«Коло» перше: вінницька етномайстерня відзначила свій перший рік битою мискою та ініціює створення музею. ФОТОРЕПОРТАЖ

Зробити відродження народного мистецтва Східного Поділля справою свого життя, постійно розповідати про нього вінничанам та навіть іноземним делегаціям, відкрити секрети писанкарства, гончарного ремесла, ткацтва та познайомити із величезною кількістю саме подільських народних пісень — все це і не тільки змогла зробити Етномайтерня «Коло» лише за рік своєї діяльності.

Завжди усміхнені, веселі та активні, на їх заходах ніхто ніколи просто не сидить, а завжди долучається до роботи, саме вони вчора, 5-го вересня, відсвяткували річницю заснування громадської організації Етномайстерня «Коло».

Цього разу захід розпочався із презентації діяльності Етномайстерні. Під тиху традиційну музику та екрані з‘являлися світлини із заходів та афіши. Саме так, без зайвих слів та довгих пояснень ентомайстернівці наочно показали результат своєї річної діяльності.

Окрім цього, ще до початку святкування всі гості могли роздивитися експозицію, що знаходилася у приміщенні галереї «ХХІ». Як розповіла голова організації Етномайстерня «Коло» Наталя Сентемон, всі ці предмети із особистих колекцій та збиралися впродовж багатьох років.

• Тут ви не побачите нічого зробленого нашими руками, хоча ми часто над цим працюємо. Ось ці всі килими, кераміка, рушники, строї збиралися нами впродовж багатьох років і знаходяться у наших приватних колекціях. Ми не будемо сьогодні довго про все це розповідати. Але скажемо єдине, що це все традиційне мистецтво Східного Поділля. Можливо, деякі речі не в дуже хорошому стані, але їм більше сотні років. Звичайно, це не все, що ми маємо, бо це приміщення не вмістило б ту кількість експонатів,- розповіла пані Наталя.

Насправді експозиція вдало розташувалася у галереї — все бережно та зі смаком оформлено. Окрім килимів, рушників, строїв та кераміки, можна було побачити навіть землю, сухоцвіти, гарбузи, соняшники, яблука та бузину — все, для того, щоб щонайкраще передати атмосферу.

За рік своєї діяльності, Етномайстерня розросталася та знаходила нових друзів і партнерів. Наталя Сентемон не забула представити всіх учасників та учасниць, розповівши коротку історію про те, як вони потрапили до «Кола», чим займаються та захоплюються. Хтось співає, когось привели батьки, бо іншого вибору не було, хтось робить унікальні каптурі, писанки, вишиванки, килими, досліджує.

Всі дев‘ять осіб складаються у повноцінне «Коло», яке затягує до себе все більшу кількість людей. В чому ми мали змогу переконатися під час святкування, адже привітати еномайтернівців приїхали та прийшли етнографи, історики та просто друзі. Враховуючи, що у голови громадської організація, було подвійне свято, то квіти і подарунки отримували вони подвійні.

Багато цього вечора говорилося про те, що мрією Етномайстерні є створення музею народного мистецтва Східного Поділля.

• Ми маємо це все берегти та показувати нащадкам. У нас немає приміщення, де ми могли показати все, що назбирали по різним селам. Свою історію та традицію потрібно плекати та передавати, – розповіла Юля Васюк.

Як підтвердження цих слів учасники організації розіграли сценку про те, наскільки важливо берегти своє рідне та передавати його нащадкам, вдосконалюючись із кожним поколінням. Три покоління на сцені яскраво показали, що без збереження руйнується все і залишаються лише уламки, які важко зберегти.

• Ми дуже багато втратили, не дізнаючись від наших бабусь про певні традиції, тому зараз кожен із нас має відновлювати цей зв‘язок, адже це все рідне, українське, подільське, – говорить пані Наталя.

 

Традиційно, не обійшлося без подільських пісень, які етномайстернівці співали впродовж вечора. Всі, вони саме із різних районів Східного Поділля. Вони жартували між собою, розповідали про те, яким для них був цей рік та про людей, котрі їм допомагали. Для них це був рік нових знайомств, подорожей та здобуття нових навичок у традиційних ремеслах.

Не забули колеги та друзі привітати Наталю Сентемон із днем народження — святковий торт, шампанське, корисні у дорозі гаджети та багато квітів. В свою чергу, Наталя віддячила їм позитивними емоціями та словами подяки.

Звичайно, жодне святкування у Етномайстерні «Коло» не відбувається без традиційних подільських смаколиків. Тому після завершення офіційної частини всі гості мали змогу за святковим столом поспілкуватися між собою та ще раз привітати іменинниць та іменинників зі святом.

VежА, а зокрема головний редактор – Андрій Качор, також  привітав колектив у своєрідний спосіб — «подарував»  відео про традиційний, але заборонений із прийняттям християнства, жіночий головний убір жінок Східного Поділля. Юлія Васюк назвала цей ролик першим відеодеб‘ютом Етномайстерні. Очікуйте прем’єру відео невдовзі на Vежі.

Фото Андрія Завертаного