Вінниця, попри свої лідерські позиції у розвитку міської інфраструктури, має досить серйозні проблеми з розумінням образу та функцій публічних просторів. Саме про це говоритимуть експерти та експертки під час дискусії «Кому належить міський простір:Вінниця» в рамках показів мандрівного кінофестивалю «Docudays.UA».

Цього року до кінопрограми Мандрівного Docudays UA входить стрічка «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр «Емек» – це хроніки боротьби у серці Стамбула, що стала однією з найбільш значимих і проклала шлях до протестів на площі Таксім.

Вона розгортається довкола кінотеатру «Емек», який зруйнували всупереч волі людей та на шкоду спільному благу, перетворивши його на торговий центр. Фільм показує цю боротьбу з погляду активістів та глядачів. Він складається з відеозаписів, які зібрали учасники протестів, а відтак має на меті відобразити спільне бачення людей, які відстоювали своє право на місто.

Фільм транслює ідею нової публічності, яка стала видимою завдяки протестам довкола парку Ґезі, на кіноекран шляхом політичної мобілізації.

• Наш протест— це спроба повернути місто, яке в нас забирає капітал,— каже активіст під час однієї з численних вуличних акцій на захист кінотеатру від руйнування. Відкритий 1924 року, «Емек» був осередком високої і водночас загальнодоступної кінематографічної культури в центрі Стамбула, багаторічною локацією проведення кінофестивалів.

Саме ця історія протестів надихнула вінницьких активістів почати розмову про український контекст.

• Залучивши до обговорення локальних експертів(-ок), митців(-сткинь), урбаністів(-ок) та активістів(-ок), ми прагнемо дослідити, як розвиваються публічні простори в містах України та хто впливає на зміни в них, – говорять організатори.

5 грудня о 18:00 у книгарні «Є» окрім «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр “Емек”» покажуть і фільм «Історія зимового саду» режисера Семена Мозгового. Історія цього фільму базується на долі павільйону квітникарства колишнього ВДНГ та його  літньої працівниці – Валентини Вороніної, – яка підтримує цей простір, вкладаючи туди своє життя, коли раптом приходять зміни.

Після сорока п’яти років роботи її просять піти на пенсію. Та Вороніна не погоджується, бо вважає, що всі рослини без неї загинуть. Водночас група загадкових радіоестезистів знаходить біля входу в павільйон канал потужної позитивної енергії.

• З нагоди показів цих стрічок звернемося до вінницького контексту. Вінниця, попри свої лідерські позиції у розвитку міської інфраструктури, має досить серйозні проблеми з розумінням образу та функцій публічних просторів. У місті досі існує безліч закинутих об’єктів на зразок кінотеатру «Росія», а також територій і парків, призначення яких недостатньо проговорено містянами та муніципалітетом, – говорять організатори дискусії.

Вони вважають, що активне й творче переосмислення таких точок на мапі Вінниці дасть змогу уникнути подальших конфліктів довкола комерціалізації цих просторів і нагнітання протестних настроїв в контексті розбудови міста.
Покази фільмів супроводжуватимуть обговорення за участю:
• Олександра Коротких, директора Агенції просторового розвитку;
• Леоніда Марущака, куратора мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру,
співзасновника об’єднання «ДЕ НЕ ДЕ»;
• Аліни Дяченко, директорки «Інституту розвитку міст»;
• Олександра Федоришена, історика, директора Центру історії Вінниці.
Модерує Олександр Вешелені.

Вхід вільний.

Марина Однорог

See Full Bio