В Мережі з’явився фільм, що розповідає про події часів Революції Гідності. Зокрема у ньому йдеться про розстріли Небесної сотні, винні в яких досі не покарані.
Фільмі “Кулі” став продовженням циклу розслідувань “Громадського” під назвою “Слідами революції”.
У фільмі описана зокрема історія вбивства на вулиці Інститутській в першу годину розстрілів 20 лютого 2014 року вінничанина Максима Шимка.
Частина фільму про Шимка має назву “Шульга”, оскільки встановлено, що його вбивця був саме шульгою.
У фільмі мати Максима Шимка, Зоя Кузьменко, розповідає, що її син поїхав на Майдан відразу, як дізнався про побиття студентів 30 листопада 2013 року.
На Майдані він записався в “4-ту Сотню”. Пізніше, 18 лютого, Максим повернувся додому (цього дня в нього був День народження). Проте, коли по телевізору побачив, що відбувається в Києві, повернувся до столиці.
Як зазначено у фільмі, вінничанин загинув 20 лютого 2014 року о 9:07, в його тілі було виявлено три вогнепальних поранення – всі в шию.
На фото – Максим Шимко
Одна куля залишилась в тілі та її вдалось ідентифікувати – її було випущено з вогнепальної зброї, що належала “беркутівцю”, снайперу-водієві Сергію Зінченку.
На фото – Максим Шимко зі списом з червоним вістрям разом з іншими протестувальниками на вулиці Інститутській незадовго до своєї смерті 20 лютого 2014 року
Зоя Семенівна розповідає:
– В мене таке було відчуття, що це був Садовник (вбив Максима), тому що в нього не було кисті правої руки (Дмитро Садовник – колишній командир роти київського спецпідрозділу “Беркут”, у нього є дефект правої руки). Але потім виявилось, що (вбивця є) шульгою — а Зінченко є шульга. Куля з його зброї була в тілі Максима. Спочатку він (Зінченко) казав, що він водій, що він не стріляв… Але стріляв. Причому стріляв досить влучно, бо попав так, що шансу на життя моїй дитині не було. І я його питала: “Яке ти мав право не дати шанс моїй дитині на життя?”. Він мовчав.
Мати Шимка каже, що під час засідань дивилась на Зінченка, намагаючись зрозуміти, як живе людина, яка була на “сафарі” по вбивству людей.
Зінченка затримали у квітні 2014 року разом із Павлом Аброськіним – іншим екс-беркутівцем, якого також звинувачують у розстрілах на Інститутській. Зінченко просидів у СІЗО 5 з половиною років. Прокуратура просила для нього довічне ув’язнення.
На фото – Сергій Зінченко
На фото зліва направо колишні бійці «Беркута»: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Олег Янишевський та Сергій Тамтура на лаві підсудних Святошинського райсуду Києва, 28 листопада 2016 року
Балістична експертиза встановила, що куля в тілі Шимка – ідентична кулі з автомата, який був закріплений за Зінченком.
– Для мене, – розповідає Зоя Кузьменко, – важливо було побачити вбивцю моєї дитини і важливо подивитися йому у вічі. Тому що коли я приїхала перший раз з чоловіком на суд, я побачила, що вони не покаялись, і вони мовчали до останнього дня, поки їх не відпустили.
Звільнення, обмін та спроба екс-“беркутівців” “добитись справедливості в суді”
Як відомо, в грудні 2019-го суд звільнив з-під варти Сергія Зінченка. Також суддя Васильєва ухвалила рішення випустити на волю решту підозрюваних у вбивстві Небесної сотні, які до цього перебували за ґратами: Аброськіна, Янишевського, Маринченка і Тамтуру. Вони обвинувачуються у вбивстві 48 і пораненні 80 людей.
29 грудня відбувся обмін утримуваними між Україною та підтримуваними Росією угрупованнями “Л/ДНР” – зокрема обміняли й Зінченка. Місце його перебування наразі невідоме.
Адвокат екс-беркутівця, Ігор Варфоломєєв, на питання про дані експертиз і про збіг куль сказав “Громадську” чекати та наполягав, що його підзахисний не вбивав Шимка.
“Ми ще не вийшли на ту стадію судового розгляду, коли можна і потрібно висвітлювати такі дуже складні, суперечливі, але вкрай важливі питання. В суді ви, і всі, кому це цікаво, все обов’язково почуєте, і достатньо вже скоро. Зінченко не причетний до смерті Шимка. І якраз щодо цього ми наведемо свої докази, які є в матеріалах справи і вже досліджувались у суді” – каже адвокат.
Зоя Кузьменко каже:
– Я б хотіла, щоб він (Зінченко) сидів, довічно – так, як йому інкримінували, чесно кажучи. І як мій батько казав: щоб він не міг заснути, щоб кожен раз, (коли) він закриває очі, йому ввижалося, як він вбиває людей.
Те, що він на свободі – не знаю, що то за свобода. Тавро вбивці все одно йде за ним слідом, то не свобода. Свобода – то коли ти вільний, і свобода – в мого сина: він хоч там, на небі, але він вільний, він вільний від неправди.
Батько Максима Шимка не зміг вийти з депресії після вбивства сина та помер в листопаді 2018 року.
У фільмі зазначено, що загалом експертиза змогла ідентифікувати 29 куль в тілах убитих та поранених 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Ці кулі були випущені з автоматів 14 “беркутівців” Київського спецпідрозділу.
Інші кулі були випущені “на виліт” або ж були сильно пошкоджені й відтак їх неможливо ідентифікувати.
8 лютого 2020 року двоє обвинувачених в розстрілах на Інститутській екс-“беркутівців” – Олександр Маринченко та Сергій Тамтура – повернулись після обміну до Києва.
Вони вважають себе невинними та хочуть “добитись справедливості в суді”, а доказів, що конкретно хтось з них двох вбив або поранив у той день на Інститутській – немає.
Заступник командира київського “Беркуту” Олег Янішевський та його колишні підлеглі Аброськін та Зінченко з обміну з “ДНР” досі не повернулись.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.