В обласному краєзнавчому музеї показали архівні фото Вінницького реального училища – свого часу найбільшого навчального закладу в місті. До Дня Тетяни там також розповіли про студентське життя у Вінниці 100 років тому.
Серед іншого із допису Краєзнавчого музею можна дізнатися про умови вступу до реального училища, вартість навчання, предмети, які там викладали, обов’язки учнів та їхнє спортивне дозвілля (басейн, крокет, гімнастичний майданчик, гребля в дерев’яних коритах тощо).
Наразі ж у стінах колишнього реального училища розташований інший навчальний заклад – Вінницький торговельно-економічний інститут (КНТЕУ). В музеї зазначають, що його будівлю без перебільшення можна назвати одним із кращих зразків забудови Вінниці кінця XIX ст.
Історія створення реального училища і навчання у ньому
Повідомляється, що реальне училище перевели до Вінниці у 1889 році з Могилева-Подільського. На той час це був шестикласний навчальний заклад, який розмістили у двоповерховому будинку в кінці вулиці Поштової (нині – Соборна).
Цікаво, що сам будинок спорудили у 1888 році за проєктом Миколи Чекмарьова, архітектора Київського навчального округу, а кошти на будівництво надав багатий купець Цаль Вайнштейн, висловлюючи таким чином сподівання, що в реальному училищі будуть навчатись і єврейські діти. У Краєзнавчому музеї зазначили також, що Цаль Вайнштейн мріяв бачити цей будинок як пам’ятник про передчасно померлого сина – студента Петербурзького політехнічного інституту.
Відомо, що у перший навчальний рік в училищі нараховувалось 150 учнів, однак їхня кількість постійно зростала. Так, наприклад, через 8 років (у 1897-му) там навчалося вже 282 учні. Переважно освіту здобували вихідці з дворян, чиновників і купецтва, адже для нижчих суспільних верств перепоною була плата за навчання (50 рублів на рік) та відсутність у потенційних абітурієнтів необхідної початкової підготовки.
– В реальному училищі вивчали математику, фізику, малювання, креслення та каліграфію, закон Божий, географію, історію, російську, німецьку та французьку мови. На початку ХХ ст. тут відкрили сьомий спеціальний клас, вихованці якого готувалися до вступу в технічні ВУЗи, а також на природничо-математичний чи медичний факультети університету, – йдеться у повідомленні.
Однак в Краєзнавчому музеї зазначають, що “навчальні будні” в реальному училищі не можна було назвати безтурботним часом. За неуспішність учнів могли залишити на повторний курс, а щонеділі вони були зобов’язані відвідувати церкву.
Дозвілля вихованців реального училища
У повідомленні йдеться, що попри складність програми реального училища і вимогливість його викладачів, учні з ентузіазмом бралися до позакласних занять.
– Популярним центром дозвілля вихованців реального училища був гурток “Спорт”, організований навесні 1910 р. вчителем малювання В’ячеславом Коренєвим на островах Бугу. Там розташовувалися причал для човнів, великий і малий басейни, трамплін, кегельбан, крокет, гімнастичний майданчик, – повідомили у музеї.
Зазначається, що щороку восени там влаштовували офіційні змагання з плавання та греблі, а для менших вихованців – із греблі в дерев’яних коритах.
Примітно, що гурток “Спорт” не був безкоштовним: він утримувався за батьківську плату (2-3 рублі за кожного учня) і пожертви багатих поміщиків.
До речі, острів “Спорт” розташований в районі сучасного Київського мосту і наразі затоплений. Але саме з ним напряму був пов’язаний розвиток спорту у Вінниці. Зокрема на початку ХХ століття там розпочався вінницький футбол. Детальніше про це читайте у матеріалі: Перші удари по м’ячу та протистояння зі Жмеринкою: історія вінницького футболу.
Фото – facebook.com/vinnytsiamuseum
Дякуємо!
Тепер редактори знають.