Про науку, літературу і спроби режисерства український письменник Макс Кідрук розповідав Вінниці у другий день Coda Fest. Його презентацію подивитися-послухати прийшло чимало глядачів.
«Сьогодні у вашу голову я наштовхаю купу різного мотлоху», – сказав іронічно письменник. Презентацію останньої книги – «Зазирни у мої сни» – розпочав із далеку – із теорії еволюції.
Він розповів про спільні риси людини та шимпанзе, про людину тумай, яка відділилася від свого мавп’ячого предка 7 мільйонів років тому, і що це є свідченням еволюції. Про ДНК. І про мітохондрії, ігноровані тривалий час науковцями під час дослідження теорії еволюції. Кідрук ще розповів багато вражаючих наукових фактів, котрі змусили його йти далі, досліджувати і читати дослідження. Весь цей час казав, що його презентація, насправді, є логічною, жартував на тему смерті. Далі письменник розвінчав міфи про голлівудські фільми, в яких дефібрилятором «оживляють» мертве тіло. Посміявся з цього, літературно вилаявшись.
Ще розповів про нейрони та операції на мозку. Замислився над тим, що бачить людина вві сні, і про те, що вчені не можуть пояснити феномен людського зору, адже не розуміють різниці між тим, як людина бачить під час сну і наяву. Розповів про дослідження американського вченого Джека Галланта, який знайшов спосіб «читати» сни. Також поділився дослідженням вчених щодо синдрому раптової смерті немовлят і синдрому раптової смерті дорослих – коли людина засинає і вже не прокидається.
Всі ці речі вплинули на Макса Кідрука, і вже за кілька годин після прочитання статті вченого письменник написав скетч до майбутнього роману – «Зазирни у мої сни».
- Це розповідь про хлопчика з Рівненщини, котрий став головним героєм роману. Його звати Теодор. Йому роблять операцію під загальним наркозом. Під час операції у хлопчика на 36 секунд стається зупинка серця. Лікарям вдається його витягнути з того світу. Але поки хлопчик переживав клінічну смерть, він перебував десь не тут, і ніде, і щось за собою притягнув. Щось лихе. Воно поселяється у підсвідомості малого. Приходить у його сни. Поступово це Щось перебирається у реальність і впливає на все і всіх, хто оточує малого. Врешті, батьки мають виїхати до США, бо тільки там є лабораторія, де вчені можуть дослідити сни Теодора, аби з’ясувати, що він у них бачить. І це лихе Щось починає розуміти, що за ним стежать і вирішує діяти. І тут починається треш, – інтригує автор тих, хто ще не встиг прочитати його роман.
Зізнався, що це, мабуть, перший роман, чіткого жанру якого сам автор не може визначити. Називає його сумішшю соціальної драми (бо в центрі роману постмайданна сім’я, котра переживає фінансову кризу, котра тільки розсварює родину), і технотрилера. Поділився подробицями зйомки буктрейлера, поіронізував із висловлювання скептиків та критиків щодо трейлера. Виправдався тим, що досі ніхто в Україні не робив подібного.
Аби ще більше зацікавити публіку, поділився рецептом успішної книги, за право друку якої боротиметься кожне видавництво.
- Берете науку, спорт і сльози – й усе готово. До прикладу, якийсь відомий спорстмен – футболіст хворіє чимось невідомим. І дуже небезпечним. І цей вірус може винищити людство. Тому доведеться попрощатися із цим спортсменом, аби врятувати світ. А якщо візьмемо ще момент, «щоб поплакать» – якусь гарненьку модель, яка підхопила від нього вірус, і з нею теж треба попрощатися – все, успіх книжки гарантовано. Якщо, звісно, грамотно все зробити. Тож візьміть на озброєння – дарую, – сказав Кідрук, вже дістаючи з кишені ручку для автографів на своїх успішних і популярних книжках.
Наостанок неабияк заінтригував публіку, анонсуючи у Вінниці нову книгу – «Не озирайся і мовчи» з хештегом #ЗУМС.
- Скоро на моїй сторінці у соцмережі ви спостерігатимете дивні речі. Буде здаватися, що це якась маячня. Але це так треба. Я це робитиму для того, щоб ви чекали до літа цю книжку як друге пришестя Христа.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.