У Вінниці завершилася Міжнародна і міждисциплінарна весняна школа для молодих дослідників: «Urban активізм та спільне планування міст в Центральній і Східній Європі». Протягом семи днів молоді урбаністи презентували свої наукові проекти із розвитку міських територій, а також аналізували конфліктні ситуації щодо різноманітних забудов. Знайшли таких кілька й у Вінниці.
Школа урбаністів – це проект Товариства дослідників України, який впроваджується за підтримки дослідницького проекту TRIPAR і міжнародної дослідницької мережі ira.urban та Лейпцигського інституту регіональних досліджень (Німеччина). Для участі у цій школі відібрали 10 молодих дослідників з України, Німеччини, Чехії, Польщі та Білорусі, котрі вивчають вплив урбан-активізму на міське планування.
За тиждень дослідники презентували свої проекти, слухали лекції фахівців – лекції читали швейцарський урбаніст Урс Томан та заступник директора Державного науково-дослідного інститут планування міст «Діпромісто» Юрій Палеха.
Крім того, дослідники вивчали конфліктні ситуації, які стосуються урбаністичних проектів у різних містах, в тому числі й у Вінниці. Попередньо ознайомившись із цими об’єктами, для обговорення було виділено три точки конфлікту «Cloud», «SkyPark» та пам’ятник Шевченку. Для чого це зроблено і чому науковці зацікавлені в цих об’єктах – в експрес-інтерв’ю для VежА розповів керівник Товариства науковців України Павло Остапенко.
– Чому саме ці будівництва і зі скількох конфліктних проектів обирали?
- Загалом, розглядалося більше десятка об’єктів, де були конфлікти. Але обрано було два, які у різний час викликали чимало суперечок у суспільстві й усе одно були впроваджені. «Cloud» викликав багато дорікань і досі його чимало вінничан не схвалюють, а також школа на Вишенці, де нещодавно було споруджено стадіон.
– В чому тоді сенс обговорювати те, що вже збудовано?
- Зазначу, що ми все це розглядаємо із наукової точки зору, аби розібрати цей конфлікт по пунктах, виявити сторони конфлікту, знайти головну причину: чому власне виник той чи інших конфлікт і на якому етапі його можливо було залагодити – чи то змінити проект, чи ще якісь пропозиції врахувати.
- Сторін має бути три: влада – вона погоджує все будівництво, забудовник – він пропонує проект та втілює його, і громадськість. І от ми, як науковці, аналізуємо конфлікт: на яких етапах він мав загострення, на яких – спадав, як розвивався і які дійові особи на кожному з етапів були залучені.
– Який результат дадуть ці дослідження?
- Протягом зустрічі з урбаністами розроблялася анкета, яку потім буде надано учасникам конфлікту, фахівці товариства науковців зустрічатимуться із сторонами конфлікту. На основі аналізу процесу самого конфлікту та аналізу анкет науковці створять формулу, яка в майбутньому допоможе реалізовувати урбаністичні проекти без конфліктів між владою, бізнесом і громадою.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.