Вчора, 9 жовтня у Вінниці відбулася вистава “Майбутнє Європи”, під час якої підлітки зі Східної України ділилися своїми звичайними підлітковими переживаннями, а також більш незвичними речами – спогадами про війну.

У вінницькому Будинку вчителя учасники проєкту зі східної України показали “виставу про підлітків для підлітків” “Майбутнє Європи”. Відтак, юні акторки та актори з Дебальцеве, Авдіївки, Донецька, Луганська та інших прифронтових та окупованих міст їздять Україною та розповідають свої щирі та невигадані історії з дитинства.

 

 

Директорка проєкту зауважила, що це вистава не про війну, а про майбутнє Європи, хоча тема обстрілів та російської окупації у розповідях дітей безумовно була присутня.

 

 

 

 

 

 

Кожен з акторів для себе писав текст самостійно, а формуванням вистави займався художній керівник та режисер вистави Андрій Май. Вистава складалася з перформативних виступів та розповідей про підліткові переживання, в тому числі про кохання, навчання, власне майбутнє та людину в соціумі. Також говорили про Європу, майбутнє України і, звичайно ж, про війну: дехто з акторів зі сміхом згадував, як прилітали до них на подвір’я снаряди, а інша акторка розповіла, як грала на фортепіано, аби заглушити звуки вибухів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як розповіла Євгенія Відіщева, директорка проєкту «Майбутнє Європи», підготовка до вистави відбувалася у декілька етапів, а показ готової документальної вистави став фіналом. Зокрема команда юних акторів їздила до Кельну, де розмовляли з німецькою молоддю та режисерами.

— Відкривали для себе Європу, в собі європейців, писали тексти. Був такий творчий табір, де з цих текстів вже формувалось «тіло» вистави. Для нас ця вистава —  зла провокація аби подумати “А яке майбутнє”, “А куди ми хочемо рухатися”? 

 

 

Актори та акторки нерідко ставили запитання аудиторії, забігали до залу та під вигуки “Танцюйте, ми ж у Європі” витягували школярів із сидінь, аби ті танцювали разом з ними. Після вистави команда завжди влаштовує обговорення з публікою, аби налагодити діалог між підлітками з різних міст.

 

 

— У кожному місті своя тема: у Львові було багато питань про мову, у Хмельницькому – про війну, — розповідає директорка проєкту. — Цікаво бачити, як кожне місто реагує на щось більше.

Варто зазначити, що попри те, що однією з цілей вистави є “діалог з підлітками”, школярі у залі під час вистави переважно шуміли та подекуди недоречно сміялися під час кульмінаційних моментів. Хоча одного разу молода публіка таки зривалася гучними оплесками. Інколи актори зі сцени робили глядачам зауваження, що, напевно, було частиною їхньої імпровізації.

Вінниця —  шосте місто куди команда проєкту приїхала з виставою, далі по плану —  південь та схід України, а також фестиваль “Нова Європа” у Німеччині.

Фото Ольги Мірошниченко