365 днів тому, 19 липня 2016-го року на медійній мапі міста Вінниця з’явилася нова, тоді ще маленька точка – видання з короткою, але претензійною назвою VежА.
Ще за кілька місяців до того, обираючи серед купи варіантів, засновник і чинний шеф-редактор видання, яке існувало лише на рівні ідеї – Андрій Качор – зупинився саме на слові, пов’язаним з головним символом Вінниці: водонапірною вежею, спорудженою в центрі міста архітектором Артиновим.
Протягом наступної ночі Андрій намалював ескіз вже впізнаваного логотипу, який ще за кілька днів дизайнер Ярослав Зень довів до ідеалу:
Все починали скромно, але зі смаком: наше видання відразу відмовилося від “чорних” і “жовтих” новин про криваві ДТП, вбивства та зґвалтування, про чутки і місцеві “скандали”. Ми розуміли, що цим втратимо величезну долю відвідуваності та кліків на подібні заголовки, але це стало одним з наших принципів, якого ми дотримуємося і зараз. Зрештою, до успіху легких шляхів не буває.
Натомість ми почали робити яскраві репортажі, чудові фото та відео, розповідатм вінничанам та країні про вінницькі історії успіху, незвичайних і активних людей, знайомити Україну з Вінницею, як з найкомфортнішим містом в державі.
Хто створює Vежу
Сьогодні, в річницю появи в Мережі сайту vezha.ua, ми не будемо говорити пафосних слів про те, як нам було важко, скільки зусиль та здоров’я коштувало вивести Vежу в лідери вінницьких медіа. Натомість ми просто познайомимо наших читачів з тими кількома людьми, які творять цю саму Vежу.
Качор
Створювати Vежу до Вінниці наприкінці травня 2016-го прибув броварський журналіст Андрій Качор.
Започаткувавши на Київщині кілька медіа-ресурсів та здобувши досвід у “боях” жорстких виборчих кампаній, він отримав запрошення у незнайомому місті “з нуля” створити видання і знайти для нього людей. Це був серйозний життєвий виклик: потрібно було кидати все в місті, де прожив 30 років, забирати дружину та маленького сина і починати все з початку. Чи впорався він з поставленою задачею – покаже тільки час.
Ім’я: Андрій Качор
Вік: 31 рік
Стаж у медіа: 15 років
Характер: специфічний
Любить: музику, жінок, футбол, собак і котів
Не любить: варену моркву, ригів, лицемірство, попсу і шансон
Мета на Vежі: Кувати перемогу на славу Неньці
Завертаний
…Першим до шеф-редактора Андрія Качора на Вежі приєднався беззмінний, основний і найкращий у місті фотограф – Андрій Завертаний. Без жодних гарантій, повіривши на слово нетутешньому “зайді” з Броварів, Завертаний з перших репортажів вразив публіку світлинами, які до того моменту вважалися нетиповими для вінницьких ЗМІ. Чимдалі, тим зростало навантаження на його фотоапарат, руки та ноги, тим частіше ночі ставали безсонними. Але вражати він не припиняє і сьогодні.
Ім’я: Андрій Завертаний
Вік: 28 років
Стаж у медіа: 1 рік
Характер: Інтроверт
Любить: Radiohead
Не любить: Януковича і радянський союз
Мета на Vежі: Створювати якісний та унікальний контект для Вінничан та гостей міста. Популяризація художньої, документальної та репортажної фотографії.
Його камера, яка рік тому була майже новенькою, за 365 днів на Вежі “відстріляла” понад 100 тисяч (!) знімків, з яких наші читачі побачили близько третини. Чимдалі, тим більше ці світлини “запозичували” як вінницькі, так і всеукраїнські й навіть закордонні видання. Зрештою, знімки Завертаного дуже скоро стали “фішкою” Vежі, завдяки яким видання різко відрізнялося від решти.
Юля
Однак першим вінницьким журналістом на Вежі стала Юлія Плахтій: тоді ще без особливого досвіду молода дівчина спробувала написати перші серйозні матеріали, деякі з яких узгоджувалися з редактором тижнями. Сьогодні Юля лишається найбільш продуктивним автором Vежі: на її рахунку – понад півтисячі публікацій, деякі з них мають десятки тисяч переглядів від читачів з усієї країни.
А починалося все з кави біля Вежі, де Юлі запропонував спробувати попрацювати в новому виданні молодий чоловік в окулярах, який багато палив і котрого у Вінниці тоді ще ніхто не знав.
Ім’я: Юлія Плахтій
Вік: 29 років
Стаж у медіа: 5 років
Характер: залізний та розважливий
Любить: музику, море, котів, вечори в караоке, канцелярські вироби
Не любить: порожні розмови, лицемірство, «дитячий садок» в характері будь-кого, рано прокидатися, монотонність Мета на Vежі: Творити разом із командою медіа, що здатне викликати захват, приносити користь та надихати.
Юля ще застала часи, коли Вежа навіть не мала власного офісу, не кажучи вже про команду. Справжній старожил нашого видання – якщо так можна казати про медіа з лише річним стажем – і вже давно людина, яка значно більше ніж просто журналіст для всіх нас.
Mata Vizur
Віталія Мазур, вона ж Mata Vizur, вона ж просто Віта: людина, на тендітних плечах якої тримається вся поточна робота редакції. Ця дівчина вже давно далеко не лише “випусковий редактор”, а журналіст-дипломат, котра вміє знаходити спільну мову з дуже специфічними та різношерстими персонами, згладжувати гострі кути в конфліктах і демонструвати при цьому витримку, якій позаздрять “зубасті” перемовники-чоловіки.
Ім’я: Віталія Мазур
Вік: 27 років
Стаж у медіа: 6 років
Характер: Розуміючий. Якщо по-науковому – то циклотимик (товариська, легко пристосовуюсь до змін, емоційна).
Любить: джаз і блюз (готова слухати вічно); театр і кіно, особливо ретро – «Віднесені вітром» улюблений з дитинства; подорожі; поезію; екстрим та нові відчуття; талановитихлюдей, котрі не бояться змінювати світ; тварин пухнастих і лисих; мамин борщик і пасочку.
Не любить: рибу (крім лосося) і морську капусту; лицемірство; «нафталін» у головах і будь-яких структурах; феєрверки; шансон і Путіна.
Мета на Vежі: розширювати власні горизонти і любити свою роботу.
Почавши з невеликих заміток та флеш-репортажів, менше ніж за рік Віталіна виросла до великих оглядових публікацій та інтерв’ю – найскладніших жанрів журналістики. Розговорить будь-кого – повірте на слово.
Марина
Ім’я: Марина Однорог
Вік: 26 років
Стаж у медіа: близько трьох років, але не пов’язаний із журналістикою.
Характер: хвилеподібний, критичний.
Любить: книги, музику, перфомативні види мистецтва, театр, сучасний арт, довгі тексти, танці, каву, цікавих людей, архітектуру, природу, равликів (не їсти), нічні прогулянки, фрукти, нові емоції, подорожі, концерти, фестивалі, цікаві події, особливих людей, аргументовану критику, різноманітні тренінги та семінари, саморозвиток.
Не любить: томатний сік, невизначенність, підлість, їздити в автобусі Стрижавка-Вінниця, відповідати на дурні питання, нерівність, коли пишуть «Одноріг», а не «Однорог», стереотипність, брехню, коли в спілкуванні переходять на крик, сидіти цілий день в офісі, лицемірство, дискримінацію.
Мета на Vежі: довести, що культурна журналістика в регіонах має право на життя, зруйнувати стереотипи про регіональні ЗМІ, «відкрити» місту особливих людей та місця. Ну і ладно, хочу, щоб з’явилося окреме видання “Vежа. Культура” або ж окрема колонка. А ще, щоб Vежу сприймали не лише, як регіональне ЗМІ, а на рівні всеукраїнських.
Марина Однорог: людина-поезія, людина-музика, людина-фестиваль. Тендітна і вразлива юна дівчина, яка відповідає за дуже важливий, хоча й часто не вдячний напрямок на Vежі: культура, мистецтво, творчість та все, що з цим пов’язано.
Організатор та активний учасник найкращих вінницьких фестивалів – Coda Fest, Artgnosis, Intermezzo – вона перекваліфікувалася з дизайнера та sm-менеджера в якісного журналіста і стала одним з кращих культурних оглядачів Вінниці.
Даша
З “Радіо над Бугом” на Vежу порівняно нещодавно перебралася Дар’я Гоц: висока та мовчазна, руденька і красива – вона могла би стати успішною моделлю, але обрала значно більш нервову професію – журналіста.
Ім’я: Дар’я (не Дарина) Гоц
Вік: 24 роки
Стаж у медіа: два роки
Характер: багато мовчу. А якщо не мовчу, то бурчу і часто здаюсь не надто привітною, але насправді я добра)
Любить: шоколад, сон, почуття гумору, подорожі у плацкарті, музику, літературу і театр. А з роботи я люблю ранкові об’їзди, мітинги і загальноміський двіж, як фестивалі, свята і все таке.
Не любить: павуків, підлість, лицемірство, сесію облради, новини до 10 ранку і коли неправильно пишуть моє прізвище.
Мета на Vежі: окрім того, що стати адекватним журналістом і розібратися як і про що я хочу писати, хочеться показати, що регіональне ЗМІ може бути класним і якісним, а не просто “аби було”.
Підкреслено чемна, Дар’я не любить, коли в офісі шумно, цим самим збалансовуючи та впорядковуючи хаос, який часто панує в редакції. На леді Гоц лежить тяжка, але важлива місія: висвітлювати офіційні заходи міської влади, шукати і оприлюднювати, куди витрачаються бюджетні кошти, але часом – вона “розроджується” чудовими інтерв’ю чи репортажами. Найсвіжіший з них ми зможемо прочитати на Vежі вже завтра. Або навіть сьогодні.)
Лєра
“Найновішою” журналісткою нашого видання станом на зараз є Валерія Жовтун, котра нещодавно перебралася до Вінниці з міста Кропивницький і вже встигла деякий час попрацювати в газеті “Місто”, де швидко стала провідним кореспондентом.
Ім’я: Валерія Жовтун
Вік: 27 років
Стаж у медіа: до 5 років
Характер: інтроверт у постійних пошуках балансу та справедливості із дослідною цікавістю до людей
Любить: танцювати, капучино, кіно, смакувати моменти, правду
Не любить: прокидатися під будильник, сало, лицемірство, неохайність
Мета на Vежі: опанувати інтернет-журналістику, розвинути необхідні навики, в цілому – професійно вдосконалитися
Однак, як сказала сама Валерія – “Людина шукає, де краще”, і вже кілька місяців вона – одна з найбільш педантичних, уважних та дисциплінованих членів нашої команди.
Леся
Ми не можемо не згадати і про “берегиню редакційного вогнища” – Лесю Качор – котра періодично нас годує та примирює, а ще – пише щотижневі підбірки анонсів найцікавіших вінницьких подій.
Ім’я: Леся Качор
Вік: 26 років
Стаж у медіа: політолог
Характер: в міру інтроверт
Любить: вело, музику, малювати, здоровий сон вперемішку з подорожами та аудіо-книжками
Не любить: електрички Київ-Хмельницький та Олега Вінніка
Мета на Vежі: Удосконалюватися та удосконалювати, покращувати світ і людей в цілому )
Саме вона вислуховує скарги редакції на редактора, а редактора – на редакцію, і самотужки намагається знайти компроміс між цими надто творчими людьми. Інколи це буває дуже не легко!
На Vежі побували і з різних причин продовжили свій професійний шлях в інших місцях ще багато людей і всім їм ми дуже вдячні за участь в нашому проекті.
А ще ми б не стали тими, ким стали завдяки нашим дописувачам, гонорарникам та блогерам, і ще багатьом людям, конкретне амплуа яких складно окреслити:
Сергію Іллюхіну, який створив і підтримує роботу нашого сайту
Дизайнеру та автору з великою літери “V” Віталію Мельнику
Мегаактивній і талановитій Інні Сандюк
“Найсмачнішій” авторці Олені Павловій
Хорошому другу та ньюзмейкеру Христині Коваленко
Нашим постійним партнерам Олександру Федоришену, Олександру Вешелені та Владу Сіваку
Фотографам та відеооператорам, які нас виручали завжди: Ользі Мірошніченко, Сергію Немирівському та Дмитру Тищенко та Нестору Підгурському.
Людині-оркестру Віталію Янковому
А також:
Ансамблю “Барвінок”
Олександру Царевському та всі вінницькій велоспільноті
Вадиму Гончаруку
Олексію Мацкевичу
Ярославу Зеню
Андрію Янченку
Інні Масленчук
Роману Ступаку
Дмитру Гавриленку
Аліні Дяченко
Андрію Юсову
Валентині Кирильчук
Юлії Білик
Дмитру Чініну
Дмитру Мирі
Ірині Френкель
Раїсі Панасюк
Світлані Яровій
Максиму Студілку
Олександру Мельнику
Анні Савчинській
Василині Вдовиченко
Миколі Кожем’яку
Ірині Коваленко
Дмитру Самусю, Анастасії Ковальчук та всій їхній команді
Анастасії Шипохвост та всій її команді
Назарію Давидовському і хору “Соломія”
І ще багатьом-багатьом людям, які свого часу повірили в нас, підставили плече і залишаються з нами.
VежА була, є і буде.
Бо з Vежі видно все!
Дякуємо!
Тепер редактори знають.