У Вінниці, в мікрорайоні Пирогове, кіт із підозрою на сказ покусав шістьох людей, серед яких – дитина. Тварина втекла, її не знайшли.
Як повідомляє Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, постраждалі перебувають під медичним наглядом. Їм призначили профілактичні щеплення.
Кіт сіро білий та середнього розміру. Його бачили 24-25 грудня між храмом Покрови Пресвятої Богородиці та Національним музеєм-садибою М.І. Пирогова, а також у дворах прилеглих будинків. Тож лікарі закликають всіх, хто мав контакти з цим котом, звернутись по медичну допомогу до травматологічного відділення для профілактичного лікування.
Зазначено, що Вінниччина впродовж останніх 10 років посідає перше місце серед інших областей за реєстрацією сказу серед тварин. Від початку цього року на території області зареєстровано 94 випадки захворювання на сказ серед тварин. У вересні минулоріч зареєстровано випадок сказу в людини. Укушений домашньою кішкою 61-річний чоловік не звернувся по медичну допомогу своєчасно, що призвело до смерті.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини. Розвивається внаслідок укусу або ослинення хворою твариною, викликає тяжкі ураженнями центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням медичної допомоги смерть неминуча.
Джерело і резервуар збудника – дикі та свійські хижі тварини. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, для яких укуси – це інстинктивна реакція для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Інкубаційний період сказу в людини триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року. Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу сказу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Профілактика
Для профілактики сказу потрібно:
– регулярно вакцинувати свійських, домашніх тварин;
– уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
– яких покусали тварини, хворі (або з підозрою) на сказ, навіть за найменших ушкоджень шкіри;
– покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
– подряпані тваринами з неадекватною поведінкою, яка може свідчити про захворювання на сказ (або в разі потрапляння слини таких тварин на подряпини чи слизову);
– які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами.
Ілюстративне фото – vseprokotikiv.com.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.