживання наше середовище..).
Юлія Овчинникова
Народна депутатка України, членкиня постійної делегації України в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
– Неймовірно важливо, щоб ці норми з’являлися в Українському законодавстві. Зараз ми ще в процесі, і постійно на різних платформах обговорюється можливість законодавчого врегулювання. Ми згадували про відходи… Вже другий рік йде обговорення рамкового закону, для того, щоб ми йшли в конкретні секторальні реформи (без горизонтальних реформ це дуже складно зробити). Але є вже фактично обіцянка, що в цій сесії рамковий закон про відходи буде як мінімум внесений в парламент вже на розгляд у повторному читані.
– Бачачи, як реалізовується реформа децентралізації, іноді у мене таке відчуття, що на містах скоріше своїми діями, своїми ініціативами підштовхнуть парламент і органи якраз до виконання цих ініціатив.
– Ми якраз ініціювали на базі Міністерства розробку стратегії збереження біорізноманіття. Сподіваюсь, що якраз в найближчий час вона буде розроблена і буде допомати містам впроваджувати.
– Нещодавно Єврокомісія прийняла стратегію лісової політики. В Україні вона розроблена, це драфт-документ, він вже мав громадські обговорення… Але дуже важливо, щоб вже на рівні Уряду такі стратегічні документи були прийняті. Для того, щоб наші міста брали їх за основу.
– Питання довкілеве, на жаль, не є основним на сьогодні в Парламенті. На жаль. Але ми використовуємо різні інструментарії, комунікативні, для того, щоб привернути увагу.
Андрій Очеретний
Заступник вінницького міського голови.
– Нагадаю, що у нас в “Стратегії 3.0” визначений окремий пріоритет – зелена економіка. І вже сьомий місяць поспіль ми всі зусилля направляємо на те, щоб нові підприємства, ті, які діють в місті Вінниця, свої виробництва модернізували та працювали над тим, щоб бути більш екологічними.
– Те, що має бути сталий розвиток, ми переносимо безпосередньо на транспорт Вінниці. Сьогодні у нас жоден проект по реконструкції дороги не відбувається точково. […] Комплексний підхід – це дорожнє полотно, це водовідведення, це пішохідні зони, це велодоріжки. У нас жодна дорога не будується чи не реконструюється без велодоріжок.
– Ми бачимо кращі практики Європейського Союзу (безпосередньо говоримо про Францію), і ми вже з нашими колегами говорили, як можна у Вінниці почати втілювати це в життя. Це – дощова вода, що з нею робити. Не одразу робити скид у дощові колектори, а мати можливість її зупиняти. У Франції є така дуже гарна програма “Море починається тут”. Це [означає] робити інфільтраційні поля. Коли інтенсивні дощі, будуть збирати воду на ці поля, фільтрація відбувається природним чином. Сміття залишається на поверхні, збирається, і воно не буде попадати ані в малу, ані в велику річку, ані в море.
– В нас у 2021 році створено нове [комунальне підприємство] (реорганізоване), яке ціленаправлено буде працювати над розвитком парків. Ми хочемо, щоб всі парки було об’єднано в одну концепцію, збільшити озеленення, збільшити дозвілля в цих локаціях. І таким чином, щоб люди мали можливість і відпочивати, і екологічно підвищувати свою свідомість.
– Зачепити тему відновлювальних джерел енергії… У Вінниці є дуже велике потужне підприємство “KNESS”. […] І якраз вони на сьогодні є рушіями нових ідей. Тільки влітку 2021 року вони отримали двоє містобудівних умов і обмежень на акумулюючу станцію електричної енергії, і на виробництво водню за допомогою сонячної енергії. Я от сьогодні вранці читав, що на цьому тижні Україна сертифікувала проходження митниці автомобілів на водні. […] Єдиний мінус – заправити на водні в нас поки що немає де. Так от, якраз ось ці хлопці, вінничани, […] займаються тим, щоб перетворити водень і потім робити заправки на водні. […]
– Я переконаний, що у 2030 році ми будемо говорити про водневий і електричний транспорт точно так само, як сьогодні він в нас діє на бензині або ж дизелі.
Наталія Андрусевич
Голова правління Ресурсно аналітичного центру «Суспільство і довкілля», експертка з питань європейської інтеграції, екологічної та кліматичної політики
– Зараз реформуються в Європейському Союзі програми фінансування, зокрема для ініціатив східного партнерства. І однозначно “зелена” складова буде вирішальною при наданні фінансування, кредитів, зелених інвестицій. Тому якщо ви будете мати це у своїх стратегічних документах, це дуже важливо. Бо коли прийде донор чи інвестор, ви вже будете готові. Ми дивилися, що Вінниця має більшість цих речей, які стосуються Зеленого курсу, вже у своїх документах. Але треба трішки амбітності. Якщо це закріпити в документах (наприклад, “Зелений курс Вінниці”, чи “Кліматично нейтральне місто”, чи будь-яка інша “фішка”, яка підходить саме для Вінниці), це буде дуже великою перевагою не тільки по візуалізації вашого міста, його привабливості, а й з фінансово-економічної точки зору.
– Насправді є дуже багато простих речей: […] озеленення, зелені зупинки, зелені трамвайні колії…. Це те, що вже є в багатьох містах Європейського союзу і частково – в українських містах.
– Зараз в рамках Європейського зеленого курсу є тенденція з озеленення діяльності підприємств [малого і середнього бізнесу, оскільки це є основою розвитку міста]. Є спеціальні платформи, програми, і можна переймати цей досвід. Можна пробувати допомагати їм виходити на європейський ринок зі своїми екологічними товарами та послугами. Це буде великий плюс для розвитку міста.
– Звичайно, що бізнес дивиться перш за все на свої вигоди. І якщо нашому бізнесу показати, що […] їм вигідніше зараз вкласти в модернізацію, стати зеленими, виробляти екологічні товари, які будуть конкурентними на ринку Європейського Союзу, і якщо вони почнуть мінятися вже сьогодні, то це буде для них більший плюс, ніж вони залишаться брудними, […] і власне їм буде закритий вихід на ринок Європейського Союзу.
– Насправді можна казати, що от яка класна влада, які класні європейці, що вони прийняли цей Європейський зелений курс. Але насправді це був запит від самих громадян Європейського Союзу. Бо коли ми подивимося на ці опитування “Євробарометру”, щодо ставлення громадян до довкілля, то там 93% громадян ЄС вважають зміни клімату першочерговим. Власне тому, від цього запиту громадян, від їхнього розуміння проблематики, й виникають такі зелені ініціативи в Європейському Союзі.
– Тому також дуже важливо працювати з громадянами: це і компанії просвіти, і залучення до дуже простих екозвичок, і ось такі форуми, як сьогоднішній, різні екофестивалі в містах. Це все насправді впливає на створення екологічної свідомості громадян, які згодом будуть і обирати владу, яка має пріоритети зелені, і будуть підтримувати бізнес, який має такі ж пріоритети. […] Це дуже важливо і є запорукою успішності зеленої трансформації країни і міст.
Назар Коваленко
Заступник директора комунального підприємства “Інститут розвитку міст”, модератор панелі.
– Філософія фестивалю “ДІЛИ еко фест” і екофоруму “ДІЛИ” – це діли відальність, будь співвідповідальним, долучайся. Тому що ось це просування зелених підходів, зеленого розвитку міста (в будь-якому аспекті) – це не лише прерогатива та не лише відповідальність міської влади. Чи це не лише окремо щось має напрацювати освітній сектор. Це співвідповідальність.
– Зараз багато чого показує, що використання зелених підходів у багатьох аспектах є не обтяженням для бізнесу, а вигодою насправді.
– В будь-якій Конституції будь якої держави зафіксоване право на здоров’я, право на життя… І, мабуть, ми знак “рівно” маємо ставити, наприклад, праву на чисте довкілля, праву на чисте повітря, праву на доступну і чисту воду, праву на багате біорізноманіття. Тобто, ми маємо вже цими цінностями мабуть керуватися.
– Лідерство громад, які попереду, несе за собою відповідальність поширювати ці практики. Тому що знову ж таки: якщо ти на якомусь острові – ти сам все це робиш, а навколо все далеко позаду, то воно так не спрацює. Маємо всі однаково рухатися.
– Один у полі – не воїн, і важливо, щоб багато міст просували ідеї зеленого переходу.
Ця частина форуму була вступною. А далі були тематичні панельні дискусії: “Клімат, енергоефективність та біорізноманіття”, “Нульове забруднення і транспорт”, “Управління відходами” та “Зелена економіка”.
Подивитися запис “ДІЛИ еко форуму” можна у відео нижче.
Нагадаємо, що сьогодні й завтра, 4-5 вересня, у Вінниці триває один з наймасштабніших екофестивалів України – “ДІЛИ еко фест”. Погодинна програма, мапа фестивалю і квитки – за ЦИМ посиланням.
Фото авторки
Дякуємо!
Тепер редактори знають.